Ухвала суду № 39405228, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/13815/11

№ К/9991/13815/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011

у справі № 2-а-8581/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем-Україна»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)

про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення № 0001712310 від 13.04.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 89642,00 грн. та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем-Україна» про скасування рішення № 0001712310 від 13.04.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 89642,00 грн. задоволено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, Харківська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2010.

Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Державною податковою адміністрацією в Харківській області проведено перевірку господарської одиниці позивача - магазину ТЦ «Лабіринт», розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівка, 19-а.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 12.03.2010 № 1983/20/40/23/35973325 про порушення позивачем пунктів 1,2,5,10,12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР), а саме: незабезпечення зберігання контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) протягом 3-х років; проведення розрахункової операції на загальну суму 8800,00 грн. без застосування РРО, порушення порядку ведення розрахункової книжки; незабезпечення порядку ведення обліку товарних запасів загальною вартістю 22821,00 грн. за місцем їх реалізації.

На підставі зазначеного акту Харківською ОДПІ 13.04.210 прийнято рішення № 0001712310, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 90152,00 грн.(оскаржується податковим органом в частині задоволення позову про скасування рішення № 0001712310 на 89642,00 грн. за порушення пунктів 1,2,12 статті 3 Закону № 265/95-ВР) .

Згідно з пунктами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахункові операції на суму 8800,00 грн. не проведено через РРО у зв'язку із виходом з ладу РРО 16.02.2010, що підтверджується приєднаними до справи доказами. Розрахункові проводились із використанням розрахункової книжки. Оцінка доказів надана судом апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. 86 КАС України.

Відповідно до пункту 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон № 996-ХІУ).

Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відносяться, в тому числі, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товарно-транспортна накладна.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженому органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до Положення про облікову політику, введеного в дію 01.11.2008 наказом директора ТОВ «Ангстрем-Україна» № 24 від 15.10.2008, магазин ТЦ «Лабіринт» є структурною одиницею ТОВ «Ангстрем-Україна».

Згідно вказаного Положення структурна одиниця бухгалтерський облік не веде, бухгалтерія підприємства розташована за іншим місцем, а саме: по вул. Героїв Праці,7, м. Харків у ТРК «Караван», а склад, де товари зберігаються та розвозяться на об'єкти торгівлі (магазини), розташований за адресою пр. Гагаріна 183,-А, м. Харків.

Відповідно до пунктів 2.6, 2.7 Положення зберігання всіх первинних документів здійснюється бухгалтерією підприємства, яка централізовано веде бухгалтерський, податковий та статистичний облік. На товар в магазині повинні бути тільки накладні на переміщення (п. 2.8 Положення).

Враховуючи те, що під час проведення перевірки позивачем надано відповідні накладні на переміщення товарів зі складу до місця торгівлі (магазину ТЦ «Лабіринт»), а в судовому процесі встановлений факт ведення бухгалтерського обліку товару, що знаходився в реалізації, правильними є висновок суду апеляційної інстанції про дотримання позивачем вимог пункту 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Отже, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов юридично правильного висновку про скасування рішення № 0001712310 від 13.04.2010 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 89642,00 грн. (за порушення пунктів 1,2,12 статті 3 Закону № 265/95-ВР) як такого, що прийняте із порушенням законодавства, чинного на час виникнення правовідносин, з приводу прав і обов'язків в якому виник спір.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписН.Є. Блажівська підписМ. В. Сірош