Рішення № 39404388, 19.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/8256/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Савлук Т.В.

Доповідач - Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Музичко С.Г.

- Семенюк Т.А.

при секретарі - Пилипчук В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» Кандаєвої Діни Русланівни на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2014 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» Кандаєва Діна Русланівна звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивач належним чином не повідомив відповідача про відступлення Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» права грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс». Поряд цим, судом 1-ї інстанції залишено поза увагою, що Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» було повідомлено ОСОБА_4 про відступлення права грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», що підтверджується повідомленням від 14.12.2012 року. Також судом 1-ї інстанції залишено поза увагою положення ЦК України якими встановлено, що неповідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги не звільняє його від виконання зобов'язання в повному обсязі. Проте, будь-яких доказів того, що відповідач виконав своє зобов'язання за кредитним договором первісному кредитору матеріали справи не містять, що свідчить про невиконання відповідачем свого зобов'язання за кредитним договором.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення відповідача та її представника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 05 грудня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк» (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Сведбанк Інвест», в свою чергу правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №471-Ф, відповідно до умов якого, банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється у доларах США з лімітом заборгованості 45 000 доларів США, строком з 05 грудня 2005 року по 04 грудня 2008 року включно, зі сплатою 15% річних у доларах США, з погашенням згідно умов вказаного договору. Цільове призначення кредиту: на погашення заборгованості, що виникла у ОСОБА_4 за кредитним договором №0030/05/00-Z від 08.07.2005 року перед АКБ «Форум» та споживчі потреби.

21.09.2006 року, 06.06.2007 року, 21.07.2008 року, 20.01.2009 року між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк» (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», в свою чергу правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк) та ОСОБА_4 було укладено додаткові договори до кредитного договору №471-Ф від 05 грудня 2005 року за №№1, 2, 3, 4, якими, зокрема, збільшено ліміт заборгованості за кредитною лінією відповідно до 68 750 доларів США, 97 913 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №471-Ф, 05 грудня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк» (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Сведбанк Інвест», в свою чергу правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та ОСОБА_7 і ОСОБА_4 (іпотекодавці) було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, іпотекодавці з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору, передають в заставу іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1.

У зв'язку зі збільшенням ліміту кредитної лінії за кредитним договором №471-Ф від 05 грудня 2005 року, 21.09.2006 року, 06.06.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк» (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», в свою чергу правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк) та ОСОБА_7 і ОСОБА_4 (іпотекодавці) було укладено додаткові договори до договору іпотеки від 05 грудня 2005 року.

Судом також встановлено, що 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Сведбанк Інвест», який в свою чергу є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ТАС-Інвестбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу №15, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги заборгованості, зокрема, за кредитним договором №471-Ф від 05 грудня 2005 року, укладеними між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк» та ОСОБА_4.

За даним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» набуло права вимоги, а також права нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання договору, але настане в майбутньому.

08.11.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на адресу ОСОБА_4 було надіслано досудову вимогу, якою останню було повідомлено про те, що банк відступив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» всі права кредитора за кредитним договором №471-Ф від 05 грудня 2005 року. Також, повідомлено про неналежне виконання умов кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 164891,49 доларів США.

ОСОБА_4 свої обов'язки за кредитним договором №471-Ф від 05 грудня 2005 року, із змінами та доповненнями, не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, а тому позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором суд 1-ї інстанції посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» належним чином не повідомило відповідача про відступлення Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» права грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а тому правових підстав для задоволення позовних вимог немає.

З таким висновками суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись не може і доводи апеляційної скарги вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Пунктами 4.1 та 4.2 розділу 4 кредитного договору №471-Ф від 05 грудня 2005 року встановлено, що кошти отримані позичальником за договором кредиту, повертаються ним у валюті кредиту на позичковий рахунок з дотриманням строків визначених у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією. Позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо погашення відбувається раніше 05 числа.

Проте, відповідач свої обов'язки за кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості по кредитному договору. В судовому засіданні відповідач визнав той факт, що з 2011 року не сплачує будь-які платежі спрямовані на погашення заборгованості по кредитному договору №471-Ф від 05 грудня 2005 року.

Станом на 28.11.2012 року заборгованість за кредитним договором №471-Ф від 05 грудня 2005 року становить 164891,49 доларів США, що за курсом НБУ становить 1317977,68 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 87700 доларів США, що за курсом НБУ становить 700986,10 грн., заборгованість за відсотками 42646,52 доларів США, що за курсом НБУ становить 340873,63 грн., пеня в сумі 34544,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 276117,95 грн.

Таким чином, факт не виконання відповідачем ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору №471-Ф від 05 грудня 2005 року достовірно встановлений, а тому є всі правові підстави для стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Частинами 1 та 2 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» набуло всі права кредитора за кредитним договором №471-Ф від 05 грудня 2005 року.

У відповідності до п.2 ст.516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку перед первісним кредитором є належним виконанням.

З матеріалів справи також вбачається, що 14 грудня 2012 року Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» на адресу ОСОБА_4 було надіслано повідомлення про відступлення права грошової вимоги, яким останню повідомлено про те, що Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» всі права кредитора за кредитним договором №471-Ф від 05 грудня 2005 року та повідомлено нові реквізити для погашення заборгованості за кредитним договором. Таку ж досудову вимогу на адресу відповідача направило Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» 08.11.2013 року

З наведеного вбачається, що первісний кредитор Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» втратило право вимагати стягнення заборгованості на свою користь внаслідок відступлення (передачі) усіх своїх прав новому кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

Суд 1-ї інстанції не взяв до уваги вказані факти, та прийшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2014 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором постановлене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 164 891,49 доларів США, що за курсом НБУ становить 1317977,68 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 87700 доларів США, що за курсом НБУ становить 700986,10 грн., заборгованість за відсотками 42646,52 доларів США, що за курсом НБУ становить 340873,63 грн., пеня в сумі 34544,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 276117,95 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача н користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441 грн. оскільки вони підтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 512,514, 516, 526, 530, 1050, 1054, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» Кандаєвої ДіниРусланівни задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (код ЄДРПОУ 38004195) заборгованість за кредитним договором на загальну суму 164 891,49 доларів США, що за курсом НБУ становить 1317977,68 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 87700 доларів США, що за курсом НБУ становить 700986,10 грн., заборгованість за відсотками 42646,52 доларів США, що за курсом НБУ становить 340873,63 грн., пеня в сумі 34544,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 276117,95 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3441 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: