Ухвала суду № 39393911, 18.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 10321/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Затолочного В.С. та Ліщинського А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Шегинський Р.А., Сидор А.М.;

від відповідача - Дуль Я.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов'язань у вигляді пені та штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті та декларування валютних цінностей, -

В С Т А Н О В И Л А:

07.06.2012р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Стрийському районі Львівської обл. № 0000352200 від 13.12.2011р., № 0000032200 від 07.02.2012р., № 0000072200 від 27.02.2012р., № 0000082200 від 27.02.2012р.; стягнути з державного бюджету на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору (Т.1, а.с.2-10).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. Державної податкової служби № 0000032200 від 07.02.2012р., № 0000072200 від 27.02.2012р., № 0000082200 від 27.02.2012р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з державного бюджету на користь позивача частину витрат по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн. (Т.2, а.с.116-123).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. Державної податкової служби, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.128-130).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою з'ясовано непоступлення валютних коштів за надані нерезиденту послуги по переробці давальницької сировини в сумі 8333775,58 доларів США, чим не дотримані приписи п.1 ст.6 Закону України «Про операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах». Вказаною нормою передбачено проведення розрахунків у грошовій формі, частиною давальницької сировини чи готової продукції, або з використанням всіх цих форм. Таким чином, у згаданих правовідносинах діє спеціальний порядок проведення розрахунків, що передбачає зарахування валютної виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку.

Окрім цього, під час судового розгляду не було досліджено умови проведення заліку зустрічних однорідних вимог у сфері зовнішньоекономічної діяльності, чи були вказані вимоги зустрічними, однорідними та своєчасними.

У зв'язку із реорганізацією ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. Державної податкової служби судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - Стрийською об'єднаною державною податковою інспекцією /ОДПІ/ Головного управління Міндоходів у Львівській обл. (Т.2, а.с.131-132).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 19.10.2011р. - 22.11.2011р. відповідачем ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 251/23-5/33797665 від 29.11.2011р. (Т.1, а.с.11-67).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.6 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», оскільки кошти за надані послуги по переробці давальницької сировини при виконанні договору № 1-07 від 21.11.2007р., укладеного з фірмою «Discovery Drilling Equipment (Europe) Limited» (Кіпр), в сумі 8333775,58 доларів США станом на 30.06.2011р. на рахунок підприємства не надійшли.

Також позивачем не дотримані вимоги п.1 ст.9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» щодо обов'язкового декларування валютних цінностей, майна резидента, що знаходиться за межами України, станом на 01.07.2010р., 01.10.2010р., 01.01.2011р., 01.04.2011р., 01.07.2011р.

На підставі вказаного Акту перевірки податковим органом прийнято рішення № 0000352200 від 13.12.2011р. про нарахування суми грошових зобов'язань у вигляді пені за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті в розмірі 58332085 грн. 99 коп. (Т.1, а.с.70).

Також відповідачем прийнято рішення № 0000032200 від 07.02.2012р. про нарахування суми грошових зобов'язань у вигляді пені за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті в розмірі 422547 грн. 14 коп. (Т.1, а.с.71).

За результатами адміністративного оскарження позивачем спірних повідомлень-рішень ДПА у Львівській обл. прийнято рішення про результати розгляду первинних скарг № 2039/10/10-2005/173 від 22.02.2012р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. № 0000032200 від 07.02.2012р., скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. № 0000352200 від 13.12.2011р. в частині 850 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій з покликанням на ст.9 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», а в іншій частині останнє залишено без змін; донараховано 850 грн. штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.2 ст.16 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а скарги позивача - без задоволення (а.с.72-76, 77-82, 83, 84-87).

У зв'язку з викладеним відповідачем скеровано на адресу позивача нові податкові повідомлення-рішення № 0000072200 від 27.02.2012р. про нарахування суми грошових зобов'язань у вигляді пені за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті в розмірі 58331235 грн. 99 коп. (Т.1, а.с.89) та № 0000082200 від 27.02.2012р. про нарахування суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 850 грн. (Т.1, а.с.88).

Рішенням ДПС України № 7670/6/10-2415 від 03.05.2012р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. № 00000352200 від 13.12.2011р., інше податкове повідомлення-рішення не підлягає адміністративному оскарженню (Т.1, а.с.98-101), також скарги позивача були відхилені.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не передбачено заборони щодо здійснення зарахування взаємних зустрічних вимог договірними контрагентами. Правомірність дій платника податків у розглядуваному випадку підтверджена судовими рішеннями, які стосуються іншого обревізованого відповідачем періоду.

Також податкове повідомлення-рішення № 00000352200 від 13.12.2011р. є відкликаним податковим органом за результатами процедури адміністративного оскарження, а відтак таке не може бути повторно скасовано в судовому порядку.

Такі висновки суду першої інстанції є вірними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи і відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про те, що проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом здійснення зарахування зустрічних вимог є неможливим.

В ході проведеної перевірки встановлено, що кошти за надані послуги по переробці давальницької сировини у сумі 8333775,58 доларів США від фірми «Discovery Drilling Equipment (Europe) Limited» (Кіпр) на рахунок позивача не надходили; розрахунки в грошовій формі, частиною давальницької сировини чи готової продукції, крім тієї, що заборонена до експорту, або за згодою замовника та виконавця з використанням усіх цих форм, не проводились.

Також відповідно до попереднього акту перевірки встановлено дебіторську заборгованість в іноземній валюті у сумі 8333775,58 доларів США.

Окрім цього, перевіркою порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і перебувають за її межами, встановлено, що позивач, маючи прострочену дебіторську заборгованість, не подано до податкового органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебувають за її межами, станом на 01.07.2010р., 01.10.2010р., 01.04.2011р. і 01.07.2011р.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ст.4 наведеного Закону).

Згідно з ст.9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

У відповідності до ч.4 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.14 зазначеного Закону всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Спеціальним законодавством, зокрема Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Цивільним кодексом України не заборонялося на час дії спірних відносин припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами.

Матеріалами справи стверджується, що позивачем як стороною (виконавець) договору на виготовлення готової продукції з давальницької сировини № 1-07 від 21.11.2007р. (із урахуванням додатків та додаткових угод до договору) здійснено переробку давальницької сировини на загальну суму 30697217,54 доларів США (Т.1, а.с.102-145).

В оплату за виконані за вказаним договором роботи та надані послуги позивач отримав від нерезидента - фірми «Discovery Drilling Equipment (Europe) Limited» (замовник) розрахунок на загальну суму 22363441,96 доларів США, без порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, а зобов'язання в сумі 8333775,58 доларів США виконано на підставі додаткових угод про взаємозалік заборгованості в січні-лютому 2010 року, про що сторонами були підписані відповідні акти взаємозаліку зустрічних заборгованостей: від 17.01.2010р. на суму 5063246,74 доларів США, від 05.02.2010р. на суму 73256,75 доларів США, від 05.02.2010р. на суму 32248,58 доларів США, від 05.02.2010р. на суму 68633,37 доларів США, від 02.02.2010р. на суму 956928,41 доларів США, від 03.02.2010р. на суму 2139461,73 доларів США (Т.1, а.с.175-206).

У березні 2010 року Першою Львівською філією ВАТ «Кредобанк» знято з контролю експортні операції, здійснені ТзОВ «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» по договору № 1-07 від 21.11.2007р. через зарахування зустрічних однорідних вимог за імпортними договорами, що підписані з фірмою «Discovery Drilling Equipment (Europe) Limited» (Кіпр), про що листом № 01.06-2218/10 від 09.04.2010р. повідомила ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. (Т.1, а.с.239).

Також результатами попередньої перевірки (довідка ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. № 233/22-0/33797665 від 17.11.2010р.) підтверджено, що заборгованість у розмірі 8333775,58 доларів США погашена на підставі актів взаємозаліку зустрічних однорідних вимог (Т.1, а.с.240-262).

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню, оскільки припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги не суперечить чинному законодавству України.

Таким чином, укладені угоди про проведення взаємних розрахунків свідчать про відсутність порушення позивачем 180-денного строку повернення валютної виручки та недекларування простроченої заборгованості по вищевказаним контрактам, а тому нарахування відповідачем пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та застосування штрафних санкцій за неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, є неправомірними.

В частині доводів апелянта про відсутність дослідження судом правильності проведеного зарахування колегія суддів враховує, що у матеріалах справи знаходяться докази наявності дебіторської заборгованості позивача перед фірмою «Discovery Drilling Equipment (Europe) Limited» (Кіпр), по якій договірними сторонами проведено зарахування вимог.

Аналіз останніх вказує на дотримання позивачем вимог цивільного законодавства під час проведення зарахування вимог, при цьому останні є зустрічними, однорідними та своєчасними.

При вирішенні спору судом першої інстанції підставно враховано ту обставину, що за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача працівниками податкового органу в Акті перевірки № 3752/23-3/33797665 від 01.12.2010р. були зроблені аналогічні висновки про те, що чинне законодавство не передбачає можливості проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку із чим податковим органом прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. у справі № 2а-7402/11/1370 вказані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані; постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.09.2012р. постанову апеляційного адміністративного суду скасовано, а постанову окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. залишено в силі (Т.2, а.с.6-13, 14-17, 101-103).

Таким чином, в силу вимог ч.1 ст.72 КАС України наведені обставини мають преюдиціальне значення для вирішення цієї справи, та враховуються при вирішення спору.

Відповідно до пп.60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п.60.4 ст.60 ПК України).

Згідно з п.3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затв. наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Оскільки податкове повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської обл. № 0000352200 від 13.12.2011р. було відкликаним під час процедури адміністративного оскарження визначених грошових зобов'язань, за результатами якої відповідачем прийнято нове рішення № 0000072200 від 27.02.2012р., тому правові підстави для повторного скасування згаданого повідомлення-рішення № 0000352200 від 13.12.2011р. в суду є відсутніми (Т.2, а.с.110-111).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до часткового задоволення, з вищевикладених мотивів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. в адміністративній справі № 2а-4944/12/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.С.Затолочний

А.М.Ліщинський