Постанова № 39400450, 18.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1887/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - Хорішка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2014 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 73920,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, клопотань та заперечень не надав.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 01 липня 2013 року по 05 липня 2013 року позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету відповідачем за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 12 липня 2013 року № 18/16-01-17-03/НОМЕР_1. Вказаним актом встановлено, що в результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2012 рік ОСОБА_2 порушено пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, ст. 179 Податкового кодексу України, а також пп.164.1.1 п. 164.1, пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164, пп. 174.2.2 п. 174.2, п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2012 рік) у розмірі 50862,73 грн (незадекларована сума доходу, отриманого у вигляді спадщини (дарування) від особи, яка не є членом сім'ї першого ступеня споріднення).

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2013 року № 0009011703, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у загальному розмірі 73920,95 грн, у тому числі 50862,73 грн - за основним платежем та 23058,22 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача та повернулось з відміткою поштового відділення "За закінченням строку зберігання".

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, окрім іншого, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як визначено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

В порушення вказаних норм відповідачем не було подано відповідно податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані останнім на підставі договору дарування земельної ділянки від 27 грудня 2012 року, нормативна грошова оцінка якої складає 1017254,50 грн, що підтверджується належним чином завіреною копією листа Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області.

Відомостей про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку, а також сплати наявного за відповідачем податкового боргу суду надано не було.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

При цьому, підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Полтаві 18 жовтня 2013 року сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 796-17 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 73920,95. Однак, поштове відправлення повернулось до контролюючого органу із зазначенням причин невручення "за закінченням терміну зберігання".

За приписами абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, зазначена податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Доказів оскарження даної податкової вимоги суду не було надано.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом з тим, наявність у ОСОБА_2 податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати грошового зобов'язання, а у позивача - прав на контроль за сплатою такого зобов'язання та на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу у розмірі 73920,95 грн (сімдесят три тисячі дев'ятсот двадцять гривень 95 коп.) на розрахунковий рахунок № 33214801700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2014 року.

Суддя І.Г. Ясиновський