Постанова № 39389390, 19.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 р. Справа № 816/1012/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Автобуд" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 816/1012/14

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Приватного підприємства "Автобуд" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

19 березня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту -позивач, Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Автобуд" (далі по тексту - ПП «Автобуд», відповідач), в якому з урахуванням уточнень, прийнятих судом просила суд стягнути з відповідача заборгованість з податку на прибуток в розмірі 99 867,14 грн. та по авансовим внескам з податку на прибуток в розмірі 295744,60 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 816/1012/14 адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Автобуд" про стягнення податкового боргу задоволено.

Стягнуто із розрахункових рахунків Приватного підприємства "Автобуд" (ідентифікаційний код 31712417) кошти на погашення податкового боргу:

з податку на прибуток приватних підприємств на р/р 31111009700006, одержувач УДКСУ у м. Комсомольську, ЄДРПОУ: 37802029, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019, КБК: 11024000 у розмірі 99 867,14 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень чотирнадцять копійок);

по авансовим внескам з податку на прибуток на р/р 31118165700006, одержувач УДКСУ у м. Комсомольську, ЄДРПОУ: 37802029, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019, КБК: 11024000 у розмірі 295 744,60 грн. (двісті дев'яносто п'ять тисяч сімсот сорок чотири гривні шістдесят копійок).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині стягнення податкового боргу з авансових внесків, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в цій частині в задоволенні позову.

З вказівкою на абз.9 п.57.1 ст.57 ПК України вважає, що оскільки відповідач за результатами 1 кв.2013 року отримав збитки, про що було повідомлено податковий орган шляхом подання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року та фінансовий звіт станом на 31.03.2013 року, вимоги Кременчуцької ОДПІ в частині стягнення податкового боргу з авансових внесків у другому-четвертому кварталах 2013 року та пені в сумі 221 979,60 грн. (295744,60 грн.-34117,00 грн. (авансовий внесок за лютий 2013 року) - 39648,00 грн. (авансовий внесок за березень 2013 року)) є безпідставними.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 295 744,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Автобуд" (ідентифікаційний код 31712417) зареєстровано виконкомом Комсомольської міської ради 19.12.2001, номер запису про державну реєстрацію 1 584 120 0000 000760.

З 24.12.2001 року відповідача взято на податковий облік у Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ за №1116.

Судом встановлено, що відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток № 9086791479 від 07.02.2013 р., згідно з якою самостійно визначене платником податку грошове зобов'язання з податку на прибуток складає 168 727,00 грн.

Після закінчення встановлених ПК України строків погашення вказаного узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу позивачем відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в розмірі 2330,14 грн.

Станом на момент розгляду справи сума податкового боргу з податку на прибуток зменшилася за рахунок наявної у відповідача переплати в розмірі 11900 грн. та часткової сплати в сумі 70 000 грн. і склала 99 867,14 грн., про стягнення якої і було заявлено в позові.

Крім того, судом встановлено, що за ПП "Автобуд" рахується заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла у зв'язку із поданням останнім 19.10.2012 року до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9080171585 на суму 307049 грн. за 2012 рік, згідно з якою на підставі пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та листа ДПС України від 21.01.2013 №1269/7/15-1317 "Про авансові внески з податку на прибуток", нараховано авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за лютий 2013 року у розмірі 34117 грн.

Представником відповідача до суду надано платіжне доручення №11 від 11.01.2013 року про сплату останнім авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств за січень 2013 року в розмірі 34117 грн.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції, станом на момент розгляду справи сума узгодженого грошового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток, нарахованого відповідно до вказаної декларації, за лютий 2014 року, становила 34117 грн.

Також судом першої інстанції зазначено, що згідно з карткою особового рахунку позивача (платіж 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств) 20.02.2013 року збільшена недоїмка на суму 34117 грн., яку включено контролюючим органом до податкової вимоги від 20.02.2013 року №54-16, яка отримана відповідачем 03.07.2013р., отже, дана сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Автобуд" відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, визначив розмір авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року у розмірі 39 648,00 грн. (рядок 34 декларації), а тому, на думку суду першої інстанції, зазначені суми є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

Разом з тим, у строки, визначені податковим законодавством, суми авансових внесків з податку на прибуток за період березень - грудень 2013 року та за період січень-лютий 2014 року в розмірі 470 245,00 грн. в добровільному порядку відповідачем сплачені не були.

Судом також встановлено, що 11.03.2014 року заборгованість підприємства по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств відповідачем частково погашена за рахунок подання податкової декларації №9091083188 від 03.03.2014 року, відповідно до якої ПП "Автобуд" зменшено податкове зобов'язання на суму 249 495 грн.

За несвоєчасну сплату авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств Кременчуцькою ОДПІ нараховано пеню у розмірі 17411,60 грн.

Крім того, 03.03.2014 року до контролюючого органу відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9091083188, згідно з якою відповідачем самостійно визначено розмір щомісячних авансових внесків у розмірі 17935 грн. з терміном сплати до 30.03.2014 року, яка залишилися несплаченою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у ПП "Автобуд" не сплаченого в установлений законом строк податкового боргу, який складається з узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 99 867,14 грн. та по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 295 744,60 грн., та як наслідок обґрунтованості позову про стягнення з відповідача даної суми.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 295 744,60 грн. з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В свою чергу, за визначенням пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк.

З огляду на вищенаведені норми права, колегія суддів зазначає, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання з податку або збору (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Положеннями ст.ст.9 та 10 ПК України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів, відповідно до яких авансові внески з податку на прибуток не є податком або збором, отже і сума несплачених авансових внесків з податку на прибуток не може бути податковим боргом, що підлягав би стягненню в судовому порядку.

На думку колегії суддів, авансові внески з податку на прибуток є переплатою, способом, який законодавець встановив для сплати податку на прибуток, що знайшло своє відображення в положеннях ст.57 ПК України «Строки сплати податкового зобов'язання».

Так, сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств було передбачено Законом України від 05.07.2012р. №5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні", який набрав чинності з 12.08.2012 року (далі - Закон №5083), починаючи з 01.01.2013 року.

Законом №5083 доповнено пункт 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, яким встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абз. 4 п.57.1. ст.57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з абз.9 п.57.1 ст.57 ПК України у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Наданими до матеріалів справи копіями декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року та фінансового звіту ПП «Автобуд» станом на 31.03.2013 року, які отримані Кременчуцькою ОДПІ в електронному вигляді 14.05.2013 року (а.с.46-58) підтверджено, що за результатами 1 кв. 2013 року відповідач отримав збиток.

Так, відповідно до рядка 07 податкової декларації з податку на прибуток за 1 кв.2013 року об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) - відсутній, також відповідно до рядка 34 авансові внески - відсутні.

Відповідно до рядка 150 фінансового звіту за 1 кв.2013 року чистий збиток ПП «Автобуд» становить - 93000 грн.

Беручи до уваги положення абз.9 п.57.1 ст.57 ПК України та вищевказані встановлені судом апеляційної інстанції обставини у справі, позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ в частині стягнення податкового боргу з авансових внесків у другому -четвертому кварталах 2013 року та пені в сумі 221 979.60 грн. (295744.60 грн. - 34117,00 грн. (авансовий внесок за лютий 2013 року) - 39648,00 грн. (авансовий внесок за березень 2013 року)) є безпідставними.

Враховуючи, що судом першої інстанції не була надана належна оцінка долученим до матеріалів справи копіям податкової звітності позивача, де мають місце задекларовані показники, що підтверджують отримання платником податку збитку, та не враховано, що заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток у розумінні ПК України не є податковим боргом, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення в оскаржуваній частині - скасуванню.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу з авансових внесків у другому -четвертому кварталах 2013 року та пені в сумі 221 979.60 грн. підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Автобуд" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 816/1012/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу з авансових внесків у другому - четвертому кварталах 2013 року та пені в сумі 221 979.60 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Автобуд" про стягнення боргу в сумі 221 979.60 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.