Постанова № 39401066, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/919/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів» звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати рішення № 32 від 05.03.2014 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхувальником).

05.03.2014 відповідачем, на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було винесено рішення № 32 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким позивачу, за період з 20.01.2011 по 04.06.2013, нараховано пеню в розмірі 113871,58 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

За період до 01.01.2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Виключно цим Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Так, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058- IV (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI), страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страховими внесками в розумінні абз. 1 ст. 1 Закону № 1058-IV є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 6 ст. 19 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI), страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких зараховуються страхові внески. При цьому, базовим звітним періодом для Страхувальника - роботодавця є календарний місяць.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону №1058).

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI), суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

При цьому, згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що дана норма права втратила чинність з 01 січня 2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI. Тобто, ст. 106 Закону № 1058-IV на дату прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва оскаржуваного рішення не діяла.

Таким чином, відповідач, застосовуючи до позивача фінансові санкції, нараховані відповідно до ст. 106 Закону № 1058-IV після втрати нею чинності згідно Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI, тобто, на підставі неіснуючої норми закону порушив права позивача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, а відтак заявлені позивачем вимоги слід визнати такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення № 24 від 17.01.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є незаконною та необґрунтованою, а отже підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові № 32 від 05.03.2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду буде виготовлено 19.06.2014 року

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.