Ухвала суду № 39393785, 18.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18003/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000078/22.02 від 07.02.2013 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року позов задоволено повністю, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.02.2013 року № 000078/22.02 яким визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 66 499,00грн. з якої основний платіж 53 199,00грн. та штрафна санкція у розмірі 13 300,00грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що прибули в судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ФО-П ОСОБА_3 за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 22.01.2013 року № 209/22-2/38316777 (а.с.13-23, 124-125)

У висновках акту документальної позапланової перевірки позивача, відповідачем встановлені порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 та п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за серпень 2012 року в сумі 53 199,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 07.02.2013 року № 000078/22.02 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 66 499,00грн. з якої основний платіж 53 199,00грн. та штрафна санкція у розмірі 13 300,00грн. (а.с.12)

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між закритим акціонерним товариством «Ритейлінгова компанія «Євротек» (Покупець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Постачальник) 19.07.2012 року укладено договір поставки № ТО367/12, за умовами якого Постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товари за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в комерційних специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар. Для зручності викладення товари, що поставляються Постачальником, Покупець може надавати послуги з тимчасового відповідального зберігання товару, передбачені розділом 5 договору; послуги з організації збуту товару через кожну нову торговельну точку покупця та інші послуги, перелік і умови надання яких сторони погоджують шляхом підписання додаткової угоди до договору. Повне найменування товару, одиниці виміру товару, ціна одиниці товару, встановлюються в комерційній специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору і форму якої наведено в додатку №1 до даного договору. (а.с.91-103)

Крім того, між ФО-П ОСОБА_3 (Сторона 1), ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» (Сторона 2) та позивачем (Сторона 3) 30.07.2012 року укладено договір № АТО367/12 про заміну сторони в зобов'язанні, в якому передбачено, що сторони досягли згоди щодо здійснення з 00:00 год. 11.08.2012 року заміни в договорі поставки № ТО367/12 від 19.07.2012 року Сторони 2 на Сторону 3, внаслідок чого з вказаної дати права і обов'язки Покупця за договором поставки виникають у Сторони 3 на умовах, визначених зазначеним договором поставки. Цей договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання та скраплення печатками Сторін і діє протягом дії договору поставки. (а.с.163)

Виконуючи умови зазначеного договору ТОВ "Альянс Маркет" надавав Постачальнику ФО-П ОСОБА_3 замовлення на товар № ЦЛ-0007267 від 17.08.2012 року, № ЦЛ-0007359 від 22.08.2012 року, № ЦЛ-0007488 від 29.08.2012 року, № ЦЛ-0007266 від 17.08.2012 року (а.с.171-174).

На виконання умов договору сторонами складені та підписані видаткові накладні № РН-00914 від 15.08.2012 року на товар - цукор білий кількістю 21.972т на загальну суму 138 422,34грн. у т.ч. ПДВ 23 070,39грн., РН-00932 від 17.08.2012 року на товар - борошно в/г кількістю 22.000т на загальну суму 64 900,0грн. у т.ч. ПДВ 10 816,67грн., РН-00933 від 17.08.2012 року на товар - борошно в/г кількістю 22.000т на загальну суму 64 900,00грн. у т.ч. ПДВ 10 816,67грн., РН-00983 від 22.08.2012 року на товар - борошно в/г кількістю 2400т, цукор білий кількістю 3000.00шт на загальну суму 28 710,00грн. у т.ч. ПДВ 4 785,00грн., РН-01017 від 29.08.2012 року на товар - борошно в/г кількістю 2400т, цукор білий кількістю 2000.00шт на загальну суму 22 260,00грн. у т.ч. ПДВ 3 710,00 грн. (а.с.110-114).

Крім того, ФО-П ОСОБА_3 були виписані податкові накладні на переданий товар: № 914 від 15.08.2012 року на суму 138 422,34грн. у т.ч. ПДВ 23 070,39грн., № 932 від 17.08.2012 року на суму 64 900,0грн. у т.ч. ПДВ 10 816,67грн., № 933 від 17.08.2012 року на суму 64 900,0грн. у т.ч. ПДВ 10 816,67грн., № 983 від 22.08.2012 року на суму 28 710,00грн. у т.ч. ПДВ 4 785,00грн., № 1017 від 29.08.2012 року на суму 22 260,00грн. у т.ч. ПДВ 3 710,00грн., всього на загальну суму 319 192,34грн. у тому числі ПДВ 53 199,00грн. (а.с.105-109), які в подальшому були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період серпень 2012 року.

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за товар проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення № 588 від 20.08.2012 року на суму 138 422,34грн. та № 934 від 23.08.2012 року на суму 129 800,00грн., призначення платежу - оплата за товар згідно договору № ТО367/12 від 19.07.2012 року, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ФО-П ОСОБА_3 (а.с.115-116)

Поставка товару здійснювалася на склади позивача, які позивач орендує у ТОВ "ТРК "Євротек" відповідно до договору суборенди № ТРК0070/0-12 від 30.07.2012 року загальною площею 6 055,40кв.м, які знаходяться за адресою м. Чернігів, вул. Підводника Китицина, буд. 15а (а.с.164-170).

Необхідно зазначити, що відповідачем під час дослідження податкових накладних, виписаних ФО-П ОСОБА_3 на адресу позивача, не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених ст. 201 ПК України, або інші недоліки в їх оформлені.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що придбані товари у ФО-П ОСОБА_3 позивачем реалізовано на адресу третіх осіб в роздрібній торгівлі, у зв'язку з чим позивачем отримано дохід. Позивач має торгівельні точки, які здійснюють роздрібну торгівлю товару, про що свідчать торгові патенти на провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями, діяльності у сфері розваг на відокремлені підрозділи у пунктах продажу товарів (а.с.175-195).

Також, судом було встановлено, що на момент вчинення господарських операцій сторони мали належну правоздатність та дієздатність, були зареєстровані як платники податків.

З огляду на наявність підтверджуючих розрахункових та інших первинних документів, а також використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ФО-П ОСОБА_3

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 19.06.2014 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.