Ухвала суду № 39404997, 19.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року м. Київ К/800/2249/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючої суддівСтрелець Т.Г. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року та ухвалу Харківськго апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області до Відкритого акціонерного товариства «Новоіванівський цукровий завод» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

19 вересня 2013 року позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області пред'явив позов до Відкритого акціонерного товариства «Новоіванівський цукровий завод» (далі - ВАТ «Новоіванівський цукровий завод»), в якому просив зобов'язати відповідача сплатити борг в розмірі 21 780,86 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та посилаючись на порушення ними норм матеріального і процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з Відкритого акціонерного товариства «Новоіванівський цукровий завод».

25 лютого 2014 року відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, у якому зазначив, що подана позивачем касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи. Також, просив залишити касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до Витягу від 17 вересня 2013 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого на запит №17193866, Відкрите акціонерне товариство «Новоіванівський цукровий завод» (ВАТ «Новоіванівський цукровий завод», код 00373178) зареєстроване як юридична особа 11 квітня 1997 року, дані про перебування юридичної особи у процесі банкрутства або припинення відсутні. Особою, уповноваженою представляти юридичну особу без обмежень, є Соколенко Валерій Олександрович.(а.с.9)

Відповідно до Акту звірки заборгованості по страхових внесках до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, станом на 01 травня 2002 року підписами представників позивача та відповідача підтверджено наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 21 781,12 грн. зі сплати страхових внесків.(а.с.12)

Ухвалою від 07 травня 2002 року Господарського суду Харківської області було порушено провадження у справі про банкрутство за заявою Коломацького РУ Пенсійного Фонду України с. Коломак про визнання банкрутом ВАТ «Новоіванівський цукровий завод».(а.с.27)

Ухвалою від 23 вересня 2002 року Господарського суду Харківської області по справі про визнання банкрутом ВАТ «Новоіванівський цукровий завод» затверджено реєстр кредиторів та визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у місячний строк з моменту публікації оголошення про порушення справи про банкрутство, які обліковуються за даними бухгалтерського обліку боржника, погашеними.(а.с.28)

Ухвалою від 14 листопада 2002 року по справі № 6340/2-24 Господарського суду Харківської області прокурору Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області, який звернувся із заявою в інтересах держави в особі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, відмовлено у визнанні кредитором ВАТ «Новоіванівський цукровий завод» Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Валківському районі Харківської області, оскільки заявником не було подано заяву про визнання майнових вимог у строк, встановлений статтею 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом», тобто, протягом тридцяти днів з моменту опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.(а.с.14)

У вказаній ухвалі зазначено, що встановлений місячний строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача обґрунтовуючи свої вимоги посилався на те, що у ухвалі від 20 грудня 2005 року Господарського суду Харківської області про затвердження мирової угоди, укладеної між боржником (ВАТ «Новоіванівський цукровий завод») та кредиторами, не зазначено, що невчасно заявлені вимоги вважаються погашеними. Таким чином, на думку позивача, припинення провадження у справі про банкрутство є підставою для відновлення права позивача на стягнення з відповідача тієї заборгованості, яку судом було визнано погашеною.(а.с.15)

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що рішення про затвердження мирової угоди було прийняте судом вже після затвердження реєстру вимог кредиторів, після визначення суми загальної заборгованості та визнання погашеними не заявлених у визначених Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом» строк вимог кредиторів.

Таким чином, суди встановили, що позивач не заявив своєчасно вимоги до відповідача у процедурі банкрутства та прийшли до висновку про безпідставність тверджень позивача про те, що відсутність в ухвалі від 20 грудня 2005 року Господарського суду інформації, що невчасно заявлені вимоги вважаються погашеними є підставою для відновлення права позивача на стягнення з відповідача тієї заборгованості, яку судом було визнано погашеною.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з даними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом», погашеними вимогами кредиторів є задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Як вбачається з матеріалів справи оголошення про порушення в справі про банкрутство було опубліковано в газеті «Голос України» від 14 червня 2002 року №107 (2858) та газеті «Слобідський край» від 18 червня 2002 року.(а.с.28)

Разом з тим до реєстру кредиторів були включені 8 заяв із грошовими вимогами кредиторів, проте заява від Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Валківському районі Харківської області (з чим власне погоджується і позивач) не надходила.(а.с.28)

Таким чином, судами вірно встановлено, що Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Валківському районі Харківської області не подала заяву про визнання майнових вимог у строк, встановлений статтею 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом», тобто, протягом тридцяти днів з моменту опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а отже не включена до реєстру кредиторів, тому, вимоги про сплачення боргу відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Згідно з положенням статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом» затвердження судом мирової угоди є однією з підстав для припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 5-7 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом» з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. З дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Керуючий санацією або ліквідатор виконують обов'язки керівника (органів управління) боржника до призначення, в установленому порядку, керівника боржника (органів управління).

Враховуючи вищезазначене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної між боржником та кредиторами, не є підставою для скасування ухвали суду про визнання погашеними не заявлених у строк вимог конкурсних кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, є вірною є правова позиція судів першої та апеляційної інстанцій, що факт наявності погашення заборгованості відповідача перед позивачем, що виникла станом на 01 травня 2002 року є встановленим.

Виходячи з того, що припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної між боржником та кредиторами, не є підставою для скасування ухвали суду про визнання погашеними не заявлених у строк вимог конкурсних кредиторів, вимога позивача щодо сплати суми боргу в розмірі 21 780,86 грн. є необгрунтованою, оскільки такий борг є погашеним відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області по справі про визнання банкрутом ВАТ «Новоіванівський цукровий завод» від 23 вересня 2002 року.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками Харківського апеляційного адміністративного суду та Харківського окружного адміністративного суду, що Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Валківському районі Харківської області втратила право на стягнення з відповідача заборгованості зі слати страхових внесків за період з 01 квітня 2001 року по 30 березня 2002 року.

Твердження позивача, викладене в касаційній скарзі щодо неправомірності списання боргу ВАТ «Новоіванівський цукровий завод» та посилання на частину 7 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту вищезазначеної статті, сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема у разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи, або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов'язання зі сплати страхових внесків.

Проте у даній справі йде мова про факт погашення заборгованості, вимога щодо якої в нашому випадку не заявлялась взагалі у порядку, встановленому законом, а отже може бути визнана такою, що підлягає списанню боржником на законним підставах.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.

Таким чином, вірною є і правова позиція судів першої та апеляційної інстанцій, що у разі своєчасного заявлення позивачем спірних вимог до відповідача і включення його до комітету кредиторів, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Валківському районі Харківської області мала б можливість у мировій угоді визначити порядок погашення відповідачем заборгованості з обов'язкових платежів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для зобов'язання Відкритого акціонерне товариство «Новоіванівський цукровий завод» сплатити борг в розмірі 21780,86 грн., оскільки вона в судовому порядку визнана погашеною.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року та ухвала Харківськго апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року та ухвалу Харківськго апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: