Ухвала суду № 39411047, 12.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа № 876/1352/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Посікіра Р.Р., відповідача Чабан О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у адміністративній справі №813/9503/13-а за позовом Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Кісан-Львів» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Українсько-польське спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Кісан-Львів» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 10.10.2011 року №0003082320 та №0003092320.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 10.10.2011 року №0003082320 та №0003092320. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Кісан-Львів» 194,18 грн. судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм права, зокрема вказує на порушення судом першої інстанції норм ст.ст. 35, 49, 51, 107, 124 КАС України, оскільки судом першої інстанції не було надіслано відповідачу судової повістки, ухвали про відкриття провадження у даній справі, що свідчить про те, що суд першої інстанції позбавив відповідача можливості подати заперечення на позов та документи чи докази, які мають істотне значення для справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та скерувати справу для продовження розгляду дот суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, оскільки нормам КАС України непередбачено скасування постанови із направленням справи на новий судовий розгляд та крім цього, з урахуванням норм Податкового кодексу України, позивач не вправі був приймати оскаржені податкові повідомлення - рішення до постановлення вироку у кримінальній справі, який би набрав законної сили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Кісан - Львів» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з рядом юридичних осіб, за результатами якої складено Акт перевірки № 2029/23-2/30477258 від 30.09.2011 року, яким встановлено порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 9 443,58 грн., в т.ч. за 2009 р. на суму - 7746,44 грн., за 1 кв. 2010 р. на суму-1697,14 грн.; порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 6111,25 грн., в т.ч. за лютий 2009р. - 749,86 грн., березень 2009р. - 842,0 грн., серпень 2009 р. - 1388,8 грн.. жовтень 2009 р. - 920,58 грн., листопад 2009 р. - 852,3 грн., та березень 2010 р. - 1357,71 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 10.10.2011 року №0003082320, згідно якого за платежем податок на прибуток донараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 11804,48 грн.; податкове повідомлення-рішення від 10.10.2011 року №0003092320, згідно якого за платежем податок на додану вартість донараховано накладено суму грошового зобов'язання в розмірі 7613,07 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскільки проведення позапланових перевірок позивача проводилось у рамках кримінальної справи у відповідності з п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України, то відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної податкової служби відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до складеного відповідачем акта перевірки, такі проведені з підстав передбачених п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України на виконання постанови СВ ПМ ДПА у Тернопільській області від 22.07.2011 року.

Відповідно до п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що орган державної податкової служби не вправі був приймати оскаржуване податкове повідомлення - рішення, оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, і матеріали перевірки повинні були бути долученими до матеріалів кримінальної справи, статус матеріалів перевірки визначається кримінально - процесуальним законом, документи та докази вказаної перевірки здобуті також на підставі кримінально - процесуального закону, тому суд не може надавати їм оцінки та приходити до будь - яких висновків до рішення у кримінальній справі, яке набрало законної сили.

Рішення, яке набрало законної сили у даній кримінальній справі відсутнє.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Порушення норм процесуального права на які посилається відповідач не призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у адміністративній справі №813/9503/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

В.С. Затолочний

Повний текст ухвали складено 17.06.2014 р.