Ухвала суду № 39393872, 18.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 9909/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Затолочного В.С. та Ліщинського А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Комлик В.В.;

від відповідача - Лаврук В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Відділ Держземагенства у м.Івано-Франківську Івано-Франківської обл., про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку, -

В С Т А Н О В И Л А:

06.03.2013р. позивач Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ «Івано-Франківський арматурний завод» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. № 0007421593 від 12.12.2012р.; стягнути з державного бюджету понесені судові витрати (а.с.5-9).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Івано-Франківську № 0007421593 від 12.12.2012р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.129-132).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у м.Івано-Франківську, яка у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.138-140).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» подано уточнену декларацію по платі за землю за 2009 рік із зменшенням податкових зобов'язань по земельному податку на суму 199062 грн. 12 коп. З метою перевірки відомостей, що містяться в уточненому розрахунку, апелянт звернувся до Управління Держкомзему у м.Івано-Франківську із запитом щодо розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки позивача за 2009 рік. Згідно листа № 1942/9/15-344/5985 від 01.10.2012р. та витягів з технічної документації розмір грошової оцінки земельної ділянки, що належить позивачу, визначено в сумі 485 грн. 82 коп. за кв.м. Спираючись на відомості державного земельного кадастру податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем земельного податку за 2009 рік в уточненій податковій декларації на суму 183896 грн. 10 коп., у зв'язку з чим винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

При вирішенні справи основним спірним моментом було питання чинності рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р. про затвердження нормативно-грошової оцінки землі на території міста Івано-Франківська у зв'язку з рішенням ВАС України від 22.12.2010р. Разом з тим, нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання судовим рішенням, яке скасовує нормативно-правовий акт, законної сили. В спірній ситуації судове рішення, яким скасовано п.2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р., набрало законної сили 22.12.2010р., а донараховані відповідачем суми земельного податку стосуються звітних періодів 2009 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 21.01.2009р. позивач подав до ДПІ у м.Івано-Франківську податковий розрахунок по земельному податку за 2009 рік (а.с.72-76).

Податкові зобов'язання по земельному податку на 2009 рік у зазначеному розрахунку визначено товариством відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 70 від 26.08.2008р., виданого Управлінням земельних відносин Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, на підставі матеріалів грошової оцінки земель м.Івано-Франківська, розробленої Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто», які затверджені рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р. (а.с.79).

28.08.2012р. ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» подало до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2009 рік зі зменшенням податкових зобов'язань по землях промислового призначення за вересень-грудень 2009 року на суму 199062 грн. 12 коп. (а.с.81-87).

Грошові зобов'язання на 2009 рік у зазначеному розрахунку позивачем визначено відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 05/1-1/40 від 22.01.2008р., виданого Управлінням земельних ресурсів у м.Івано-Франківську, на підставі матеріалів грошової оцінки земель м.Івано-Франківська, розробленої Державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто», які затверджені рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 12.03.1999р. (а.с.77-78).

22.11.2012р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку платника земельного податку ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати у бюджет земельного податку, за результатами якої складено Акт перевірки № 10999/1593/00218271 від 22.11.2012р. (а.с.12-14).

Цією перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.286.1 ст.286 ПК України, ст.13 Закону України «Про плату за землю», внаслідок чого занижено земельний податок на 2009 рік в уточненій податковій декларації по платі за землю від 28.08.2012р. на суму 183896 грн. 10 коп.

В зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007421593 від 12.12.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку на 229870,13 грн., в тому числі 183896 грн. 10 коп. за основним платежем та 45974 грн. 03 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.10).

Із змісту Акту перевірки убачається, що грошові зобов'язання по земельному податку визначались відповідачем згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданого Управлінням Держкомзему у м.Івано-Франківську 13.11.2012р., та згідно листа № 1003/10/58 від 05.11.2012р. (а.с.66, 67).

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до ч.1 ст.2 якого використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно ст.13 цього Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до ст.ст.269, 270 ПК України об'єктами оподаткування є, в тому числі, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Підпунктом 271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно ч.3 ст.201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, розглядуваний спір між сторонами виник з підстав розбіжності у відомостях про нормативну грошову оцінку земель, яка введена в дію у встановленому законом порядку.

Під час судового розгляду з'ясовано, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р. «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська» затверджено матеріали нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська станом на 01.07.2007р., що виконані Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто».

Пунктом 2 цього рішення вказану нормативну грошову оцінку земель міста введено в дію з дати прийняття даного рішення та визнано такою, що втратила чинність нормативна грошова оцінка, затверджена рішенням сесії міської ради від 12.03.1999р.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009р. у справі № 2а-1965/2009 за позовом ВАТ «Родон», ВАТ «Полімер», ВАТ «Промприлад», ВАТ «Будівельні матеріали», ВАТ «Залізобетон», ВАТ «Індуктор» до Івано-Франківської міської ради, треті особи без самостійних вимог Державне підприємство Міністерства оборони України « 63 котельно-зварювальний завод», ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», ЗАТ «Солід», ДПІ у м.Івано-Франківську, визнано незаконним п.2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р. «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010р. у зазначеній справі задоволено апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010р. вищевказану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду скасовано, а постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009р. залишено в силі.

29.03.2011р. колегією суддів Вищого адміністративного суду України винесено ухвалу, якою відмовлено в допуску справи за заявою Івано-Франківської міської ради про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010р. (а.с.15-32).

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року, оскільки грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, який вноситься до держбюджету та формує його доходну частину, тому суд касаційної інстанції прийшов до переконливого висновку про неправомірність рішення відповідача в частині введення в дію нової грошової оцінки в середині бюджетного року.

В силу приписів ч.1 ст.72 КАС України обставина щодо незаконності рішення органу місцевого самоврядування в частині введення в дію нормативно-грошової оцінки, не підлягає доказуванню, як така, що встановлена судом касаційної інстанції при розгляді адміністративної справи.

За приписами ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р. опубліковано лише 13.01.2011р., що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом із газети «Західний кур'єр» за № 2 (1263) від 13-19.01.2011р., яка є офіційним друкованим органом Івано-Франківської міської ради (а.с.33).

Виданий Управлінням Держкомзему у м.Івано-Франківську витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.11.2012р., згідно якого відповідач визначив позивачу податкові зобов'язання по земельному податку, складений на підставі матеріалів грошової оцінки земель м.Івано-Франківська, які затверджені рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р.

Таким чином, оскільки нова грошова оцінка станом на 2009 рік фактично не була введена в дію, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач правомірно використовував при проведенні податкових розрахунків за вересень-грудень 2009 року в уточнюючій податковій декларації з плати за землю № 9003149735 від 28.08.2012р. попередню нормативну грошову оцінку землі, затверджену рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 12.03.1999р.

Окрім цього, рішення податкового органу щодо визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій не може ґрунтуватись на незаконних рішеннях чи діях іншого суб'єкта владних повноважень.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог Законів України «Про плату за землю» та Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак й покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, заявлений позивачем позов є обґрунтованим та підставним, через що підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. в адміністративній справі № 809/731/13-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.С.Затолочний

А.М.Ліщинський