Рішення № 39404486, 19.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 22-ц/796/6672/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Бобровник О.В.

Доповідач Рубан С.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Онищенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» - Вакалюка Юрія Петровича на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» (03083, місто Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, літ. А, код за ЄДРПОУ 23540590) на користь ОСОБА_2 (03115, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 88 123 гривні 30 копійок майнової шкоди та 5 000 гривень моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, а всього стягнено 93 123 грн. 30 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» (03083, місто Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, літ. А, код за ЄДРПОУ 23540590) на користь ОСОБА_2 (03115, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору в сумі 1110 грн. 63 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» - Вакалюк Юрій Петровичподав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнення з ТОВ «Белтімпорт» 31784, 86 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача та третя особа підтримали апеляційну скаргу, однак в судовому засідання в подальшому представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення грошових коштів в сумі 25 784,86 грн., в іншій частині щодо стягнення 67 338, 44 рішення суду залишити без змін.

Позивач та представник позивача проти апеляційної скарги заперечили.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 грудня 2012 року на перехресті вулиць Солом'янської та Механізаторів у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Тойота», моделі «RAV-4», д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок вказаного ДТП позивачу було завдано моральної шкоди та матеріальних втрат (майнової шкоди) у зв'язку з пошкодженням (фізичним знищенням) транспортного засобу, необхідністю відновлення стану здоров'я позивача (проходження медичних обстежень) та понесення додаткових витрат, що виникли у зв'язку з ДТП.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 05. 02. 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (а.с.19-23).

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керувала автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, внаслідок чого ОСОБА_2 було завдано майнової та моральної шкоди, є єдиною винною особою, дії якої призвели до ДТП.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення від 01. 12. 2012 року, складеного відносно водія ОСОБА_3 та наказу ТОВ «Белтімпорт» № 84-ОК від 15. 04. 2013 року, а також не спростовано в судових засіданнях представниками осіб, які брали участь у справі, ОСОБА_3 працює на посаді технічного директора ТОВ «Белтімпорт», а автомобіль марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, належить ТОВ «Белтімпорт» на праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Підставами для задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди є наявність складу цивільного правопорушення, а саме: факт наявності майнової шкоди; вина особи; неправомірність дій особи; безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між майновою шкодою та протиправними діями особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Тобто, оскільки власником джерела підвищеної небезпеки (автомобіля марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2) є ТОВ «Белтімпорт», а ОСОБА_3 керував вказаним автомобілем в силу трудових відносин, то згідно приписів ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 ЦК України цивільно-правову відповідальність за заподіяну позивачу шкоду повинно нести саме ТОВ «Белтімпорт».

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Белтімпорт», як власника наземного транспортного засобу, застрахована ПАТ «СК «УНІКА».

Відповідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця того власника чи законного представника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З метою визначення вартості пошкодженого автомобіля позивача, вартості відновлювального ремонту та вартості залишків автомобіля «Тойота» «RАV-4», д.н. НОМЕР_3, судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу у справі, проведення якої доручено Центру судових досліджень «Експерттранссервіс».

Відповідно до висновку № 8/13 експерта-автотоварознавця Центру судових досліджень «Експерттранссервіс» від 09. 12. 2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота» «RАV-4», д.н. НОМЕР_3, пошкодженого в ДТП 01. 12. 2012 року, становить 308 263,74 грн., ринкова вартість автомобіля «Тойота» «RАV-4», д.н. НОМЕР_3, пошкодженого в ДТП станом на 01.12. 2012 року (ринкова вартість залишків автомобіля) - 74 014,02 грн., ринкова вартість автомобіля «Тойота» «RАV-4», д.н. НОМЕР_3, станом на 01. 12. 2012 року, до дорожньо-транспортної пригоди, становить 182 409 грн.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота» «RАV-4»д.н. НОМЕР_3, пошкодженого в ДТП 01. 12. 2012 року, становить 308 263,74 грн., що перевищує ринкову вартість автомобіля «Тойота» «RАV-4», д..н. НОМЕР_3, станом на 01. 12. 2012 року, до дорожньо-транспортної пригоди, а тому зазначений автомобіль вважається фізично знищеним відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» від 26. 02. 2013 року страховик повідомив позивача про те, що останньому буде виплачено страхову суму в розмірі 50 000,00 грн.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, розмір шкоди, завданої позивачу внаслідок знищення її транспортного засобу - автомобіля «Тойота» «RАV-4», д.н. НОМЕР_3, що підлягає стягненню з власника транспортного засобу, винного в настанні ДТП - ТОВ «Белтімпорт», становить 58 394,98 грн. (182 409 грн. - 74 014,02 грн. - 50 00,00 грн. = 58 394,98 грн.), тобто різниця між вартістю транспортного засобу ОСОБА_2 до та після дорожньо-транспортної пригоди за вирахуванням страхової виплати (страхового відшкодування).

Також, судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку із ДТП, позивач зазнала моральної шкоди пов'язаної з відновленням стану здоров'я, зокрема, витрат на медичне обстеження, діагностику, МРТ, в загальному розмірі 5 076,86 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок вищевказаного ДТП позивач зазнала додаткових витрат в загальному розмірі 24 651,46 грн., що складаються із наступних складових:

витрат за послуги з вимушеної стоянки автомобіля «Тойота» «RАV-4», д.н. НОМЕР_3, у розмірі 2 300,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату ТОВ «Авто-Мотив ЛТД» № 2147 від 13. 03. 2013 року;

витрат на проведення експертизи пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля позивача в розмірі 800,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) ТОВ Солвіс» № ОУ-0000007 від 12. 03. 2013 року, рахунком-фактурою ТОВ «Солвіс» № СФ-0000007 І від 12. 03. 2013 року, квитанцією № 36131001 від 13. 03. 2013 року;

витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги № 1 від 07. 02. 2013 року, актом приймання-передачі виконаних робіт І№ 1 від 13. 03. 2013 року та квитанцією банку про оплату правової допомоги;

витрат на перевезення автомобіля позивача для проведення експертизи (оцінки) у розмірі 400,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт ТОВ «Євро Лізинг» від 07. 03. 2013 року;

витрат на відправку телеграм відповідачу - ТОВ «Белтімпорт» та третій особі -ОСОБА_3. (повідомлення про проведення оцінки (експертизи) автомобіля позивача) в розмірі 192,60 грн., що підтверджується фіскальними чеками УДППЗ «Укрпошта» від 01. 03. 2013 року та копіями відповідних телеграм;

інших витрат (на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП, оформлення страховки, нотаріальні послуги, послуги ДАІ, втрати заробітної плати тощо) в загальній сумі 17 958,86 грн., що підтверджуються видатковою накладною ТОВ «Автотім» № Т00031227 від 26. 10. 2011 року, розрахунком вартості послуг ДАІ, нотаріальних послуг, вартості обов'язкового страхування, наказами (розпорядженнями) Державної адміністрації залізничного транспорту України № 5216 від 24. 12. 2012 року, № 842 від 01. 02. 2013 року, № 1815 від 25. 02. 2013 року, № 2291 від 04. 03. 2013 року.

Врахувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку що вимога позивача про стягнення суми додаткових витрат, що виникли в позивача внаслідок ДТП, обґрунтована та доведена, а відтак вирішив за можливе позов в цій частині задовольнити та дійшов висновку, що загальний розмір матеріальних втрат (майнової шкоди) у зв'язку з пошкодженням (фізичним знищенням) транспортного засобу ОСОБА_2, відновленням її стану здоров'я та додатковими витратами, що виникли внаслідок ДТП, складає 88 123,30 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині розміру матеріальної шкоди підлягаючої стягненню.

Відповідно до п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, майнова шкода в сумі 5076,86 грн. заподіяна позивачу відновленням стану здоров'я, зокрема, витрати на медичне обстеження, діагностику відшкодовує страховик.

Як вбачається із поліса № АВ/8245585 обов'язкового страхування страхова сума на одного потерпілого становить 100 тис. грн. (а.с.83).

Як підтвердила в суді апеляційної інстанції позивач з вимогою про відшкодування цієї шкоди вона до страхової компанії не зверталась.

На підставі вищезазначеної норми закону, колегія суддів вважає, що у стягненні вказаної суми з відповідача ТОВ «Белтімпорт» належить відмовити.

Також колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення з відповідача ТОВ «Белтімпорт» 1300 грн. - витрат на таксі дитині, 4400 грн. - витрат на таксі, 960 грн. - витрат на поїздки до батьків та 6048 грн. - витрат на купівлю зимових шин не підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Белтімпорт» на користь позивача, оскільки ці витрати не підтверджені доказами відповідно до приписів ст. 58-59 ЦПК України.

Щодо витрат на правову допомогу, то підлягає стягненню 1055,24 грн., оскільки відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 07.02.2013 року адвокатом витрачено 2 год. 20 хв. На час укладення договору на правову допомогу 40% мінімального розміру заробітної плати складало 1147/100 х 40 = 458, 80 грн., тому 458,80 грн. х 2,3 = 1055,24 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо стягнення 5000 грн. моральної шкоди за рахунок страховика, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана шкода відшкодовується особою, яка її завдала відповідно до ст. 1167 ЦК України.

Тобто, рішення суду належить змінити в частині розміру матеріальної шкоди та стягнути з відповідача ТОВ «Белтімпорт» на користь позивача 67 338,44 грн. майнової шкоди (58394,98 грн. - різниця між вартістю транспортного засобу ОСОБА_2 до та після ДТП з врахуванням страхової виплати + 2300 грн. - послуги з вимушеної стоянки пошкодженого авто + 800 грн. проведення експертизи пошкодженого авто + 400 грн. витрати на перевезення автомобіля для проведення експертизи + 192,60 грн. витрати на відправку телеграм відповідачу + 300 грн. евакуація транспортного засобу з місця ДТП + 2521,86 грн. - витрати на послуги нотаріуса, витрати на послуги ДАІ пов'язані із зняттям пошкодженого авто і майбутні витрати у разі придбання нового авто, оформлення страховки + 2429 грн. - витрати заробітної плати) та 1055,24 грн. - витрат на правову допомогу.

Рішення в частині стягнення судового збору і моральної шкоди належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,309,313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» - Вакалюка Юрія Петровича- задовольнити частково.

Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2014 року в частині розміру матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу - змінити, ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Белтімпорт» на користь ОСОБА_2 67 338 грн. 44 коп. (шістдесят сім тисяч триста тридцять вісім грн.) 44 коп. - майнової шкоди, 1055 грн. 24 коп. (тисяча п'ятдесят п'ять грн.) 24 коп. - витрат на правову допомогу.

Рішення в частині стягнення судового збору і моральної шкоди залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді: