Ухвала суду № 39406386, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2014 р. м. Київ К/800/18207/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Малиніна В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі за позовом Виробничо-комерційної фірми «Сезам» до Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія», Відкрите акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат», про визнання дій протиправними, -

встановила:

ВКФ «Сезам» звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія», Відкрите акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат», про визнання протиправними дій щодо витребування майна, а саме: дитячого оздоровчого табору «Орлятко», розташованого за адресою: Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Поповича П, буд. 2-В, на користь ВАТ «ХБК» незаконними, зобов'язання відповідача винести постанову про повернення наказу Господарського суду Херсонської області №5024/884/2012 від 19 лютого 2013 року стягувачу (ВАТ «ХБК»), та зобов'язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №36843107 у зв'язку з неможливістю виконання, на підставі пункту 6 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано дії відповідача щодо витребування майна - дитячого оздоровчого табору «Орлятко», розташованого за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Попович П, буд. 2-В, - на користь ВАТ «ХБК» - неправомірними та зобов'язано відповідача винести постанову про повернення наказу господарського суду Херсонської області №5024/884/2012 від 19 лютого 2013 року стягувачу - ВАТ «ХБК» та винести постанову про закінчення виконавчого провадження №36843107.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області щодо витребування майна - дитячого оздоровчого табору «Орлятко», розташованого за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Попович П, буд. 2-В, - на користь відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» - неправомірними. Зобов'язано державного виконавця відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області в повному обсязі вчинити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії щодо виконання наказу Господарського суду Херсонської області №5024/884/2012 від 19 лютого 2013 року. Скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області про закінчення виконавчого провадження від 24 липня 2013 року за №36843107. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У касаційній скарзі, Відділ державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 29 грудня 2011 року у справі за позовом ТОВ «Мак-Плюс» до ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» про стягнення 12 000 000,00 грн. по опротестованим векселям затверджено мирову угоду, за якою право на спірне майно - комплекс ДОТ «Орлятко» перейшло до ТОВ «Мак-Плюс».

В подальшому, рішенням Господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2013 року зазначений комплекс ДОТ «Орлятко» витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Східноєвропейська теплогенеруюча компанія» на користь ВАТ «ХБК». На підставі вказаного рішення, Господарським судом Херсонської області видано наказ за №5024/884/2012 від 19 лютого 2013 року.

27 лютого 2013 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлена сторонам виконавчого провадження до відома та для виконання.

23 липня 2013 року під час здійснення виконавчих дій, відповідачем складено акт про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачу їх стягувачу.

На підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова від 24 липня 2013 року про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що на підставі ухвали Господарського суду Волинської області від 29 грудня 2011 року та у зв'язку з укладенням мирової угоди, 06 березня 2013 року державним реєстратором було зареєстровано право власності на дитячий оздоровчий табір «Орлятко» за ТОВ «Мак-Плюс».

Наведене свідчить про те, що на момент витребування спірного майна, ТОВ «Східноєвропейська теплогенеруюча компанія» втратило право власності на це майно у зв'язку з переходом права власності на останнє до ТОВ «Мак-Плюс».

Крім того, як досліджено судом апеляційної інстанції, спірне майно не знаходилося і у володінні та користуванні боржника - ТОВ «Східноєвропейська теплогенеруюча компанія», оскільки відповідно до договору оренди, укладеного 20 лютого 2001 року між ВКФ «Сезам» та ВАТ «ХБК», дитячий оздоровчий табір «Орлятко» знаходився у володінні та користуванні ВКФ «Сезам».

З огляду на викладене, акт Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області про вилучення майна у ТОВ «Східноєвропейська теплогенеруюча компанія» на користь ВАТ «ХБК» від 23 липня 2013 року, є неправомірним, оскільки ДОТ «Орлятко», на момент складання вказаного акту, не знаходився у вказаного в наказі боржника - ТОВ «Східноєвропейська теплогенеруюча компанія», ні у власності, ні у володінні та користуванні.

Згідно вимог пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу положень пунктів 1, 2 статті 34 та пункту 1 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що до функцій та повноважень державного виконавця відноситься, крім іншого, звернення до суду, який видав виконавчий документ, з заявами про роз'яснення судового рішення, якщо воно є незрозумілим, та про встановлення або зміну способу і порядку його виконання у випадку, коли виникли обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в тому числі у випадку відсутності на момент вчинення виконавчих дій майна, зазначеного у рішенні суду.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, спірне майно фактично знаходилось у власності ТОВ «Мак-Плюс» та у володінні і користуванні ВКФ «Сезам», і відповідно, рішення Господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2013 року не могло бути виконано і фактично не було виконано.

Отже, наведене свідчить про відсутність правових підстав у відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 липня 2013 року згідно пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним виконанням рішення Господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2013 року.

Також, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області встановивши, що майно, належне до передачі ВАТ «ХБК», не знаходиться у боржника за виконавчим документом, не вчинив заходів для вчинення виконавчих дій в повному обсязі передбачених статтями 11, 34, 36 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, шляхом звернення до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду, у зв'язку з виникненням складнощів чи неможливістю його виконання.

Тоді як, направлення ВДВС подання до Господарського суду Херсонської області про роз'яснення способу виконання рішення суду, не є тотожнім зверненню державного виконавця з заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо протиправності та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 липня 2013 року за №36843107 та зобов'язання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області вчинити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії щодо виконання наказу Господарського суду Херсонської області № 5024/884/2012 від 19 лютого 2013 року в повному обсязі.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності позовних вимог про зобов'язання відповідача винести постанову про повернення наказу Господарського суду Херсонської області №5024/884/2012 від 19 лютого 2013 року стягувачу та про зобов'язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №36843107, оскільки суд не вправі підміняти собою виконавчий орган та зобов'язувати останнього вчинити конкретні дій віднесені до виключної компетенції Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області.

Оскарження ВКФ «Сезам» дій відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області відповідає правовій позиції викладеній у пункті 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 (зі змінами внесеними 13 вересня 2013 року), а саме: справи за позовами про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) належать до справ адміністративної юрисдикції незалежно від суб'єкта звернення до суду.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі за позовом Виробничо-комерційної фірми «Сезам» до Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія», Відкрите акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат», про визнання дій протиправними - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

В.В. Малинін