Постанова № 39400715, 16.06.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року справа № 823/1308/14

м. Черкаси

« 14» год. « 30» хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представника позивача - Собецького М.І. (за довіреністю);

представника відповідача - Бакалина В.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранспостач» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертранспостач» (далі-позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-відповідач), в якому просить скасувати: податкове повідомлення-рішення № 0004582301 від 10.12.2013р. з податку на додану вартість в частині - за грудень 2011 року в сумі 4177 грн. та штрафних санкцій 1044 грн., за червень 2012 року в сумі 2384 грн. та штрафних санкцій 596 грн., за липень 2012 року в сумі 2777грн. та штрафних санкцій 694 грн., за серпень 2012 року в сумі на 1130 грн. та штрафних санкцій 283 грн., за вересень 2012 року в сумі 565 грн. та штрафних санкцій 142 грн., за жовтень 2012 року в сумі 1756 грн. та штрафних санкцій 439 грн., за листопад 2012 року в сумі 835 грн. та штрафних санкцій 208 грн., за грудень 2012 року в сумі 1182 грн. та штрафних санкцій 296 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0004592301 від 10.12.2013р. з податку на прибуток в частині - за 2010 рік в сумі 91669грн. та штрафних санкцій 22917 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 432 грн. та штрафних санкцій 1 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 622 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки з контрагентом ТОВ "РУБІН-2009" здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні первинні документи. Крім того, позивач зазначив, що встановлені відповідачем нічим необгрунтовані обставини (про невідповідність первинних документів) не можуть слугувати підставою для позбавлення товариства права на податковий кредит, що в свою чергу вплинуло на визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у відповідних періодах.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранспостач" зареєстровано 08.06.1998 року за №7108 у Виконавчому комітеті Черкаської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Черкасах, ідентифікаційний код - 25584924 та є платником ПДВ згідно свідоцтва № 100279197.

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 26.11.2013 №123/23-00-03-01/25584924.

Згідно висновків, викладених в Акті позивачем порушені, зокрема вимоги:

- п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 , п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР та п.п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 171546 грн. в тому числі за півріччя 2010 року в сумі 22706 грн., за 9 місяців 2010 року в сумі 96015 грн., за 2010 рік в сумі 91669 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 432 грн., за 2-3 кварталди 2011 року в сумі 622 грн., за 2-4 квартали 2011 рік в сумі 622 грн. за півріччя 2012 року в сумі 77346 грн. за три квартали 2012 року в сумі 78044 грн., за 2012 рік в сумі 78823 грн.;

- п.188.1 ст. 188, п.190.2 ст. 190, п.п. 195.1.3 п.195.1 ст. 195, п.198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до дюбжету в сумі 89658 грн., в тому числі: грудень 2011 року в сумі 4177 грн., квітень 2012 року в сумі 33857 грн., травень 2012 року на суму 40995 грн., червень 2012 року в сумі 2384 грн., липень 2012 року в сумі 2777 грн., серпень 2012 року в сумі 1130 грн., вересень 2012 року в сумі 565 грн., жовтень 2012 року в сумі 1756 грн., листопад 2012 року в сумі 835 грн., грудень 2012 року на суму 1182 грн.;

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки, державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесені податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2013 року:

- №0004592301 за порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 , п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР та п.п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 171546 грн. та штрафними санкціями 42624 грн., всього на загальну суму 214170 грн.;

- №0004582301 за порушення п.188.1 ст. 188, п.190.2 ст. 190, п.п. 195.1.3 п.195.1 ст. 195, п.198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 89658 грн. та штрафними санкціями 22415 грн., на загальну суму 112073 грн.

Перевіркою встановлено, що позивач у перевіряємий період занизив податок на прибуток та податок на додану вартість, оскільки в ході перевірки не встановлено факту придбання товарів позивачем у ТОВ "РУБІН-2009".

Cуд вважає висновок відповідача викладений в акті перевірки безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до договорів купівлі продажу № 22/06-10.013 від 22.06.2010р. та № 012 від 26.01.2011р. укладених між ТОВ «Інтертранспостач» (покупець) та ТОВ «Рубін-2009» (продавець), продавець зобов'язується продати та поставити покупцю в строки та в асортименті по цінам і на умовах, передбачених даним договором, а покупець - прийняти і оплатити нафтопродукти (дизельне пальне, бензин марки А-76, масло моторне). Пунктом 3 договорів передбачено, що всі розрахунки між сторонами за даними угодами здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця. Супровідними документами, згідно даних договорів являються: видаткові накладні. Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару (момент підписання супровідних документів).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Рубін 2009" (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договори поставки нафтопродуктів №ДГ-007 від 06.01.2012 та № РТ-16 від 15.06.2012р. Предметом цих договорів є визначення умов передачі Постачальником належного йому товару у власність Покупця та умов приймання і оплати цього товару Покупцем. Згідно умов цих договорів поставка партії товару Покупцю здійснюється на підставі замовлення, яке подається по телефону. У замовлені зазначається конкретна кількість та асортимент товару. На підставі замовлення Покупця Постачальник складає рахунок та по факсу надсилає його Покупцю. Ціна партії товару визначається у видаткових накладних. Моментом поставки товару є момент підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної. З моменту підписання видаткової накладної право власності на товар переходить від продавця до покупця.

Реальність господарських операцій з придбання та поставки вказаних вище товарів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товаро-транспортними накладними, виписками з банків, виданими довіреностями на отримання товару від ТОВ «Рубін-2009» та журналом обліку виданих довіреностей.

З приводу чого, суд вважає за необхідне зазначити, що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно статті 1 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.ст. 1, 9 Закону № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства; факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, судом встановлено, що умови укладених між позивачем та TOB «Рубін-2009»договорів - виконані, про що свідчать первинні бухгалтерські документи. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 137.1 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, «становленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язну з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в ' оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, враховуючи вище наведене, наявні у TOB «Інтертранспостач» договора, видаткові, податкові накладні відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операції. Так, в них чітко вказано, які саме товари було поставлено TOB «Рубін-2009» та отримано TOB «Інтертранспостач».

Щодо відповідальності TOB «Інтертранспостач» за можливі протиправні дії його контрагента, то відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, у довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

З викладеного необхідно зробити висновок, що порушення чи помилки, допущені одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у постанові від 03.04.2013 року у справі №К/9991/38114/12.

Стаття 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому податковий орган безпідставно покладає відповідальність на особу, яка жодних порушень не вчинила.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржувані в частині податкові повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0004582301 від 10.12.2013р. з податку на додану вартість в частині - за грудень 2011 року в сумі 4177 грн. та штрафних санкцій 1044 грн., за червень 2012 року в сумі 2384 грн. та штрафних санкцій 596 грн., за липень 2012 року в сумі 2777грн. та штрафних санкцій 694 грн., за серпень 2012 року в сумі на 1130 грн. та штрафних санкцій 283 грн., за вересень 2012 року в сумі 565 грн. та штрафних санкцій 142 грн., за жовтень 2012 року в сумі 1756 грн. та штрафних санкцій 439 грн., за листопад 2012 року в сумі 835 грн. та штрафних санкцій 208 грн., за грудень 2012 року в сумі 1182 грн. та штрафних санкцій 296 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0004592301 від 10.12.2013р. з податку на прибуток в частині - за 2010 рік в сумі 91669грн. та штрафних санкцій 22917 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 432 грн. та штрафних санкцій 1 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 622 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранспостач» 274 (дві сімдесят чотири) грн. 97 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 23.06.2014р.