Ухвала суду № 39388782, 14.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 255/8482/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1518/2014

Головуючий у 1 інстанції Орєхов О.І.

Доповідач Корчиста О.І.

Категорія 19

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої: Прокопчук Л.М.

суддів: Хейло Я.В., Корчистої О.І.

при секретарі: Внуковій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними,

встановив:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2013 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (далі ПАТ «Фідобанк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» (далі ТОВ «Укрспецторг Групп»), Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку), ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Фідобанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на посилання банку про перебування спірного автомобілю у заставі банку та не застосував до спірних правовідносин Закон України «Про заставу»; суд не врахував, що державний виконавець не повідомив стягувача (апелянта) про проведення процедури переоцінки майна, що є порушенням вимог Інструкції про проведення виконавчих дій; в оскаржуваному рішення суд не дав оцінку та проігнорував факт порушення ТОВ «Укрспецторг Групп» порядку проведення аукціону з реалізації заставленого майна, а саме: товариством в інформаційному повідомленні не було вказано місцезнаходження майна, номер депозитного рахунку органу державної виконавчої служби для сплати коштів, дату, час та місце ознайомлення з майном; суд також не звернув увагу, що ТОВ «Укрспецторг Групп» штучно обмежено коло потенційних учасників прилюдних торгів, а також за наявності порушень державного виконавця щодо переоцінки майна, необґрунтовано відмовив у визнання правочину (проведення торгів) недійсним.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ПАТ «Фідобанк» Алєкперова Я.А. доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

В судовому засіданні представник ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку Мирошниченко П.І. просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші сторони в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Фідобанк» не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку перебували виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/508/1010/12 виданого 08 жовтня 2012 року Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 162 869,31 гривень та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 629,00 гривень (а.с. 79-80).

Постановою державного виконавця Ворошиловського управління юстиції від 26 жовтня 2012 року відкрито виконавче провадження про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором у розмірі 162 869,31 гривень на користь публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (а.с. 81)

З 05 червня 2013 року найменування банку змінено з Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк».

24 січня 2008 року між ВАТ «Ересте Банк» та ОСОБА_2 укладено договір застави № 014/1207/5/09442, відповідно до п. 1.2 якого заставним майном є автомобіль марки Suzuki модель GrandVitara, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с 7-10).

В рамках виконавчого провадження 26 лютого 2013 року державним виконавцем був складений акт опису й арешту майна, а саме автомобіля марки Suzuki модель GrandVitara, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2

Відповідно до висновку експерта ринкова вартість автомобіля марки Suzuki модель GrandVitara, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 128 399,30 гривень. Майно було передане на реалізацію до ТОВ «Укрспецторг Групп».

11 квітня 2013 між відділом ДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку та ТОВ «Укрспецторггрупп» укладено договір № 05-0555/13 (3) про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майн, що є предметом застави, а саме: автомобіля марки Suzuki модель GrandVitara, 2007 року випуску, об'єм двигуна 1995 см.куб., чорного кольору, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до листа ТОВ «Укрспецторг групп» від 17 квітня 2013 року аукціон з реалізації вищевказаного майна призначено на 13 травня 2013 року. У вказану дату аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю купівельного попиту.

13 травня 2013 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» складено акт переоцінки майна, яким уцінено спірний автомобіль марки на 5% від вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності та його вартість склала 121 979,33 гривень.

Відповідно до листа ТОВ «Укрспецторг групп» від 15 травня 2013 року аукціон з реалізації вищевказаного майна призначено на 05 червня 2013 року. Проте у вказану дату аукціон також не відбувся у зв'язку із відсутністю купівельного попиту.

06 червня 2013 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» складено акт переоцінки майна, яким уцінено автомобіль марки Suzuki модель GrandVitara, 2007 року випуску на 50% від вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності та його вартість склала 64 199,65 гривень (а.с. 12).

Відповідно до листа ТОВ «Укрспецторг групп» від 11 червня 2013 року аукціон з реалізації вищевказаного майна призначено на 26 червня 2013 року.

26 червня 2013 року відбулися прилюдні торги, де переможцем став ОСОБА_1, що вбачається з протоколу № 05-0555/13(3)-Лот №1 (а.с. 6).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення уцінки рухомого майна, - автомобіля марки Suzuki модель GrandVitara, 2007 року випуску та підготовці та проведення прилюдних торгів з реалізації даного автомобіля, державний виконавець відділу ДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку та ТОВ «Укрспецторг групп» діяли у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, Порядку реалізації арештованого майна.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спосіб реалізації майна, як його продаж на аукціоні, закріплено в Законі України «Про виконавче провадження» (далі Закону) та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999, № 74/5 (далі Інструкція). Дані акти законодавства відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону та пункти 5.11, 5.12 Інструкції).

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11).

Правила ж проведення аукціонів визначаються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.

Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 55 Закону України «Про виконавче провадження». Порядком визначаються дії організаторів до проведення аукціону, порядок його проведення, порядок переоцінки майна, розрахунків за придбане на аукціоні майно та оформлення кінцевих результатів торгів.

Відповідно до пунктів 1.2, 3.1, 5.1, 5.2, 5.3 Порядку реалізації арештованого майна реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні.

Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон. До заявки додається копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження також довідка державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними.

Майно (лот), яке виставлене але не продане на аукціоні, підлягає переоцінці згідно зі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.ч.5, 6 ст.62 даного Закону, не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уціняється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що проведені прилюдні торги по реалізації арештованого рухомого майна, які відбулися 26 червня 2013 року та оформлені протоколом №05-0555/13(3)-Лот №1проведені у відповідності з вимогами визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 42/5, так як порушень що могли вплинути на результати проведення торгів, судом не встановлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання позивача (апелянта) на порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення аукціону, у тому числі щодо уцінки майна, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсними.

Аукціон є особливою формою правочину, оскільки за своєю правовою природою придбання майна з аукціону належить до угод купівлі - продажу, які можуть бути визнані недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність угод, про що неодноразово зазначав в правових позиціях Верховний Суд України.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги про те, що наявність порушень державного виконавця щодо переоцінки майна, є підставою для визнання правочину (проведення торгів) недійсним, є неспроможними.

Посилання апелянта про незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин Закону України «Про заставу» є необґрунтованими, оскільки в ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» прямо зазначено, що «реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом».

Доводи апеляційної скарги щодо неповного змісту інформаційного повідомлення про проведення аукціону(не зазначення місцезнаходження майна, номеру депозитного рахунку органу державної виконавчої служби для сплати коштів, дати, часу та місця ознайомлення з майном) не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, а також, те, що апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді