Ухвала суду № 39396150, 23.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/4483/14 Справа: № 643/3790/14-ц Категорія: «право власності» Головуючий 1 інстанції: Єлізаров І.Є. Доповідач: Малінська С.М.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Швецової Л.А.,

Даниленка В.М.,

при секретарі - Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ПП «НИВА-В.Ш.», треті особи: Московський ВДВС Харківського міського управління юстиції, ПАТ «ОТП Факторинг Україна» про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого мана (предмета іпотеки) недійсним та поновлення порушеного права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з названим позовом, в якому просила визнати недійсним протокол № 2113236, затверджений директором філії 21 ПП «Нива-В.Ш.» 03 лютого 2014 року та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції 07 лютого 2014 року, яким зафіксовані результати прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_1; поновити право власності ОСОБА_4 на зазначену квартиру, яка належала на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 16 квітня 2007 року виконавчим комітетом Московської районного ради м. Харкова на підставі рішення Виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова № 80/71 від 13 березня 2007 року та зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2014 року задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову та заборонено власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 виселяти позивачку та заборонено робити будь-які дії, пов'язані з користування або розпорядженням вказаною квартирою на час судового розгляду позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені цим Кодексом.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 152 ЦПК, утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 червня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вачається із матеріалів справи, предметом заявленного позову є вимога про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) недійсним та поновлення порушеного права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову щодо заборони власнику спірної квартири виселяти позивачку ОСОБА_4 та членів її родини з квартири, заборони ОСОБА_3 робити будь-які дії, пов'язані з користуванням або розпорядженням квартирою на час судового розгляду позову є співмірними із заявленими позивачкою вимогами.

Неприйняття заходів забезпечення позову може вплинути на порядок виконання рішення суду, утруднити чи зробити неможливим його виконання.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді