Ухвала суду № 39410512, 18.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 876/14696/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Попка Я.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

05 серпня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - УПФ України в м. Івано-Франківську) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (далі - ПрАТ) заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 168184,92 грн.

Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі № 809/2402/13-а вказаний позов задоволено та стягнуто з ПрАТ на користь позивача заборгованість в сумі 168184,92 грн.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ПрАТ просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають значення до справи. Зазначає, що відповідачем сплачено суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01 травня 2013 року по 01 липня 2013 року, що підтверджується платіжними дорученнями. Апелянт вважає, що позивач неправомірно змінив призначення платежу та спрямування грошових коштів на погашення заборгованості минулих періодів.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги УПФ України в м. Івано-Франківську, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат. Заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, згідно із поданими розрахунками становить 125583,16 грн. і складається із заборгованості по виплаченим та доставленим пільговим пенсіям за травень 2013 року в сумі 63023,94 грн. та за червень 2013 року в сумі 62559,22 грн.; за списком № 2, згідно із поданими розрахунками становить 42601,76 грн. і складається із заборгованості по виплаченим та доставленим пільговим пенсіям за травень 2013 року в сумі 21300,88 грн. та за червень 2013 року в сумі 21300,88 грн., а всього разом 168184,92 грн.

Оскільки зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, то позовні вимоги про стягнення такої в судовому порядку підлягають до задоволення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» зареєстрований як юридична особа, взяте на облік УПФ України в м. Івано-Франківську та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Працівникам, які здобули відповідний стаж роботи в ПрАТ із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку № 1 і списку № 2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», витрати на виплату та доставку яких за травень-червень 2013 року позивачем понесено в розмірі 168184,92 грн.

Як слідує з матеріалів справи, УПФ України в м. Івано-Франківську направлялися відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які отримані ПрАТ 17 квітня 2013 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 8, 14).

Всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував 168184,92 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01 травня 2013 року по 01 липня 2013 року.

Крім того, порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.

Відповідно до п.6 вказаної Інструкції, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як передбачено п.6.9 Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Покликання апелянта на ту обставину, що позивачем неправомірно змінив призначення платежу та спрямування грошових коштів на погашення заборгованості минулих періодів спростовується наступним.

За приписами пункту 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та вказаних висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі № 809/2402/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Я.С.Попко