Постанова № 39401065, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2249/14 (в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Папір» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Папір» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м. Києві про визнання протиправними дій, бездіяльності і рішення відповідача, скасування його рішення та зобов'язання його вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року ТОВ «Ультра Папір» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м. Києві, в якому з урахуванням зміни позовних вимог просили визнати протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів при взаємовідносинах із ТОВ «Поліссяспецпартнер» і ТОВ «Запорізьке підприємство засобів автоматики та зв'язку» за період із 01 серпня по 31 жовтня 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки; визнати протиправними дій відповідача щодо внесення до акту перевірки висновків щодо визнання договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Запорізьке підприємство засобів автоматики та зв'язку» і ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», недійсними та такими, що порушили публічний порядок і не спричинили реального настання правових наслідків; визнати протиправними дій відповідача щодо зміни у централізованій базі даних податкової звітності задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань; визнати протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у неприйнятті податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки; визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 21 січня 2014 року № 147 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС «Аудит» у частині скасування відображення інформації, викладеної в акті перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем 21 січня 2014 року оформлено оскаржуваний наказ, яким, на підставі пп. 75.1.2, п. 75.1, ст. 75, п. 79.1, п. 79.2, ст. 79 ПК України, прийнято рішення провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТОВ «Поліссяспецпартнер» і ТОВ «Запорізьке підприємство засобів автоматики та зв'язку» за період із 01 серпня по 31 жовтня 2013 року.

Копію оскаржуваного наказу позивач отримав 24 січня 2014 року.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Як встановлено судом, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Ультра Папір» була проведена відповідачем відповідно до наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м. Києві № 147 від 21.01.2014 року про проведення документальної невиїзної перевірки, на підставі пп.75.1.2. п.75.1. ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, з питань відомостей щодо правових відносин з платником податків.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні та невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України - документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу наведеної правової норми колегія суддів приходить до висновку, що можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно із пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пунктом 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Підставою для призначення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було ненадання останнім пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити органу державної податкової служби від 23.10.2013 року № 5841/26-50-15-01-22, від 21.112013 року № 6294/26-50-15-01-22 та від 16.12.2013 року № 6415/26-50-15-01-22 з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження з питань повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість з ТОВ «Поліссяспецпартнер» і ТОВ «Запорізьке підприємство засобів автоматики та зв'язку» за період із 01 серпня по 31 жовтня 2013 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем надано повне підтвердження з питань повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість з ТОВ «Поліссяспецпартнер» і ТОВ «Запорізьке підприємство засобів автоматики та зв'язку» за період із 01 серпня по 31 жовтня 2013 року, отже підстав для проведення зазначеної перевірки не було.

Крім того, наказ про призначення перевірки не містить посилань на жодну з обставин, яка визначена у ст.ст.77, 78 Податкового кодексу України, тобто відповідач порушив вимогу ст.ст.77, 78 Податкового кодексу України щодо необхідності наявності підстав для проведення позапланової документальної перевірки, а тому суд, вважає наказ про призначення перевірки протиправним, який підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно зі ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Частиною другою статті 79 Податкового Кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копи наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, повідомлення та Наказ позивач отримав 24.01.2013 року, тобто в момент проведення перевірки, що є порушенням п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Що стосується скасування Акту №66/3-22-08/38376401 від 24.01.2014 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частина 2 статті 2 КАС України чітко вказує, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. З КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

В свою чергу, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Отже, акт перевірки, не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обов'язкового характеру для позивача.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого вони винесенні.

Тобто, вищезазначені акти, що складені за результатами проведеної перевірки, не мають обов'язкового характеру і не набувають статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскарженні в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з адміністративного позову Акт №66/3-22-08/38376401 від 24.01.2014 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом індивідуальної дії), яке тягне за собою правові наслідки відносно позивача, не спрямоване на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для позивача. Отже зазначений позов не є таким, що відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, а тому дана вимога не може бути предметом розгляду та вирішення судом адміністративної юрисдикції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за результатами перевірки вимога відповідачем не приймалося.

Що стосується вимог про внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про неможливість проведення зустрічної звірки, колегія суддів звертає на таке.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24 грудня 2012 року №1197 введено в дію АІС «Податковий блок».

Відповідно до 1.6.3 Наказу Державної податкової служби України № 948 від 31.10.2012, яким затверджено «Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Якщо порушення було встановлено в ході документальної перевірки, яку здійснювали (очолювали) працівники органу ДПС іншого, ніж орган ДПС, де на обліку перебуває платник податків (є платником відповідних податків або зборів), орган ДПС, працівники якого здійснювали (очолювали) таку перевірку, забезпечує складання та надання (направлення) не пізніше наступного робочого дня такому органу ДПС матеріалів перевірки, а також висновку у довільній формі щодо сум податків, які підлягають донарахуванню за результатами перевірки (зменшення (збільшення) сум заявленого бюджетного відшкодування або від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток). Зазначений висновок є обов'язковим для врахування при прийнятті відповідних податкових повідомлень-рішень, а у разі наявності заперечень до акта перевірки з урахуванням висновку органу ДПС, що проводив перевірку, передбаченого пунктом 1.6.2 цього розділу Методичних рекомендацій.

Діючим наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» також п.1.10передбачено, що працівниками підрозділів, які здійснюють (очолюють) перевірки, вноситься необхідна інформація до інформаційної бази щодо результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок планової виїзної перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта перевірки, прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - у день вчинення відповідних дій, апеляційному (адміністративному або судовому) узгодженні податкового зобов'язання згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням - у день отримання відповідних документів або інформації в установленому порядку. У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДПС, ними забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу ДПС, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до Інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит», Єдиного банку даних юридичних осіб та інших баз даних органів ДПС.

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати їх апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

Таким чином, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

За наслідками здійснення відповідних заходів щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Ультра Папір» податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, і тому відповідачем безпідставно були відкориговані показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість.

Колегія суддів зауважує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Папір» на - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Папір» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м. Києві про визнання протиправними дій, бездіяльності і рішення відповідача, скасування його рішення та зобов'язання його вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати Наказу начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м. Києві від 21 січня 2014 року № 147 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки».

Визнати протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів при взаємовідносинах із ТОВ «Поліссяспецпартнер» і ТОВ «Запорізьке підприємство засобів автоматики та зв'язку».

Визнати протиправними дій відповідача щодо зміни у централізованій базі даних податкової звітності задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань.

Зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС «Аудит» у частині скасування відображення інформації, викладеної в акті перевірки.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду буде виготовлено 19.06.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.