Ухвала суду № 39400268, 12.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

12 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4425/13-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О..

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні Мустафаєвої Лейли Аліївни, 3-ті особи: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області, Приватне акціонерне товариство "Дельта-Банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати незаконними та неправомірними рішення Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні Мустафаєвої Лейли Аліївни про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №8089913 від 19.11.2013р., та зобов'язати здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, обтяження нерухомого майна не може бути підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 21.05.2008р. позивач продав належний йому житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5, уклавши з ним договір купівлі-продажу.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 22.08.2011р. договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ОСОБА_5, розірваний та за позивачем визнано право власності на вищевказаний будинок.

12.11.2013р. позивач звернувся до реєстраційної служби Дніпровського РУЮ м.Херсона з заявою про реєстрацію нерухомого майна.

Рішенням №8089913 від 19.11.2013р. позивачу відмовлено в реєстрації у зв'язку з тим, що заяву про державну реєстрацію прав подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, а саме запису про іпотеку та про заборону відчуження на нерухоме майно, зареєстрованих за ОСОБА_5

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав та їх обтяжень визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон).

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 2 Закону сутність державної реєстрації речових прав на нерухоме майно полягає у офіційному визнанні і підтвердженні державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав або Реєстр).

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703 (далі за текстом - Порядок № 703).

Відповідно до пункту 31 порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 30 цього Порядку, подає документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем або органом державної податкової служби на відчуження або інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі.

Із інформації з Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вбачається, що на час отримання позивачем рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 19.11.2013 року існувало обтяження на нерухоме майно за попереднім власником ОСОБА_5

Як вбачається з матеріалів справи, право власності ОСОБА_5 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, припинено на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 22.08.2011 року, яке на час розгляду цієї справи є чинним.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Питання про припинення іпотеки Дніпровським районним суду м.Херсона у рамках справи № 2-2238/11 не розглядалось та рішення з цього приводу не приймалось.

З матеріалів справи вбачається, що документи, які підтверджують факт надання згоди іпотекодержателем майна (ПАТ "УкрСиббанк") позивачем державному реєстратору надано не було.

Колегія суддів зазначає, що право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, як на час звернення ОСОБА_3 до відповідача із заявою про реєстрацію права власності та прийняття ним рішення, що оспорюється, так і на час розгляду цієї справи - обтяжене іпотекою, у зв'язку з чим, вимоги пункту 31 Порядку № 703 щодо подачі документа, який підтверджує факт надання анулювання запису про іпотеку на нерухоме майно або надання згоди іпотекодержателем, є обов'язковими для позивача.

Відповідно до п. 5.4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, також може бути заява про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, яка була подана після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмовляючи у проведенні державної реєстрації права власності на майно відповідно до рішення від 19.11.2013 року №8089913, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні Мустафаєвої Лейли Аліївни, 3-ті особи: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області, Приватне акціонерне товариство "Дельта-Банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.