Рішення № 39387142, 17.06.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р. Справа № 909/517/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

при секретарі судового засідання Вакалюк А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, 21,м.Івано-Франківськ,76004

про визнання погодженим розміщення та облаштування літнього торгового майданчика.

за участю представників сторін:

від позивача: Хемич В.М. - представник, (довіреність № 569 від 16.05.14 );

від відповідача: Кедик Н.С. - представник, (довіреність № 1820/01-09/66-в від 10.10.2012 ).

В судовому засіданні 03.06.2014 оголошена перерва до 11 год 17.06.2014

Встановив:

Позивач, підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відповідача, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за захистом свого порушеного права шляхом його визнання.

Як вбачається із змісту позовної заяви та з"ясовано в судовому засіданні, Позивач, маючи намір встановлення літнього торгового майданчика поруч із АДРЕСА_2, 07.04.2014 подав заяву до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про надання йому такого дозволу, та надав всі необхідні документи (паспорт літнього торгового майданчика, техпаспорт на об"єкт від якого розміщується літній торговий майданчик, договір про співпрацю із закладами ресторанного господарства, витяг з ЄДРПЮОФОП).

Паспорт літнього торгового майданчика з розташуванням по АДРЕСА_2 погоджений із головним архітектором міста. Питання його розміщення та встановлення розглядалось на засіданні комісії з організації сезонної торгівлі, яка дала позитивні висновки, що відображено в Протоколі від 07.04.2014. Комісією рекомендовано подати на розгляд виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради документи суб"єктів підприємницької діяльності для обслуговування літніх торгових майданчиків , зокрема і підприємцю ОСОБА_1 на майданчик площею - 64,0кв.м. на АДРЕСА_2.

Проте, 14.04.2014, своїм листом за №115/18/01-13 Управлінням торгівлі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повідомлено позивача про те, що питання розміщення літнього торгового майданчика на АДРЕСА_2 розглядалось на засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 09 квітня 2014 року, однак більшістю голосів дане питання не прийнято.

Позивач вважає, що правовідносини між ним та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради повинні були бути спрямовані на виникнення між ними майново-господарських зобов"язань в частині отримання у користування на договірній основі комунального майна-елементів благоустрою комунальної власності для використання у господарській (підприємницькій) діяльності.

Не прийнявши рішення про погодження розташування літнього торгового майданчика поруч АДРЕСА_2, виконавчий комітет порушив права Позивача в частині можливого укладання та виконання договору на розміщення об"єкта літньої торгівлі.

Оскільки, рішення виконавчого комітету відсутнє позивачем обрано спосіб захисту свого порушеного права шляхом визнання погодженим розміщення та облаштування літнього майданчика фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 поруч АДРЕСА_2.

В судовому засіданні Позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необгрунтованими, свої заперечення виклав у відзиві на позов за №864/09-17/6 від 02.06.2014 , у якому просить суд в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 152 від 20.03.2014 затверджено нову редакцію Положення про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м.Івано-Франківську.

Розділом 4 вказаного Положення визначений порядок отримання погодження на розміщення та облаштування літнього торгового майданчика.

У зміст терміну "погодження на розміщення та облаштування літнього торгового майданчика" у Положенні, на думку Відповідача, покладений принцип добровільності прийняття рішення виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, оскільки чинним законодавством не передбачено обов"язку щодо надання погодження у примусовому порядку, у тому числі і за рішенням суду.

Крім цього, під "погодженням" розуміється документ установленого зразка (витяг з рішення виконавчого комітету міської ради), що видається виконавчим комітетом міської ради відповідно до Положення і визначає право суб"єкта підприємницької діяльності розпочати роботи зі встановлення літнього торгового майданчика на певний термін, у визначеному місці, відповідної форми та на певній площі і підтверджує відповідність літнього торгового майданчика Положенню та Правилам благоустрою м.Івано-Франківська, а також Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Враховуючи, що вулиця Страчених знаходиться в історичній частині міста, на якій встановлено пам"ятний знак Страченим Українським Патріотам, виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради було вирішено відмовити в погоджені розміщення Позивачу літнього торгового майданчика на вказаній вулиці.

Крім цього, представник відповідача поставив під сумнів спосіб захисту порушеного права, який обрано Позивачем у позовній заяві.

Само по собі визнання права на погодження не породжує право на встановлення літнього майданчика, а тим більше не є підставою виникнення господарських зобов"язань та офертою щодо укладення договору на право тимчасового користування елементами благоустрою комунальної власності.

Невідповідність обраного позивачем способу захисту права способам визначеними законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.

Враховуючи викладені вище обставини, Відповідач просить суд в позові відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, оцінивши їх в сукупності відповідно до ст.43 ГПК України, суд вважає позов підставним, обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Суд не погоджується з доводами Відповідача в заперечення позову викладеними у відзиві на позов.

Приймаючи рішення суд врахував наступне:

Судом встановлено, що порядок розміщення та облаштування в м. Івано-Франківську літніх торгових майданчиків для здійснення підприємницької діяльності з врахуванням архітектурних, санітарно-гігієнічних, пожежних, торгівельних норм, функціонально-планувальних та історико-культурних чинників врегульовано Положенням «Про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м. Івано-Франківську», що затверджене рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.03.2014р. № 152.

Виходячи зі змісту пункту 1.4. Положення «Про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м. Івано-Франківську», суб'єкти господарювання набувають права на розміщення літнього торгового майданчика в тому числі на підставі укладеного договору на право тимчасового користування елементами благоустрою комунальної власності.

Згідно п.2.6. Положення, договір на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності - це договір між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності про надання/отримання права на тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності.

У відповідності до пункту 4.5. Положення «Про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м. Івано-Франківську», за наслідками прийняття рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про надання погодження на розташування літнього торгового майданчика, суб'єкт господарювання звертається до управління торгівлі виконкому із заявою про укладення договору на право тимчасового користування елементами благоустрою комунальної власності для розміщення торгового майданчика.

Також, згідно з п. 4.7. цього ж Положення, суб'єкт господарювання при отриманні витягу з рішення виконкому одночасно отримує договір на право тимчасового користування елементами благоустрою комунальної власності для розміщення літнього торгового майданчика.

Керуючись ч. 1 ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, серед іншого , управління в межах визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно із ст.287 ГК України орендодавцями комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Відповідно до ст. 179 ГК України, господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини сторін стосуються укладення між ними договору на право тимчасового користування елементами благоустрою комунальної власності для розміщення літнього торгового майданчика, як необхідної передумови користування комунальним майном - елементами благоустрою, що будуть використовуватися суб'єктом підприємницької діяльності для розміщення та для облаштування літнього торгового майданчика для здійснення ним господарської діяльності. При цьому, рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про надання погодження на розташування літнього торгового майданчика є підставою для укладення такого договору.

Таким чином суд вбачає між сторонами існування переддоговірного спору.

Пунктом 4.1. Положення «Про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м. Івано-Франківську» передбачено перелік документів, що подаються до державного адміністратора для отримання погодження на розміщення та облаштування літнього торгового майданчика, зокрема: заяву на ім'я міського голови із зазначенням закладу ресторанного господарства поруч якого пропонується розмістити літній торговий майданчик; оригінал та копію паспорту літнього торгового майданчика, погодженого/перепогодженого департаментом містобудування та архітектури; копію техпаспорту на стаціонарний об'єкт, поруч або від якого розміщується літній торговий майданчик; договір співпраці із закладом ресторанного господарства; розширений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (оригінал).

В свою чергу в п. 3.3., 3.5., 4.4. Положення встановлені обмеження щодо розміщення літніх торгових майданчиків та підстави відмови у винесенні на розгляд виконавчого комітету міської ради питання про надання погодження розташування літного торгового майданчика.

На підставі наявних у справі матеріалів судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що позивач у повній мірі виконав необхідні передумови для одержання рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про надання погодження на розташування літнього торгового майданчика.

Суд також вважає, безпідставними заперечення відповідача в частині наявності на АДРЕСА_2 Пам'ятного знаку страченим українським патріотам як обставини, що позбавила виконавчий комітет міської ради можливості погодити місце розташування літнього торгового майданчика позивача по даній вулиці, адже Положення «Про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м. Івано-Франківську» не містить заборони щодо розташування літніх торгових майданчиків поблизу пам'ятників, або інших пам"ятних знаків.

Щодо заперечення відповідача з приводу заявленого позову в частині відсутності, на думку останнього, законодавчо встановленого способу захисту, обраного позивачем у взаємозв'язку диспозиціями з ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, слід вказати наступне.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997р. відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту не заборонений законом.

Оскільки, положення Конституції України, зокрема ст. 8, 9 та Конвенції мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, то порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст.16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 21.05.2012р. у справі №6-20цс/11, прийнятій за результатами перегляду справи в зв'язку з неоднаковим застосуванням судами норм чинного законодавства.

Ця позиція Верховного суду України стосовно права на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, застосована Вищим господарським судом України, зокрема у Постанові Вищого господарського суду України від 01.10.2013р. справа № 2/258-09, Постанові Вищого господарського суду України від 22.01.2013р. справа № 5006/2/73пн/2012.

Вказана правова позиція зазначена також у Висновках Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за перше півріччя 2013 року, від 01.07.2013року.

Статтею 11128 ГПК України встановлено обов'язковість судових рішень Верховного Суду України.

З огляду на викладене, порушене право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що листом управління торгівлі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.04.2014р. № 115/18/01-13 позивача повідомлено про те, що на засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 09.04.2014р. більшістю голосів надання погодження на розміщення літнього торгового майданчика поруч АДРЕСА_2 не підтримано. Рішення виконавчого комітету міської ради стосовно даного питання відсутнє, оскільки голосування виконавчим комітетом не відбувалось.

Керуючись ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», формою нормотворчої діяльності виконавчого комітету міської ради в межах його повноважень є прийняття рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються міським головою.

Таким чином, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради фактично ухилився від виконання передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» своїх обов"язків, не визначившись шляхом голосування відносно питання надання чи відмови у наданні Позивачу погодження на розміщення літнього торгового майданчика поруч АДРЕСА_2 і тим самим позбавив його конституційного права на захист свого порушеного права у спосіб судового оскарження рішення органу місцевого самоврядування.

Спонукання чи зобов'язання відповідача до погодження розташування літнього торгового майданчика поруч АДРЕСА_2 пл. 64 м. кв. не дає можливості суду поновити права позивача, оскільки лише констатує факт його порушення.

Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, розгляд питання про погодження місця розташування літнього торгового майданчика Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову, а така позовна вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача.

Аналогічна правозастосовча позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.05.2010р. по справі № 53/177-09, постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2012р. по справі № 24/379/10.

Крім цього , суд вважає, що проведення літньої виносної торгівлі має сезонний характер і потребує оперативного вирішення органом місцевого самоврядування та його виконавчим комітетом питання надання відповідного дозволу у формі рішення.

В разі відмови у наданні дозволу на облаштування літнього торгівельного майданчика, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради зобов"язаний прийняти рішення з вказанням підстав відмови, що б надало можливість Позивачу в реалізації свого права на його оскарження у спосіб визначений чинним законодавством.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає, що Позивачем правомірно та підставно обрано спосіб захисту свого порушеного права шляхом визнання погодженим розміщення та облаштування літнього торгового майданчика по АДРЕСА_2, оскільки, ним були виконані усі умови, визначені розділом 4 Положення про розміщення та облаштування літніх торгових майданчиків в м.Івано-Франківську, затверджених рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Нечітка позиція виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у вирішенні вказаного питання, стало підставою до звернення Позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Приймаючи до уваги вищевикладені норми закону та викладені обставини суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на Відповідача, стягнувши їх на користь Позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 20,287, 179 ГК України, ст. 16 ЦК України, ст. 29, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов підприємця ОСОБА_1 до Відповідача, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання погодженим розміщення та облаштування літнього торгового майданчика.

Визнати погодженим розміщення та облаштування літнього торгового майданчика фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , поруч АДРЕСА_2.

Стягнути з Відповідача, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21,м.Івано-Франківськ, код 04054346) на користь Позивача, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) 1218,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.14

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Попович В. В. 24.06.14