Постанова № 39386630, 24.06.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р.Справа № 916/3435/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Максиміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від ПАТ "ВТБ Банк": Андрейцева О.М. - за дорученням,

від ТОВ "Укрпродком": не з'явився,

від ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод": не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод"

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 19 травня 2014 року

у справі № 916/3435/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродком"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод"

про стягнення 11.409.741 грн. 93 коп.

ВСТАНОВИЛА:

11.12.2013 р. Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі Банк) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродком" (далі ТОВ) про стягнення боргу в сумі 11.409.741 грн. 93 коп. за укладеним між сторонами у справі договором поруки № 04/08.1 від 11.06.2008 р., що був укладений у забезпечення договору кредиту № 04/08 від 10.06.2008 р., укладеного між Банком та Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський виноробний завод".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2013 р. порушено провадження за названим позовом та залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський виноробний завод" (далі ПП) і розгляд справи призначено на 09.01.2014 р. о 14.30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.2014 р. справа прийнята до розгляду у новому складі суддів (головуюча Рога Н.В., судді: Гуляк Г.І., Горячук Н.О.) та розгляд справи призначено на 05.06.2014 р. об 11:30.

14.05.2014 р. ПП звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Банку про визнання недійсним, укладеного між останніми і ПП, кредитного договору № 04/08 від 10.06.2008 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2014 р. справа прийнята до розгляду у новому складі суддів (головуюча Д'яченко Т.Г., судді: Гуляк Г.І., Горячук Н.О. та розгляд справи призначено до розгляду на 05.06.2014 р. об 11:30.

Вищевказаний склад колегії суддів своєю ухвалою від 19.05.2014 р. зустрічну позовну заяву ПП повернув останньому без розгляду на підставі п. п. 1,3,4,6 ч.1 ст. 63 ГПК України, оскільки заявником не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують викладені в позові обставини, доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, не надано доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також, з урахуванням того,що зустрічну позовну заяву подано суб'єктом, а саме, третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, який не наділеним діючим господарським процесуальним законодавством правом подання зустрічної позовної заяви.

В апеляційній скарзі ПП просить вищеназвану ухвалу скасувати, посилаючись на те, що ПП має право на подання зустрічної позовної заяви та що сплата судового збору за подання зустрічного позову нічим не передбачена, внаслідок чого ухвала місцевого суду є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 р. ПП було зобов'язане в строк до 22.06.2014 р. надати апеляційному суду зустріну позовну заяву та додані до неї матеріали, які були йому повернуті оскарженою ухвалою суду від 19.05.2014 р.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги всі учасники судового процесу були повідомлені у встановленому законом порядку, але представник ТОВ в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, а від ПП 23.06.2014 р. надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з відрядженням його представника.

Назване клопотання визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що вказана ПП у клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво інтересів ПП може здійснюватися також любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною перенесення судового засідання може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких обставин, у даному випадку, немає.

Крім того, враховуючи вищевказані обставини та встановлений законом скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, який закінчується 25.10.2014 р., а також те, що від учасників процесу не надходило клопотань про продовження строку перегляду справи в апеляційному порядку, що унеможливлює його продовження, колегія суддів відхиляє клопотання ПП про перенесення судового засідання на іншу дату ще й з цих підстав.

В судовому засіданні представник Банку просив ухвалу місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Банку, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 11.12.2013 р. Банк звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ про стягнення боргу в сумі 11.409.741 грн. 93 коп. за укладеним між сторонами у справі договором поруки № 04/08.1 від 11.06.2008 р., що був укладений у забезпечення договору кредиту № 04/08 від 10.06.2008 р., укладеного між Банком та ПП.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2013 р. порушено провадження за названим позовом та залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП.

14.05.2014 р. ПП звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Банку про визнання недійсним кредитного договору № 04/08 від 10.06.2008 р., укладеного між останнім та ПП.

Повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. п. 1,3,4,6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, місцевий суд виходив з того, що до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в позові обставини, доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також, з того, що зустрічну позовну заяву подано суб'єктом, а саме: третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі, який не наділеним діючим господарським процесуальним законодавством правом подання зустрічної позовної заяви.

Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов, повинний бути взаємопов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальним правилами подання позовів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що зустрічний позов повинен бути поданий з додержанням вимог статей 54-58 ГПК України щодо форми і змісту позовних заяв.

Аналогічні приписи містяться і в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якою передбачено, що якщо позовну заяву за зустрічним позовом подано з порушенням вимог, викладених у ст. ст. 54 - 58 ГПК, господарський суд повертає позовну заяву на підставі ст. 63 ГПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство на підставі якого подається позов.

Згідно ч. 1 п. 3 ст. 63 ГПК України якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, суд повертає таку позовну заяви і додані до неї документи без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом ПП до позовної заяви не надано жодних доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги останнього, зокрема: не надано оригіналу чи належним чином засвідченої копії кредитного договору № 04/08 від 10.06.2008 р., укладеного між Банком та ПП, який останній просить визнати недійсним, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що ПП порушено приписи ч. 2 ст. 54 ГПК України, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви на підставі ч. 2 п. 3 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що до зустрічної позовної заяви ТОВ повинні бути додані документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії вищезазначеної позовної заяви і доданих до неї документів.

Але, жодних доказів, що свідчать про таке відправлення матеріали справи не містять та всупереч ст. 33 ГПК України скаржником ані суду першої інстанції, ані апеляційної не надано.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що ПП при зверненні з даним зустрічним позовом порушено встановлені ст. 56 ГПК України правила надіслання сторонам копії відповідної зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви ТОВ на підставі ч.2 п.6 ст.63 ГПК України.

Згідно п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Будь-яких виключень щодо звільнення від сплати у разі подання зустрічного позову ані положеннями ГПК України, ані положеннями Закону України "Про судовий збір" не встановлено, а тому при поданні зустрічного позову повинні бути додані до позовної заяви докази оплати судового зору у відповідності до вимог ст. 57 ГПК України та ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", внаслідок чого протилежні твердження скаржника не можуть бути прийнятими до уваги.

Згідно з пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

До зустрічної позовної заяви ПП не надано жодного доказу, який би свідчив про сплату судового збору в встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, внаслідок чого колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду щодо наявності підстав для повернення вказаного зустрічного позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Аналогічні приписи містяться і в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якою передбачено, що правом до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом наділений лише відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, зустрічну позовну заяву подано третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП, тобто суб'єктом, який не наділеним діючим господарським процесуальним законодавством правом подання зустрічної позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що подана до місцевого суду заява ПП підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала прийнята місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 19.05.2014 року у справі № 916/3435/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.06 2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.