Ухвала суду № 39391391, 17.06.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/21135/13-ц Провадження № 22-ц/772/1953/2014Головуючий в суді першої інстанції:Бессараб Н.М.Категорія: Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Осипова Олександра Юрійовича , -

встановила :

05 вересня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ Осипова О.Ю., обґрунтовуючи її вимоги тим, що 17 серпня 2013 року йому стало відомо про постанови від 08 серпня 2012 року та 16 серпня 2012 року про накладення штрафів на боржника. Вважає вказані постанови незаконними та просив їх скасувати, оскільки 31 липня 2013 року державний виконавець у зв'язку із зверненням з поданням про роз'яснення рішення Ленінського районного суду м. Вінниці по виконавчому листу №2-1061 зупинив виконавче провадження до розгляду справи по суті. Крім того, будь-якого рішення, що зобов'язувало боржника до вчинення певних дій, не існувало, тому підстави для накладення штрафу відсутні.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2013 року скаргу ОСОБА_4 задоволено.

Визнано неправомірними та скасовано постанови державного виконавця Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ Вінницької області Осипова О.Ю. від 08 серпня 2012 року та від 16 серпня 2012 року про накладення штрафу на боржника ОСОБА_4

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі №127/211135/13-ц, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 05 червня 2014 року представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2013 року.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку про те, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з доведеності вимог заявника та наявності підстав для скасування постанов державного виконавця про накладення штрафів відповідно до ст.ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому суд першої інстанції визначаючись щодо підвідомчості скарги, дійшов висновку про те, що скаргу слід розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки штраф, накладений постановами державного виконавця є не адміністративним стягненням, а санкцією за невиконання вимог державного виконавця при виконанні рішення суду ухваленого у цивільній справі.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

Судом встановлено, що в провадженні Вишенського ВДВС Вінницького міського МУЮ Вінницької області перебуває виконавче провадження №33004938 по виконанню виконавчого листа №2-1061, виданого 29.02.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці про приведення земельної ділянки АДРЕСА_1 до первинного стану шляхом знесення металевої огорожі за рахунок ОСОБА_4 та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки АДРЕСА_1 (а.с. 37, 38).

Постановою державного виконавця Осипова О.Ю. від 08.08.2012 року на боржника ОСОБА_4 було накладено штраф у розмірі 170,00 грн. за невиконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці, на підставі якого був виданий виконавчий лист №2-1061 від 29.02.2012 року (а.с. 4).

Також постановою державного виконавця Осипова О.Ю. від 16.08.2012 року вдруге накладено на боржника ОСОБА_4 штраф у розмірі 340,00 грн. за невиконання рішення суду (а.с. 3).

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з роз'ясненнями, наданими в п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від №6 від 07.02.2014 року відповідно до статей 28, 41, 89 Закону про виконавче провадження при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Аналогічні роз'яснення містяться в п. 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 року №6 в якій зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також постановою пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» розтлумачено, що до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Таким чином, скарга на дії державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції на такі вимоги закону уваги не звернув та розглянув скаргу з порушенням підвідомчості скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, та підлягає до скасування з постановленням нової ухвали про закриття провадження у справі 3127/21135/13-ц за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ Вінницької області Осипова О.Ю.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

ОСОБА_4 за подання скарги на дії державного виконавця було сплачено 114, 7 грн. судового збору, які підлягають поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2013 року скасувати, постановити нову.

Провадження у справі №127/21135/13-ц за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Осипова Олександа Юрійовича - закрити.

Повернути ОСОБА_4 судовий збір, сплачений згідно квитанції №ПН458260С1 від 06 вересня 2013 року в розмірі 114, 7 грн. (банк платника :380526 ПАТ КБ «Глобус», транзитний рахунок 29024025), отримувач : УДКСУ у м. Вінниці (м. Вінниця), 22030001, код отримувача 38054707, банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача 802015.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ Л.О. Голота

/підпис/ І.М. Стадник

З оригіналом вірно: