Постанова № 39400002, 16.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Справа№ 910/15873/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кость О.Г. - за довіреністю;

від відповідача: Матвеєва В.П. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.05.2014р.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про розстрочку виконання рішення

у справі № 910/15873/13 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 718 182,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2013р. у справі №910/15873/13.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. у справі №910/15873/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про розстрочення виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням усіх істотних обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2014р. у справі №910/15873/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Тищенко А.І. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.06.2014р.

16.06.2014 представником позивача до початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 12.05.2014р.- без змін.

У судове засідання 16.06.2014р. представники сторін з'явилися.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Частиною 1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно із ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 5 ст. 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду міста Києва від 14.10.2013 р. у справі № 910/15873/13 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню в сумі 429 185,05 грн., інфляційну складову боргу в сумі 162 801,77 грн. та 3% річних в сумі 86 072,18 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2014 р., рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2013 року у даній справі скасовано частково та прийнято нове, яким позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню в сумі 429 185,05 грн. та 3% річних в розмірі 86 072,18 грн., всього 515 257, 23 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

19.02.2014 р. на виконання наведеного судового рішення господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

15.04.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про розстрочку виконання рішення у справі № 910/15873/13, в якій просило розстрочити сплату боргу в сумі 515 257, 23 грн. на 12 місяців зі сплатою щомісячно, до 20 числа кожного місяця по 42 938,10 грн., з 20.05.2014р. по 20.04.2015р.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення відповідач послався на те, що:

- згідно з діючими договорами на постачання природного газу на 2014 рік відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати понад 169 млн. грн. поточного споживання газу;

- стягнення з рахунків товариства 515 257,23 грн. санкцій одним платежем призведе до утворення заборгованості за поточне споживання природного газу та може призвести до обмеження газопостачання котелень, які живлять тепломережі;

- заборгованість бюджету перед відповідачем з компенсації різниці в тарифах на теплову енергію станом на 01.03.2014 р. перевищила 555,7 млн. грн.; борг споживачів столиці за теплову енергію перед ПАТ «Київенерго» з 01.01.2014 зріс на 29% і станом на 01.03.2014 становив 2,2 млрд. грн.;

- до вирішення адміністративними судами справ щодо оскарження розпоряджень про затвердження тарифів ПАТ «Київенерго» з об'єктивних причин не може забезпечити надходження коштів від боржників для спрямування їх на рахунки НАК «Нафтогаз України» в рахунок погашення нарахованих санкцій за порушення строків оплати природного газу;

- відповідач здійснює свою діяльність відповідно до визначеного фінансового плану, згідно з яким передбачено першочергове виділення коштів на усунення наслідків аварій у тепло- та електромережах. Відсутність коштів для усунення наслідків аварій, погашення кредитів, зобов'язань з податків, зборів, інших платежів до бюджету спричинить збільшення грошових зобов'язань та призведе до несприятливих фінансових наслідків.

На думку відповідача, ці обставини ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено в п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у заяві про розстрочку виконання судового рішення вказує на своє скрутне фінансове становище, що унеможливлює виконання судового рішення та сплату боргу у повному обсязі, проте відповідачем не подано суду доказів на підтвердження обставин, викладених в заяві про розстрочку виконання судового рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що скрутне фінансове становище не являється безумовною підставою для надання розстрочки виконання рішення суду та правомірно не визнане судом першої інстанції винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, що не залежить від боржника, та яка б давала підставу для розстрочення виконання судового рішення.

Доводи відповідача про особливості здійснення його господарської діяльності, вірно не взяті місцевим судом до уваги, оскільки порядок господарювання підприємства не свідчить про винятковість цієї обставини, як такої, що перешкоджає виконанню рішення суду.

Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що скрутне фінансове становище наявне як у відповідача, так і у позивача, а отже невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси також і позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.

Також, судом враховано ту обставину, що з часу видачі судового наказу (з 19.02.2014) заявник так і не розпочав виконання рішення суду навіть частково.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд надав належну правову оцінку обставинам справи, та дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про недоведеність відповідачем наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви боржника про розстрочку виконання судового рішення.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. відповідає обставинам справи та вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.99,101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. у справі № 910/15873/13 залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.05.2014р. у справі № 910/15873/13 залишити без змін.

3.Матеріали оскарження у справі № 910/15873/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Т.В. Ільєнок

А.І. Тищенко