Ухвала суду № 39399159, 05.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1344/14

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

суддів - Петрової Л.М. , Кукоби О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Міністерства юстиції України - Тернової Н.В.,

представника відповідача - Головного управління юстиції в Полтавській області - Рагуліна І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, -

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2014 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1Е.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач 1, Мін'юст України), Головного управління юстиції в Полтавській області (надалі - відповідач 2, ГУЮ в Полтавській області) про визнання протиправними та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що було оформлено протоколом її засідання від 04.11.2013 № 5/11/2013, а також наказу Міністерства юстиції України від 20.11.2013 № 2449/5 "Про анулювання свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) виданих ОСОБА_1" в частині п.2: "Анулювати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 346 від 01.03.2013, видане ОСОБА_1, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 11.11.2013 № 4 та протоколу її засідання від 04.11.2013 №5/11/2013.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні в повному обсязі. У наданих запереченнях зауважували на правомірність дій Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України при винесенні спірних рішень. Також, наголошували на невиконання позивачем вимог розпорядження про усунення порушень від 11 квітня 2013 року № 1, що призвело до винесення спірних рішень та застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила наступне.

В період з 04 квітня 2013 року до 08 квітня 2013 року Головним управлінням юстиції у Полтавській області на підставі звернень мешканців гуртожитку (адреса: АДРЕСА_2), який обліковується на балансі ЖКК «Полтавоблагробуд», в тому числі, надісланих Прокуратурою Полтавської області щодо проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ЖКК «Полтавоблагробуд», доручення Міністерства юстиції України від 12.03.2013 № 1332-0-32-13/13.2, проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого у арбітражного керуючого ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, у присутності арбітражного керуючого (а.с. 117-149, т.1).

09 квітня 2013 року позивач ознайомився та отримав Довідку за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 квітня 2013 року № 1, та письмово зазначив: «зауважень до Довідки не маю» (а.с. 150-166, т.1).

Відповідачем 2 складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 10.04.2013 № 1 та направлено позивачеві (а.с. 167-182, т.1).

На підставі Акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 10.04.2013 № 1 ГУЮ в Полтавській області видано Розпорядження про усунення порушень від 11 квітня 2013 року № 1, відповідно до якого вирішено у термін до 08 липня 2013 року арбітражному керуючому ОСОБА_1 усунути порушення ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом звернення до суду з вимогою про передачу об'єкту гуртожитку до комунальної власності міста без додаткових умов, фактично передати гуртожиток (АДРЕСА_2), тощо, що в майбутньому стане підставою для завершення ліквідаційної процедури, усуненню інших порушень та подати в цей самий термін у письмовій формі інформацію про їх усунення з наданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушень (а.с. 184, т. 1). Дане розпорядження направлено позивачеві (а.с. 185-188, т.1).

ГУЮ в Полтавській області на підставі доручення Міністерства юстиції України від 19.08.2013 № 1332-0-32-13/13.2 щодо перевірки діяльності позивача стосовно виконання вимог розпорядження, проведено в період з 19 по 23 вересня 2013 року позапланову невиїзну перевірку виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 Розпорядження про усунення порушень від 11 квітня 2013 року № 1 (а.с. 189-203, т.1).

Відповідачем 2 складено Довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23.09.2013 № 9 та направлено арбітражному керуючому ОСОБА_1 рекомендованим з повідомленням листом та електронною поштою (а.с. 204-211, т.1).

Позивачем заперечень до Довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23.09.2013 № 9, у встановлений п. 6.1 Порядку контролю від 27.06.2013 п'ятиденний строк, не надавалось.

Згідно вимог п. 6.3 Порядку контролю від 27.06.2013 ГУЮ в Полтавській області складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 02.10.2013 № 9 та направлено арбітражному керуючому ОСОБА_1 рекомендованим з повідомленням листом та електронною поштою (а.с. 212-216, т.1).

Листом від 03.10.2013 № 07-01/4168 ГУЮ в Полтавській області внесено пропозицію до Мін'юсту України про направлення до Дисциплінарної комісії подання про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (а.с. 217, т.1).

За результатами розгляду вказаного листа Управлінням з питань банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства сформовано подання від 10.10.2013 № 31 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та направлено для розгляду до Дисциплінарної комісії (а.с. 91-92, т.1).

14.10.2013 на адресу відповідача 2 надійшли заперечення позивача на акт позапланової невиїзної перевірки від 02.10.2013 № 9 (а.с. 218-222, т. 1).

За результатами розгляду подання Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що було оформлено протоколом її засідання від 04.11.2013 № 5/11/2013 (а.с. 96-104, т.1).

На підставі зазначеного рішення комісії було сформовано подання від 11.11.2013 № 5 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с. 105, т.1).

Наказом Міністерства юстиції України від 20.11.2013 № 2449/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) виданих ОСОБА_1", зокрема, пунктом 2 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 346 від 01.03.2013, видане ОСОБА_1, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 11.11.2013 № 4 (а.с. 223-224, т.1).

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 4.29 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, Головне управління юстиції у Полтавській області здійснює за дорученням Міністерства юстиції України контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Здійснення перевірок Головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на час виникнення спірних правовідносин регулювалось Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України 15.01.2013 № 113/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2013 року за № 140/22672 (надалі - Порядок контролю).

Пунктом 1.2 Порядку контролю, передбачено, що цей Порядок поширюється на всіх фізичних осіб, які отримали в установленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), у тому числі які отримали таке свідоцтво на заміну ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно з п. 1.3 Порядку контролю контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

Відповідно до п. 2.1 Порядку контролю, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Згідно з п. 2.2 Порядку контролю контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Пунктом 2.6 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 № 1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 року за № 1113/23645 (далі - Порядок контролю від 27.06.2013) встановлено, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання арбітражним керуючим розпоряджень, виданих за результатами проведення планових чи позапланових перевірок органом контролю.

Відповідно до п. 5.1 та 6.2 Порядку контролю від 27.06.2013 в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, другий зберігається в органі державного контролю. Якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень, комісія протягом двох робочих днів з дня підписання Довідки готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого.

Відповідно до п. 7.1 Порядку контролю від 27.06.2013 однією з підстав для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю.

Пунктом 6.11 Порядку контролю від 27.06.2013 передбачено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання.

У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту, який забезпечує організацію роботи Дисциплінарної комісії (далі - структурний підрозділ), щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - пропозиція).

Відповідно до п. 7.4 Порядку контролю від 27.06.2013 дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є:

попередження;

позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Пунктами 7.5-7.7 Порядку контролю від 27.06.2013 передбачено, що рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. У разі якщо Дисциплінарною комісією встановлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства, Дисциплінарна комісія має право скасувати такі висновки та скерувати відповідні матеріали Мін'юсту для проведення додаткового контролю.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зауважує, що відповідачами при проведенні перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 дотримано вимог законодавства, діючого станом на момент виникнення спірних правовідносин, а позивачем не наведено належних доказів на доведення тверджень про не відповідність процедури, порядок та підстави проведення перевірки - позивачем не оскаржувалися.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача щодо визнання протиправними та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражних керуючих, а також наказу Міністерства юстиції України від 20.11.2013 № 2449/5 "Про анулювання свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) виданих ОСОБА_1" в частині п.2: "Анулювати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 346 від 01.03.2013, видане ОСОБА_1, суд виходив з наступного.

Згідно матеріалів позовної заяви, додаткових пояснень позивача та заперечень відповідачів підставою для застосування дисциплінарного стягнення до позивача у зазначеному вище вигляді послугувало невиконання ним Розпорядження про усунення порушень від 11 квітня 2013 року № 1.

Вказане розпорядження оскаржувалось ОСОБА_1 у судовому порядку, між іншим, у рамках розгляду справи № 816/6275/13-а за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Полтавській області про визнання дій неправомірними. За результатами розгляду даного позову постановлено ухвалу від 12.11.2013, якою позовну заяву в частині скасування розпорядження Головного управління юстиції в Полтавській області №1 від 11 квітня 2013 року залишено без розгляду (а.с. 227-228, т.1).

Також, дане розпорядження оскаржувалось ОСОБА_1 в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги у справі № 816/6581/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Головного управління юстиції в Полтавській області, треті особи: ОСОБА_1, Полтавська міська рада, Полтавське обласне міжгосподарське виробниче об'єднання по агропромисловому будівництву "Полтавоблагробуд" про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення. За результатами розгляду позовної заяви третьої особи, що заявляє самостійні вимоги постановлено ухвалу від 29.01.2014 про залишення останньої без розгляду (а.с. 243-245, т.1).

Відомостей щодо скасування таких ухвал суду, колегії суддів станом на дату судового розгляду надано не було.

Таким чином, розпорядження про усунення порушень від 11 квітня 2013 року № 1 не скасовано у встановленому законодавством порядку та залишається діючим станом на момент ухвалення даного рішення.

Крім того, вимоги, визначені зазначеним розпорядженням ОСОБА_1 залишаються невиконаними, що ним підтверджувалось в ході судового розгляду.

При цьому, надаючи оцінку посиланню позивача на безпідставність порушень, обов'язок усунення яких встановлений розпорядженням від 11 квітня 2013 року № 1, та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, колегія суддів наголошує наступне.

У межах даного провадження дослідженню підлягають обставини та підстави прийняття спірних наказу та рішення, якими анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 346 від 01.03.2013, а не самі порушення, що були встановлені актом перевірки позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 10.04.2013 № 1 та стали підставою для формування висновків стосовно встановлення порушення та винесення Розпорядження № 1 від 11 квітня 2013 року.

Таким чином, встановлення правомірності висновків перевіряючих не здійснюється судом при вирішенні даного спору. Оцінці підлягають саме фактичні обставини прийняття рішень суб'єктів владних повноважень, що оскаржуються позивачем.

Інших належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 суду не було надано.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на протиправність дій членів Дисциплінарної комісії при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності, які виразились в неповідомленні останнього про засідання Дисциплінарної комісії (на якому прийнято протокольне рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оскільки листом Міністерства юстиції України від 10.10.2013 року №4878-0-30-13/13-2 ОСОБА_1 повідомлено про те, що Управлінням з питань банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України внесено до Дисциплінарної комісії подання № 31 від 10.10.2013 про накладення на нього дисциплінарного стягнення (а.с. 91-92, т.1).

Крім того, згідно пояснень наданих представниками відповідача та долучених до матеріалів справи доказів, зокрема розшифровки послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, контент-послуг за жовтень 2013 р., судом встановлено, що до позивача було здійснено дзвінок 29.10.2013 о 12:49 тривалістю 77 сек. з управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства (а.с. 94, т.1) на мобільний номер позивача, який зазначений ним на публічному сайті Єдиного реєстру арбітражних керуючих (а.с. 95, т. 1), яким він повідомлявся про засідання дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Також, суд враховує, що Положенням про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 року №81/5, не передбачено способу запрошення (повідомлення) арбітражного керуючого, стосовно якого розглядається питання про застосування дисциплінарного стягнення, на засідання Дисциплінарної комісії.

Оголошення про проведення засідань Дисциплінарної комісії систематично розміщуються на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Таким чином, ОСОБА_1, знаючи про те, що на черговому засіданні Дисциплінарної комісії буде розглядатися питання про застосування до нього дисциплінарного стягнення, мав можливість дізнатися, зокрема про дату проведення вказаного засідання.

Абзацом 3 п. 15 Положення про Дисциплінарну комісію передбачено, що комісія може прийняти рішення за відсутності заявника, скаржника або арбітражного керуючого, стосовно якого розглядаються подання про застосування дисциплінарного стягнення.

Твердження позивача про те, що комісія з перевірки не мала права втручатися у здійснення повноважень арбітражного керуючого, не може давати оцінку діяльності та ефективності рішень арбітражного керуючого, а також те, що на його думку, він не може виконувати Розпорядження № 1 від 11.04.2013, оскільки вимоги поставленні в ньому є незаконними і він не має відповідних повноважень їх виконувати, тощо, суд відхиляє, як неналежні з огляду на те, що не відносяться до предмету спору, оскільки дослідженню в даному випадку підлягають обставини невиконання позивачем Розпорядження № 1 від 11.04.2013, а не правомірності його видачі. Зі змісту позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що він фактично оскаржує правомірність видачі Розпорядження № 1, а не факт його невиконання.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина 4 ст. 70 КАС України).

Крім того, згідно пояснень представника відповідача 2, про що не заперечувалося позивачем, відносно ОСОБА_1 було винесено Розпорядження про усунення порушень від 01.10.2013 № 2, яке крім іншого містило таку ж вимогу, як і Розпорядження про усунення порушень № 1 від 11.04.2013, невиконання якого стало підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Згідно Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014 у справі № 816/6396/13-а у задоволені позову в частині визнання протиправним та скасування Розпорядження про усунення порушень від 01.10.2013 № 2 відмовити.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували правомірність оскаржуваних рішень, а саме доказів виконання ним розпорядження від 11 квітня 2013 року №1 та усунення у встановлений строк порушень, виявлених перевіркою під час виконання ним повноважень ліквідатора ЖКК "Полтавоблагробуд", або доказів скасування (визнання недійсним) такого розпорядження у встановленому Законом порядку.

Невиконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 розпорядження № 1 від 11.04.2013 мало наслідок порушення прав мешканців гуртожитку на реалізацію права на приватизацію житла та затягування на значні строки процедури ліквідації підприємства.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів виконання ОСОБА_1 розпорядження від 11 квітня 2013 року №1 та усунення у встановлений строк порушень, з огляду на ступінь вини арбітражного керуючого, суд вважає, що рішення Дисциплінарної комісії про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом засідання від 04 листопада 2013 року №5/11/2013 та наказ Міністерства юстиції України від 23 грудня 2013 року №2781/5 в частині анулювання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 20 листопада 2013 року №2449/5, виданого ОСОБА_1, є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5, та приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, доведено правомірність прийнятих ним рішення та наказу. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Мін'юстом України та ГУЮ в Полтавській області норм чинного законодавства України щодо застосованого до позивача дисциплінарного стягнення та обґрунтованість даного позову.

На думку Полтавського окружного адміністративного суду, Міністерством юстиції України доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій у межах спірних правовідносин з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 23 червня 2014 року.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський суддя суддя Л.М. Петрова О.О. Кукоба