Постанова № 39389359, 19.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 р. Справа № 820/3531/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А-4104 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014р. по справі № 820/3531/14

за позовом ОСОБА_2

до Військової частини А-4104

про визнання дій протиправними, стягнення грошової компенсації, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А-4104 (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати дії командування військової частини А-4104 м. Чугуїв Харківської області протиправними, стягнути з Військової частини А-4104 грошову компенсацію за речове майно, нараховане до березня 2000 року, яке ОСОБА_2 не отримав під час звільнення, в сумі 26,90 грн., зобов'язати Військову частину А-4104 видати ОСОБА_2 належне до видачі після березня 2000 року речове майно в натурі (розмір зимової форми одягу - 52, літньої форми одягу - 50, взуття - 42, сорочки - 42, головного убору - 59) на суму 5263,49 грн., згідно з довідкою на виплату грошової компенсації від 13.02.2014 року, а в разі відсутності його вартість стягнути з військової частини А-4104 на користь ОСОБА_2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 р. по справі № 820/3531/14 адміністративний позов ОСОБА_2 до Військової частини А-4104 про стягнення грошової компенсації та речового майна - задоволено частково.

Визнано протиправними дії командування військової частини А-4104 м. Чугуїв Харківської області щодо невидачі ОСОБА_2 речового майна в натурі після березня 2000 року по час звільнення.

Зобов'язано Військову частину А-4104 (вул. Харківська, б. 163, м. Чугуїв, Харківська область, 63501, код 07785381) видати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) належне до видачі після березня 2000 року речове майно в натурі на суму 5263,49 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 р. по справі № 820/3531/14 скасувати в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити видачу позивачеві належного після березня 2000 року речового майна на суму 5263,49 грн., прийняти нову постанову суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що положення п.2 ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими передбачено отримання військовослужбовцями грошової компенсації за неотримане грошове майно, не розповсюджується на військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином згідно ст.35 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача та в наданих до суду апеляційної інстанції письмових запереченнях проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав та мотивів, викладених в письмових поясненнях, та просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом командира військової частини А4104 (по стройовій частині) №171 від 07.09.2011 року прапорщика ОСОБА_2, старшого інструктора рятувальної групи, ВОС-212746Д, який звільнений наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №104-пм від 25 серпня 2011 року у запас за пунктом "б" частини шостої (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу відповідно до пункту "б" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" було виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Чугуївського ОРВК Харківської області (а.с.8).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії відповіді військової частини А-4104 №7 від 13.02.2014 року на запит адвоката ОСОБА_3, при звільнені в запас ОСОБА_2 була нарахована компенсація за неотримане речове майно у сумі до березня 2000 року - 26,90 грн., після березня 2000 року - 5263,49 грн., на загальну суму 5290,39 грн. Також, вказаним листом повідомлено, що станом на 18.02.2014 року немає можливості розрахувати ОСОБА_2 в зв'язку з повною відсутністю будь-якого речового майна на складі частини (а.с.9).

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання дій командування військової частини А-4104 протиправними, стягнення з відповідача грошової компенсації за речове майно в сумі 26,9 грн. та зобов'язання відповідача видати позивачеві не отримане ним речове майно на суму 5263,49 грн., а в разі відсутності майна - стягнути його вартість з відповідача по справі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання належного до видачі після березня 2000 року речового майна на суму 5263,49 грн., що не було видане позивачеві під час проходження ним військової служби.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового майна за період до березня 2000 року, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки позивач своєчасно не звертався щодо реалізації свого права, а тому втратив право на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна, що підлягало видачі до 11.03.2000 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового майна за період після березня 2000 року, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача права на отримання такої компенсації, оскільки остання могла бути отримана ним лише під час проходження служби.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту - Закон № 2011-ХІІ) (в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року), військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Згідно зі ст.2 Закону України від 17 лютого 2000 року №1459 -III "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" дію частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ зупинено в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Законом України від 03.11.2006 року № 328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» статтю 9 Закону України № 2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній на до 01 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Судом першої інстанції не враховано, що положення статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

При цьому, слід відмітити, що грошова компенсація виплачується за не одержане під час служби речове майно.

У зв'язку з чим, враховуючи, що грошова компенсація виплачується тільки під час служби, то і речове майно може бути видане під час проходження служби, або при звільненні, а не після звільнення особи з військової служби, що має місце у спірних відносинах.

Отже, на час звернення позивача для отримання речового майна Закон № 2011-ХІІ не передбачав права на отримання як грошової компенсації, так і речового майна для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом командира військової частини А4104 (по стройовій частині) №171 від 07.09.2011 року прапорщика ОСОБА_2 було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Частиною 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що пункт 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444, не підлягає застосуванню до спірних відносин, оскільки суперечить положенням Закону № 2011-ХІІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у позивача права на отримання речового майна на загальну суму 5263,49 грн., не отриманого позивачем під час проходження військової служби з 11.03.2000 року.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України по вирішенню спорів цієї категорії, викладеною у постанові Верховного Суду України від 19.03.2013 року № 21-38а13, врахування якої є обов'язковою у розумінні ч.1 ст.244-2 КАС України.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно з ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 р. по справі № 820/3531/14 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до військової частини А -4104 про визнання протиправними дій командування військової частини А-4104 м. Чугуїв Харківської області щодо невидачі ОСОБА_2 речового майна в натурі після березня 2000 року по час звільнення, зобов'язання відповідача видати ОСОБА_2 належне до видачі після березня 2000 року речове майно в натурі на суму 5263,49 грн. з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А-4104 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014р. по справі № 820/3531/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Військової частини А-4104 про визнання дій неправомірними, стягнення грошової компенсації, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений 20.06.2014 р.