Ухвала суду № 39406371, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 травня 2014 року м. Київ В/800/1922/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів Амєліна С.Є.,

Пасічник С.С.,

Весельської Т.Ф.,

Мойсюка М.І.,

перевіривши заяву Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - правонаступника Державної податкової служби у Чернігівської області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року (К/800/55720/13) у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання неправомірним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Міндоходів у Чернігівській області звернулося до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання неправомірним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Приймаючи постанову від 8 квітня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, касаційний суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 Визнав протиправним та скасував наказ Державної податкової служби у Чернігівській області від 31 грудня 2008 року №253-о в частині звільнення ОСОБА_5 за підпунктом «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ, поновив на займаній до звільнення посаді та стягнув з відповідача заробіток за час вимушеного прогулу з 31 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

В заяві про перегляд Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції відповідач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме пункту 68 Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Зокрема, заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2013 року по справі № К-12157/10, від 23 жовтня 2013 року по справі № К/9991/67897/12 та від 26 червня 2007 року.

Розглянувши заяву Головного управління Міндоходів у Чернігівській області та додані до неї матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року у справі № К/800/55720/13 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняв рішення про задоволення позовних вимог позивача, зазначивши, що відповідачем не було дотримано тримісячного строку, до закінчення якого позивач мав право відкликати поданий рапорт про звільнення, чим порушено вимоги пункту 68 Положення, а тому наказ про звільнення ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а позивач поновленню на займаній посаді.

У судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2013 року по справі № К-12157/10 та від 23 жовтня 2013 року по справі № К/9991/67897/12, суд касаційної інстанції дійшов аналогічних висновків, щодо застосування пункту 68 Положення, зокрема визнав, що до закінчення тримісячного строку попередження зазначені особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк, тобто дотримання тримісячного строку є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача.

Натомість, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2007 року суд касаційної інстанції, застосовуючи пункт 68 Положення вважав, що вказана норма встановлює лише граничний термін видання наказу про звільнення, а не обов'язковий строк перебування особи, яка виявила бажання звільнитися, в органах внутрішніх справ перед звільненням.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, має місце ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а тому справу слід допустити до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання неправомірним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

С.Є. Амєлін

С.С. Пасічник

Т.Ф. Весельська

М.І. Мойсюк