Постанова № 39389292, 02.06.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1123/14

02 червня 2014 року 17год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Прищепа О.С.,

відповідача: представник Красовський А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" до Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма «Рекорд» (далі по тексту постанови - ТОВ-фірма «Рекорд») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі по тексту постанови - Дубровицька ОДПІ) про зобов'язання сторнувати (зменшити) нарахування в особовому рахунку по податку на додану вартість пені в сумі 86 963,64 грн.

12.05.2014 та 19.05.2014 року позивачем подано заяви про збільшення позовних вимог, з урахуванням яких позивач просить також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дубровицької ОДПІ від 16.08.2013 №0000541500, від 22.11.2013 №0000891500, від 14.05.2014 №0000481500.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 16.08.2013 року відповідачем була проведена перевірка своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ-фірмою «Рекорд», за наслідками якої складено акт №127/15.

Даним актом перевірки встановлено, що в порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України за №2755-VI від 02.12.2010 року (із наступними змінами і доповненнями) ТОВ-фірмою «Рекорд» порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9018922274 від 13.04.2012 в розмірі 79 745,45 грн. по терміну сплати 16.04.2012, кількість днів затримки - 349 грн.; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9020956900 від 20.04.2012 в розмірі 7756 грн. по терміну сплати 23.04.2012, кількість днів затримки - 365; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9020865920 від 20.04.2012 в розмірі 102 705 грн. по терміну сплати 23.04.2012, кількість днів затримки - 365; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9020815849 від 20.04.2012 в розмірі 203 573,20 грн. по терміну сплати 03.05.2012, кількість днів затримки 469; згідно рішення ОДПС України від 31.05.2011 про розстрочення грошового зобов'язання №5 в сумі 3779,20 грн. по терміну сплати 10.08.2011, кількість днів затримки - 323; згідно рішення від 10.08.2011 в сумі 9734,40 грн. по терміну сплати 27.06.2012, кількість днів затримки - 323, згідно рішення від 30.05.2011 в розмірі 1486,40 грн. по терміну сплати 25.06.2012, кількість днів затримки - 321.

На підставі висновків акта перевірки №127/15 16.08.2013 року Дубровицькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000541500, яким позивачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 81 755,93 грн.

20.11.2013 року відповідачем - Дубровицькою ОДПІ була проведена перевірка своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ-фірмою «Рекорд», за наслідками якої складено акт №249/15.

Даним актом перевірки встановлено, що в порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України за №2755-VI від 02.12.2010 року ТОВ-фірмою «Рекорд» порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно декларацій та уточнюючих розрахунків за період з квітня 2012 року по січень 2013 року.

На підставі результатів перевірки 22.11.2013 року Дубровицькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000891500, яким позивачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 99 147,34 грн.

14.05.2014 року Дубровицькою ОДПІ було проведено перевірку своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за результатами якої складено акт №77/15 від 14.05.2014 року. Висновками якого встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 311 651,55 грн., відповідальність за що передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 року №0000481500, яким зобов'язано ТОВ-фірму «Рекорд» сплатити штраф у розмірі 20 % суми несвоєчасно сплаченого податкого зобов'язання з податку на додану вартість, а саме 62 330,31 грн.

Окрім того, позивач зазначає, що 25.11.2013 року між відповідачем та ТОВ-фірмою «Рекорд» було підписано акт звіряння розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2013 по 25.11.2013 №602-20.

На підставі даного акта звіряння №602-20 позивачу нараховано пеню в сумі 86 963,64 грн.

Позивач вважає протиправними дії відповідача по нарахування пені в сумі 86 963,64 грн., оскільки відповідно до п.4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123 - нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань.

Оскільки на момент нарахування пені, податкові зобов'язання по податкових повідомленнях-рішеннях від 16.08.2013 №0000541500 та від 22.11.2013 №0000891500 були неузгодженими, то відповідачем безпідставно нараховано пеню, а тому вона підлягає до зменшення.

Зважаючи на зазначене, позивач вважає податкові повідомлення-рішення Дубровицької ОДПІ від 16.08.2013 №0000541500, від 22.11.2013 №0000891500, від 14.05.2014 №0000481500 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а дії по нарахуванню пені незаконними, у зв'язку з чим просить зобов'язати сторнувати (зменшити) нарахування в особовому рахунку по податку на додану вартість пені в сумі 86 963,64 грн.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, про що подала письмові заперечення від 12.05.2014, від 29.05.2014 №562/10 (а.с.27-28, 125-126). Заперечення мотивовані тим, що пеня в сумі 86 963,64 грн., яку просить позивач сторнувати з інтегрованої картки по податку на додану вартість, зменшена внаслідок подання декларації з ПДВ №9021964367 від 22.04.2014 року за березень 2014, якою зараховано від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у рядку 20.1 у зменшення суми податкового боргу в розмірі 348 498 грн.

Виходячи з вищевкладеного пеня в сумі 86 963,64 грн., яку просить сторнувати з інтегрованої картки по податку на додану вартість ТОВ-фірма «Рекорд» відсутня, а тому відсутній предмет спору.

З приводу правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, то відповідач зазначає, що відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України - у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки, ТОВ-фірмою «Рекорд» в періоді, що перевірявся, прострочено погашення податкового зобов'язання більше ніж на 30 календарних днів, тому до позивача було застосовано штрафну санкцію в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Також відповідач покликається на п.87.9.ст.87 Податкового кодексу України, відповідно до якої, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу.

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази та матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.08.2013 року відповідачем - Дубровицькою ОДПІ була проведена перевірка своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ-фірмою «Рекорд», за наслідками якої складено акт №127/15.

Даним актом перевірки встановлено, що в порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України за №2755-VI від 02.12.2010 року (із наступними змінами і доповненнями) ТОВ-фірма «Рекорд» порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі висновків акта перевірки №127/15 16.08.2013 року Дубровицькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000541500, яким позивачу визначено штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 81 755,93 грн.

20.11.2013 року відповідачем була проведена перевірка своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ-фірмою «Рекорд», за наслідками якої складено акт №249/15.

Даним актом перевірки встановлено, що в порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України: ТОВ-фірмою «Рекорд» порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно декларацій та уточнюючих розрахунків за період з квітня 2012 року по січень 2013 року.

На підставі результатів перевірки 22.11.2013 року Дубровицькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000891500, яким позивачу визначено штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 99 147,34 грн.

14.05.2014 року Дубровицькою ОДПІ було проведено перевірку своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за результатами якої складено акт №77/15 від 14.05.2014 року. Висновками якого встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 311 651,55 грн., відповідальність за що передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 року №0000481500, яким зобов'язано ТОВ-фірму «Рекорд» сплатити штраф у розмірі 20 % суми несвоєчасно сплаченого податкого зобов'язання з податку на додану вартість, а саме 62 330,31 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 25.11.2013 року між відповідачем та ТОВ-фірмою «Рекорд» було підписано акт звіряння розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2013 по 25.11.2013 №602-20.

Судом встановлено, що на підставі даного акта звіряння №602-20 позивачу в особовій картці по податку на додану вартість нараховано пеню в сумі 86 963,64 грн.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, Дубровицька ОДПІ стверджує про несвоєчасність сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за 2011-2012 роки.

Так з акта №127/15 від 16.08.2013 року про результати перевірки своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість суд встановив, що Дубровицькою ОДПІ зроблено висновки про порушення позивачем термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартісь: згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9018922274 від 13.04.2012 в розмірі 79 745,45 грн. по терміну сплати 16.04.2012, кількість днів затримки - 349 грн.; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9020956900 від 20.04.2012 в розмірі 7756 грн. по терміну сплати 23.04.2012, кількість днів затримки - 365; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9020865920 від 20.04.2012 в розмірі 102 705 грн. по терміну сплати 23.04.2012, кількість днів затримки - 365; згідно уточнюючого розрахунку додекларації з ПДВ №9020815849 від 20.04.2012 в розмірі 203 573,20 грн. по терміну сплати 03.05.2012, кількість днів затримки 469; згідно рішення ОДПС України від 31.05.2011 про розстрочення грошового зобов'язання №5 в сумі 3779,20 грн. по терміну сплати 10.08.2011, кількість днів затримки - 323; згідно рішення від 10.08.2011 в сумі 9734,40 грн. по терміну сплати 27.06.2012, кількість днів затримки - 323, згідно рішення від 30.05.2011 в розмірі 1486,40 грн. по терміну сплати 25.06.2012, кількість днів затримки - 321.

З акта №247/15 від 20.11.2013 року про результати перевірки своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість суд встановив, що Дубровицькою ОДПІ зроблено висновки про порушення позивачем термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартісь: згідно декларації з ПДВ №9020815849 від 20.04.2012 в розмірі 285 740 грн. по терміну сплати 03.05.2012, кількість днів затримки - 475 грн.; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9025770176 від 11.05.2012 в розмірі 1436 грн. по терміну сплати 14.05.2012, кількість днів затримки - 464; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9029132333 від 24.05.2012 в розмірі 1413 грн. по терміну сплати 25.05.2012, кількість днів затримки - 453; згідно декларації з ПДВ №9028353933 від 21.05.2012 в розмірі 105 952 грн. по терміну сплати 31.05.2012, кількість днів затримки - 447; згідно декларації з ПДВ №9035171333 від 20.06.2012 в розмірі 117 593 грн. по терміну сплати 02.07.2012, кількість днів затримки - 415; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9040920565 від 16.07.2012 в розмірі 11 832 грн. по терміну сплати 17.07.2012, кількість днів затримки - 431; згідно декларації з ПДВ №9042341782 від 20.07.2012 в розмірі 31 682 грн. по терміну сплати 31.07.2012, кількість днів затримки - 417; згідно декларації з ПДВ №9050553850 від 20.08.2012 в розмірі 9922 грн. по терміну сплати 31.08.2012, кількість днів затримки - 386; згідно декларації з ПДВ №9065180209 від 22.10.2012 в розмірі 25 810 грн. по терміну сплати 31.10.2012, кількість днів затримки - 325; згідно декларації з ПДВ №7770 від 20.11.2012 в розмірі 51 643 грн. по терміну сплати 03.12.2012, кількість днів затримки - 292; згідно декларації з ПДВ №9080318862 від 20.12.2012 в розмір 40 492 грн. по терміну сплати 02.01.2013, кількість днів затримки 323; згідно декларації з ПДВ №9085570984 від 21.01.2013 в розмірі 17 684 грн. по терміну сплати 31.01.2013, кількість днів затримки - 294.

Згідно акта №77/15 від 14.05.2014 року про результати перевірки своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість суд встановив, що Дубровицькою ОДПІ зроблено висновки про порушення позивачем термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартісь: згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ від 19.03.2013 №9014480095 в розмірі 3487,75 грн. по терміну сплати 20.03.2013, кількість днів затримки - 370; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ від 19.03.2013 №9014480095 в розмірі 7647 грн. по терміну сплати 20.03.2013, кількість днів затримки - 360; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ від 19.03.2013 №9014480095 в розмірі 343,50 грн. по терміну сплати 20.03.2013, кількість днів затримки - 358; згідно акта камеральної (невиїзної документальної) перевірки від 23.05.2013 №210/15/22570365 в розмірі 1647 грн. по терміну сплати 03.06.2013, кількість днів затримки - 323; згідно декларації з ПДВ від 21.01.2013 №9085570984 в розміі 3,60 грн. по терміну сплати 31.01.2013, кількість днів затримки - 294; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ від 02.09.2013 №9054403715 в розмірі 30 954 грн. по терміну сплати 03.09.2013, кількість днів затримки - 231; згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ від 19.12.2013 №9082193745 в розмірі 11 221 грн. по терміну сплати 20.12.2013, кількість днів затримки - 123; згідно декларації з ПДВ від 20.12.2013 №9082725560 в розмірі 37 490 грн. по терміну сплати 31.12.2013, кількість днів затримки - 112; згідно декларації з ПДВ від 20.01.2014 №9088353084 в розмірі 26 168 грн. по терміну сплати 31.01.2014, кількість днів затримки - 81; згідно декларації з ПДВ від 20.02.2014 №9008922613 в розмірі 75 254,50 грн. по терміну сплати 03.03.2014, кількість днів затримки - 50.

Наявними в матеріалах справи податковими деклараціями з податку на додану вартість та уточнюючими розрахунками до декларацій з податку на додану вартість (а.с.62-121, 159-196) підтверджується декларування позивачем зазначних в актах перевірки від 16.08.2013 №127/15, від 20.11.2013 №247/15, від 14.05.2014 №77/15 сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Судом встановлено, що зазначені суми податку на додану вартість сплачувалися відповідно до квитанції № N009D51993 від 30.01.2013 в сумі 14 718,45 грн., та банківських виписок від 20.03.2013 та 30.04.2013 було сплачено суми в розмірі 20 000 грн. та 3 300 грн. (а.с.122-124). Судом також встановлено, що інші суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість сплачувалися позивачем зарахуванням від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сумою податкового кредиту відповідно до декларацій з податку на додану вартість (а.с.62-121, 159-196).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачені кошти з податку на додану вартість відповідно до вищеперелічених декларацій спрямовані в рахунок погашення податкового боргу, який виник ще в 2010 році, і згідно довідки Дубровицької ОДПІ від 02.06.2014 №576/10, станом на 02.06.2014 року за позивачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість станомить 690 807,48 грн., в т.ч. пеня 22 548,12 грн.

Вказане підтверджується зворотнім боком особової картки платника податків - ТОВ-фірми «Рекорд» за період з 01.01.2010 по 30.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2011 (а.с.137-158), витягом з особової картки ТОВ-фірми «Рекорд» за період з 31.12.2013 по 30.04.2014 (а.с.36-40).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

На момент сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а саме за 2010 рік, був чинний Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 року №679-XIV (із змінами та доповненнями), національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З аналізу норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, чинним законодавством України (на час сплати ТОВ-фірмою «Рекорд» узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за 2010 рік) не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Аналогічно вказані норми права застосовано Верховним Судом України в постанові від 20.06.2011 року у справі №21-80а11.

Відповідно до ст.244-2 КАС України - рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, розглядаючи вказану справу по суті, суд враховує рішення Верховного Суду України від 20.06.2011 року у справі №21-80а11 та вирішує спір з урахуванням правової позиції.

Зважаючи на вищенаведене не заслуговують на увагу покликання відповідача на п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України про зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу, оскільки на момент виникнення податкового боргу зазначені норми права не були чинними.

Судом встановлено, що відповідачем не дотримано податкового законодавства щодо зміни призначення платежів без згоди платника податків у 2010 році. Податковим органом невірно визначено суму недоїмки на початок 2011 року, а відповідно зараховуючи згідно п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України поточні платежі позивача в порядку черговості виникнення податкового боргу, податковий орган невірно визначив погашену суму податкового боргу та термін затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Отже, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, суд прийшов до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень Дубровицької ОДПІ від 16.08.2013 №0000541500, від 22.11.2013 №0000891500, від 14.05.2014 №0000481500.

З приводу нарахування позивачу пені в сумі 86 963,64 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства встановлюється Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123 (далі по тексту - Інструкція).

Згідно п. 4.1 Інструкції - нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:

податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником;

податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;

пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання;

відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань;

Відповідно до пп. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України - з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Всупереч наведеним приписам Дубровицькою ОДПІ було самостійно змінено призначення платежів в результаті чого було штучно створено заборгованість на яку нараховано штрафні санкції.

Отже, зважаючи на те, що Дубровицькою ОДПІ було неправомірно нараховано штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень від 16.08.2013 №0000541500, від 22.11.2013 №0000891500, від 14.05.2014 №000048150, то відповідачем також протиправно було нараховано позивачу пеню за несвоєчасну сплату в сумі 86 963,64 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дубровицькою ОДПІ не доведено правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень та нарахування пені, в той час як ТОВ-фірмою «Рекорд» спростовано належними та допустимими доказами протиправність прийнятих оспорюваних податкових повідомлень - рішень та нарахування пені в сумі 86 963,64 грн.

При вирішенні питання щодо способу захисту прав позивача, який необхідно застосувати у даній справі, суд вважає, що таким способом повинно бути визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Дубровицької ОДПІ від 16.08.2013 року №0000541500 про зобов'язання сплатити штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 81 755,93 грн., від 22.11.2013 року №0000891500, яким позивачу визначено штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 99 147,34 грн., від 14.05.2014 року №0000481500, яким зобов'язано ТОВ-фірму «Рекорд» сплатити штраф у розмірі 20 % суми несвоєчасно сплаченого податкого зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62 330,31 грн. та зобов'язання сторнувати (зменшити) нарахування в особовому рахунку по податку на додану вартість ТОВ-фірми «Рекорд» пені в сумі 86 963,64.

Судові витрати частково присуджуються на користь позивача відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дубровицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000541500 від 16.08.2013 року, №0000891500 від 22.11.2013 року, №0000481500 від 14.05.2014 року.

Зобов'язати Дубровицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області сторнувати (зменшити) нарахування в особовому рахунку по податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" пені в сумі 86 963 грн. 64 коп.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 487, 20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.