Ухвала суду № 39401049, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

05 червня 2014 рокусправа № 0870/10844/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Бондаря К.П. (за дов. від 19.02.2014 року),

відповідача: - Гавриленко Д.В. (за дов. від 27.06.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 року

у справі № 0870/10844/12

за позовом приватного акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних шпал»

до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року приватне акціонерне товариство «Запорізький завод залізобетонних шпал» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 вересня 2012 року № 0000120029, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 444486,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 104892,25 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 року позовні вимоги задоволено (т.3, а.с.112-115).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі клопотання про заміну сторони його правонаступником, у судовому засіданні допущено процесуальне правонаступництво спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Представник спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.

Представник приватного акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних шпал» проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних шпал» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на додану вартість по взаємовідносинах з приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «СТ-Юлія» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт від 17серпня 2012 року № 297/29-1/32407952.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму 444486,00 грн.

На підставі акту перевірки від 17 серпня 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2012 року № 0000120029, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 444486,00 грн. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у сумі 104892,25 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між приватним акціонерним товариством «Запорізький завод залізобетонних шпал» та приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «СТ-Юлія» укладено договори поставки від 05 січня 2010 року № 050110, від 06 липня 2010 року № 01/07/2010 та від 07 грудня 2010 року № 01122010. За умовами договорів, постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність позивача товари (пісок річний та щебінь), а покупець зобов'язувався прийняти товар та здійснити оплату. Поставка товарів здійснювалася на умовах DDP.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій приватним акціонерним товариством «Запорізький завод залізобетонних шпал» надано бухгалтерські та податкові документами, а саме: видаткові накладні, рахунки фактури, прибуткові ордери, податкові накладні, витяги з журналів складського обліку (матеріальний звіт), виробничий звіт по використаним матеріальним цінностям, товарно-транспортні накладні, тощо.

Всі надані позивачем документи підписані, скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент здійснення спірних операцій), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені в зв'язку із придбанням товарів (послуг) для потреб власної господарської діяльності, організації та забезпечення виробництва.

Судом першої інстанції встановлено, що вся придбана приватним акціонерним товариством «Запорізький завод залізобетонних шпал» сировина використана в господарській діяльності підприємства. Виробництво продукції з метою її продажу та з метою отримання доходу в грошовій формі є господарською діяльністю та в повній мірі відповідає визначенню господарської діяльності, яке наведено у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних шпал».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим