Вирок № 39385509, 14.01.2014, Старобільський районний суд Луганської області

14.01.2014

ЄУН 431/60/14-к

Провадження № 1-кп/431/36

2014 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 р. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

за участю: секретаря Дубініної О.О.,

прокурора Скомарова О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Бондарне Маківського району Луганської області, громадянки України, освіта вища, раніше не судимої, офіційно не працюючої, проживаючої на АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

15 грудня 2013 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_1, знаходячись в магазині «Живі квіти», розташованого на АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку грошей в сумі 400 грн., які належать ОСОБА_2 Викраденим розпорядилася на свій розсуд.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 1 ст. 185 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що вона вчинила таємне викрадення чужого майна.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнала повністю, не заперечувала таємного викрадення чужого майна за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчиненому злочині.

8 січня 2014 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, яку сторони просять розглянути та затвердити.

Згідно угоди про примирення, обвинувачена ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_1 у вигляді 850 грн.

Враховуючи те, що обвинувачена та потерпіла досягли угоди про примирення, підписали її, причому обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченій покарання, суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст. ст. 468-475 КПК України, та, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 суду заявили, що вони цілком розуміють наслідки укладення угоди про примирення.

З'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє, що вона має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом (ч. 5 ст. 474 КПК України). Потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної мирової угоди, що визначені в п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для неї, як потерпілої, є: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами (обвинуваченою, потерпілою) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченої, та заявлені в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченою відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає затвердженню, а заявлене клопотання, щодо постановлення вироку на підставі угоди, до задоволення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченою належить затвердити, а ОСОБА_1, визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з призначенням останній узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 350, 369, 370, ч. 2 ст. 373, 374, 468-476, ч. 3 ст. 394, 395 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 8 січня 2014 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. (державний бюджет Старобільського району р/р 31114106700331, код 21081100 в ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озеров В.О.