Рішення № 39404392, 18.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц\796\8015 Головуючий у 1 інстанції - Антипова Л.О.

2014 рік Доповідач - Шахова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Головачова Я.В., Поливач Л.Д .

при секретарі Меєчко Д.П .

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2013 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося з зазначеним позовом до суду, в якому вказувало, що 11.08.2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на придбання транспортного засобу зі сплатою 17,9% річних, терміном до 10.08.2015 р. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено також договір поруки, за яким воназобов'язалася відповідати перед кредитором за порушення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору. Відповідачі свої зобов'язання не виконали, в зв'язку з чим станом на 26.11.2012 року у них виникла заборгованість в розмірі 77 194,97 грн., яку позивач просить стягнути на його користь з відповідачів.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2014 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково та стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 955,36 грн.

Не погодившись з рішенням суду ПАТ «КБ «Надра» подало апеляційну скаргу та посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про повне задоволення вимог товариства.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що є помилковими висновки суду першої інстанції, щодо того, що з моменту укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 виплата грошових коштів за кредитним договором здійснювалася за рахунок списання грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_2, оскільки умовами договору «Автопакет» № 08/08/2008/980 К 1508 від 11.08.2008 року це не передбачено.

Окрім того, обставини, які були встановлені рішенням Ленінського районногосуду м. Миколаєва від 21.11.2011 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 17.01.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра» про повернення неповернутого вкладу, процентів за вкладом, інфляційних та трьох процентів річних, не стосуються справи, яка є предметом розгляду, оскільки ці справи та їх предмети не взаємопов'язані між собою.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду без змін.

Представник ПАТ «КБ «Надра» в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про розгляд справи повідомлений належно, проте про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК неявка сторін,або інших осіб,які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Надра», суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість зі сплати відсотків за кредитним договором виникла у зв'язку із простроченням кредитора - ПАТ КБ «Надра», а тому, вина у діях відповідачів щодо несплати заборгованості за кредитом відсутня.

Такі висновки суду не відповідають обставинам, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на що рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим і воно підлягає скасуванню та ухваленню по справі нового рішення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1, ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Із змісту ч. 3, ст. 549 ЦК України вбачається, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1, ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 даного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11.08.2008 року між ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Миколаївське РУ, правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 59 834 грн., на придбання транспортного засобу зі сплатою 17,9% річних, терміном до 10.08.2015 р. (а.с. 4-6)

7.07.2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», а саме Центральним відділенням філії ВАТ КБ «Надра» Миколаївське, було укладено договір № 52084 строкового банківського вкладу (депозиту) № 1139896, згідно із п. 2.1. якого вклад вноситься на вкладний рахунок в сумі 135 900,00 грн.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що строк дії вкладу становить 12 місяців від дати внесення такого вкладу на вкладний рахунок.

Процентна ставка, відповідно до п. 2.3. договору, становить сімнадцять цілих одна десята процентів річних.

В подальшому, тобто 15 липня 2009 року, відповідно до п. 6 Договору, який передбачає можливість продовження дії договору, ОСОБА_2 підписала із відповідачем Додаткову угоду № 1 до Договору банківського вкладу № 520846 від 7 липня 2008 року.

Так, відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1, сторони домовились пролонгувати строк дії вкладу на 4 місяці з дати укладення даної додаткової угоди. Дата повернення вкладу 15 листопада 2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати перед кредитором за порушення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору (а.с. 13). Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 1.2 Договору поруки).

Відповідно до п. 2.2.1 та 2.2.2 кредитного договору, позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п. 1.1.3.1 цього договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок, у порядку передбаченому п. 2.2.3 цього договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 1268, 90 грн. Позичальник повертає кошти, отримані в рамках кредитної лінії, та сплачує банку передбачені п.1.2.3.1 цього договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на рахунок, у порядку, передбаченому п. 2.2.3 цього договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу.

У відповідності з п. 2.2.3 кредитного договору, позичальник вносить чергові мінімальні платежі по кредиту/кредитній лінії, визначені у п.п. 2.2.1, 2.2.2 цього договору, щомісячно до 18 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 20 числа поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконують, у зв'язку з чим у них утворилась заборгованість в сумі 77 194 грн. 97 коп.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, які підтверджуються наведеними доказами та підлягають задоволенню.

Є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі та на матеріалах справи висновки суду першої інстанції про те, що причиною невиконання умов кредитного договору є порушення ВАТ КБ «Надра» умов договору строкового банківського вкладу, який ОСОБА_2 уклала з позивачем 7.07.2008 року, оскільки умови цього договору та умови договору кредиту від 11.08.2008 року є окремими, самостійними та такими, що не пов'язані між собою та не спливають один на один.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1058 грн., з яких 772 грн. сплачених позивачем при подачі позову та 386 грн. при подачі апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 309 ЦПК порушення судом першої інстанції норм процесуального права,яке потягнуло за собою неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування такого рішення і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307,309,314- 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» 77 194 грн.97 коп. (сімдесят сім тисяч сто дев‛яносто чотири грн.97 коп.) заборгованості за договором кредиту та 1058 грн.(одна тисяча п‛ятдесят вісім грн.) судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді