Рішення № 39385478, 30.01.2014, Старобільський районний суд Луганської області

30.01.2014

Справа 431/3424/13-ц

Провадження 2/431/38/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

(повний текст)

30 січня 2014 року. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

при секретарі Дубініній О.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про стягнення грошових коштів (грошей) сплачених на виконання недійсної (нікчемної) угоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «АВТО ПРОСТО» про стягнення грошових коштів (грошей) сплачених на виконання недійсної (нікчемної) угоди.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 26 листопада 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «АВТО ПРОСТО» було укладено Угоду № 303937 з додатками № 1 та № 2, які є невід'ємними частинами Угоди.

Згідно з ст. 1 Угоди і додатку № 1 до неї предметом Угоди є надання позивачу послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля за ціною 39 674 грн. 00 коп. Згідно з першим реченням ст. 2 Угоди відповідач виступає виконавцем послуг, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання в групах АвтоТак. Тобто, з вказаних умов Угоди вбачається, що відповідач виступає виконавцем послуг, а позивач є їх споживачем.

Згідно абзацу другому ст. 5 Угоди на її виконання позивачем було сплачено на користь відповідача 1428 грн. 26 коп. вступного внеску, що підтверджується квитанцією від 26.11.2009 року, №188 та згідно абзацу четвертому зазначеної статті 18136 грн. 29 коп. щомісячних платежів, що підтверджується квитанціями № 127 від 16.12.2009 р. на суму 524,38 грн. № 13 від 12.01.2010 р. на суму 517,90 грн., № 24 від 04.02.2010 р. на суму 524,38 грн., № 281 від 10.03.2010 р. на суму 517,90 грн., № 30 від 09.04.2010 р. на суму 517,90 грн., №206 від 26.04.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 117 від 06.052010 р. на суму 517,90 грн., № 103 від 07.06.2010 р. на суму 517,90 грн., № 78 від 09.07.2010 р. на суму 517,90 грн., № 82 від 09.08.2010 р. на суму 517,90 грн., № 77 від 03.09.2010 р. на суму 526,56 грн., № 41 від 08.10.2010 р. на суму 526,56 грн., № 67 від 08.11.2010 р. на суму 526,56 грн., № 15 від 15.12.2010 р. на суму 660,07 грн., № 71 від 13.01.2010 р. на суму 526,56 грн., № 25 від 05.02.2011 р. на суму 695,92 грн. Таким чином, всього на виконання Угоди позивачем було сплачено на користь відповідача 19564 грн. 55 коп.

Із умов ст. 3 Угоди випливає, що відповідач у рамках створеної ним системи АвтоТак здійснює свою діяльність шляхом укладання договорів із споживачами, якими залучає їх до системи АвтоТак. В подальшому, виключно за рахунок щомісячних внесків учасників системи, без вкладання власних грошових коштів, відповідач створює фонди груп, кошти яких у процесі асигнаційних актів розподіляє між учасниками у вигляді надання права на отримання автомобіля тим із учасників, хто сплатив або запропонував до сплати найбільше внесків до спільного фонду.

Система придбання автомобілів у групі АвтоТак побудована таким чином, що один з її учасників за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує автомобіль іншому учаснику системи. Тобто, позивач сплачував свої кошти на рахунок відповідача до створеного ним фонду не за отримання товару чи послуг, а фактично за можливість одержання права на отримання автомобіля (друге речення ст. 2 Угоди), яке за умовами Угоди надається не за рахунок відповідача, а за рахунок інших учасників системи АвтоТак.

За таких обставин, позивач вважає, що відповідач при укладенні Угоди застосував щодо нього нечесну підприємницьку практику.

Так, відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» під нечесною підприємницькою практикою слід розуміти будь-яку підприємницьку діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» заборонено нечесну підприємницьку практику, яка включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Таким чином, були порушені споживчі права позивача, оскільки Угоду укладено у результаті здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману, а саме підпадає під ознаки п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з яким забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Тому є підстави вважати, що укладена між позивачем та відповідачем Угода, є недійсною.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовій збір» від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі позовну заяву позивача та просив суд стягнути з відповідача ТОВ «АВТО ПРОСТО» на користь позивача ОСОБА_2 сплачені на виконання недійсної (нікчемної) Угоди № 303937 від 26 листопада 2009 року кошти в розмірі 19564 грн. 55 коп.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «АВТО ПРОСТО» Сметанюк І.М. не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. В своєму запереченні вважав позов ОСОБА_2 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Укладена між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та позивачем Угода складається з основного тексту Угоди, Додатку № 1 (анкети учасника) та Додатку № 2. Угода та Додатки до неї підписані сторонами і є невід'ємною частиною Угоди.

Статтею 10 Угоди передбачено: «підписання цієї Угоди та Додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння Сторонами та згоди Сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди та Додатками до неї».

Після підписання Угоди, позивача було включено до групи № 1020 у зв'язку з чим, позивачем було сплачено Винагороду за послуги, пов'язані зі вступом до системи в розмірі 3% + ПДВ від поточної ціни автомобіля вказаної в Додатку № 1.

Угода № 303937 містить опис послуг, що надаються ТОВ «АВТО ПРОСТО». Опис послуг приведено детально, щоб виключити необхідність їх усного тлумачення та уникнення подальших непорозумінь між сторонами з приводу трактування умов Угоди.

Таким чином, позивачу до підписання Угоди, довелась вичерпна інформація про послуги, що надаються відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, «договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору».

Підпис Учасника в Угоді стоїть поряд із текстом наступного змісту: «Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ «АВТО ПРОСТО», уважно прочитав та зрозумів Угоду та всі Додатку до неї, що засвідчує своїм підписом».

Даний факт є свідченням обізнаності позивача як відносно предмету Угоди, так і щодо його прав та обов'язків за Угодою.

Додатковою гарантією повного усвідомлення кожним учасником своїх прав та обов'язків за Угодою виступає п. 13.8. Додатку №2 до Угоди (Правил функціонування АвтоТак), відповідно до якого, «якщо Учасник виявить бажання розірвати Угоду та відмовитись подальшої участі в системі АвтоТак протягом 7 календарних днів від дати підписання Угоди, такому Учаснику повертаються вся сума коштів, внесена ним на рахунок ТОВ «АВТО ПРОСТО».

Тобто, підписавши Угоду Учасник має 7 днів на додаткове детальне ознайомлення з її умовами, а також прийняття остаточного рішення про участь чи відмову від участі в системі АвтоТак, причому у разі відмови йому були б повернуті всі сплачені ним кошти. Про своє рішення Учасник має повідомити ТОВ «АВТО ПРОСТО» шляхом подання заяви до центрального офісу.

Неподання своєї заяви про розірвання Угоди за п. 13.8. Додатку № 2 до Угоди та підпис позивача на Угоді та Додатках до неї є доказом того, що позивачу були повністю зрозумілі усі визначення, умови та зміст Угоди і Додатків до неї, і що сторони досягли домовленості з усіх істотних для них умов.

Таким чином, умови надання позивачеві послуг на підставі Угоди та інформація про ці послуги викладені досить детально і ясно в Угоді та Додатках до неї. Тому, позивач мав повну і достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання.

А отже і спростовуються посилання позивача на те, що при укладенні Угоди його було введено в оману.

В своїй позовній заяві позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо тверджень позивача про утворення відповідачем «пірамідальної схеми» маємо наступні спростування. Відповідно до ст. 1 Угоди, «Предметом Угоди є надання Учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля».

Відповідно до статті 2 Угоди, ТОВ «АВТО ПРОСТО» гарантує Учаснику (позивачу) який виконує передбачені Угодою зобов'язання, надання Права на отримання автомобіля. При цьому визначення «право на отримання автомобіля» застосовується в значенні терміну (ст. 251 ЦК України) або моменту у часі з якого позивач має право вимагати від відповідача фактичної передачі автомобіля, зазначеного в Додатку 1 до Угоди, а відповідач, відповідно, зобов'язаний передати автомобіль позивачу.

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» на яку в рішенні посилається суд як на підставу часткового задоволення позовних вимог «Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції»;

Системний аналіз вказаної норми дає можливість визначити що таке «пірамідальна схема».

Так обов'язковим ознаками пірамідальної схеми має бути:

1. Сплата споживачем за можливість одержання компенсації;

2. Компенсація надається за рахунок залучення інших споживачів до схеми;

3. Відсутність споживання (читаємо: надання) послуг або продукції.

Так, першою ознакою є сплата за можливість компенсації. КОМПЕНСАЦІЯ від Латинської «compensatio» - винагорода. У фінансовому розумінні компенсація - це винагорода за певні дії особи внаслідок здійснення нею буд-якої діяльності або відшкодування втрат (здійснених внаслідок порушення зобов'язання, завдання шкоди, втрат майнового або немайнового характеру і т.д.); засіб погашення зустрічних вимог; видача грошових сум за невикористання або відмову права.

Згідно з умовами Угоди позивач сплачує внески, кожен з яких складається з 3-х складових:

- «Щомісячний цілий Чистий внесок» - 0,8333% від ціни автомобіля - оплата товару Автомобіля;

- «Щомісячний Внесок в оплату послуг» - 0,38% від ціни автомобіля + ПДВ - оплата послуг Товариства;

- «Щомісячний Внесок в оплату Страхового платежу» - 0,065% від ціни автомобіля.

Згідно ст. 2 Угоди, ТОВ «АВТО ПРОСТО» гарантує Учаснику (позивачу) який виконує передбачені Угодою зобов'язання, надання Права на отримання автомобіля. Статтею 5 Угоди також передбачено, що Учасник (позивач) зобов'язується «отримати Автомобіль за умови виконання зобов'язань, встановлених Угодою.

Тобто, кінцевим результатом виконання Угоди з позивачем є отримання автомобіля, за умови дотримання ними встановлених Угодою умов. Більше того, отримання автомобіля є його безпосереднім обов'язком.

Другою ознакою є: отримання споживачем компенсації за рахунок залучення інших споживачів. Жодним положенням Угоди не передбачається отримання позивачем будь-якої компенсації (винагороди), ані за дії позивача, ані за відмову від прав, ані за залучення ним інших споживачів, ані відшкодування втрат, або витрат позивача.

Ні для отримання учасником автомобіля, ні для отримання учасником сплачених в оплату автомобіля Чистих внесків в разі дострокового розірвання Угоди від учасника не вимагається залучення інших Учасників (споживачів). Також не вимагається залучення інших Учасників (споживачів) для вказаних цілей і самим Товариством.

Це також підтверджується і тим, що учасник, який виконує всі умови Угоди має повне право вимагати від відповідача виконання свого зобов'язання, а саме оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того чи сплачують кошти інші споживачі чи ні.

Отже, отримання позивачем автомобіля здійснюється виключно у відповідності до платежів здійснених ним самим та незалежно від платежів інших клієнтів відповідача. Так само, у разі отримання страхового відшкодування за договором страхування майнових інтересів учасника на випадок смерті (страхування життя), за яким, отримавши страхове відшкодування, відповідач зобов'язаний передати автомобіль спадкоємцям незалежно від виконання своїх зобов'язань іншими споживачами.

Таким чином, в правовідносинах позивача та відповідача відсутня друга ознака «пірамідальної схеми».

Третя ознака. Відсутність споживання (надання) послуг або продукції.

- включення до системи АВТОТАК;

- формування груп учасників;

- включення учасника до групи;

- організація та створення умов для придбання Автомобіля;

- здійснення оплати автомобіля постачальнику, за рахунок коштів, сплачених учасниками;

- забезпечення отримання автомобіля учасником;

- здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля учаснику;

- формування фонду для повернення коштів;

- приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії;

- адміністрування групи, до якої входить учасник системи, протягом всього строку її існування.

Та інші послуги, передбачені Угодою та Додатками до неї.

Отже відсутня третя ознака «пірамідальної схеми».

Таким чином ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» не підлягає в даному випадку застосуванню до правовідносин сторін за Угодою.

Розглянувши позовні вимоги, вислухавши представника позивача, заперечення на позовну заяву, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26 листопада 2009 року між сторонами у справі була укладена угода № 303937 про надання учаснику, тобто позивачу, послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля через систему придбання в групах АвтоТак (а.с.3). Згідно Додатку № 1 до Угоди, позивач мав придбати автомобіль на суму 39674 грн. (а.с. 4).

Відповідно до ст. 2 Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» гарантує надання Учаснику (позивачу) Права на отримання Автомобіля за умовами виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою.

Відповідно до ст. 3 цієї Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язується надавати Учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені Угодою: включення Учасника до системи АвтоТак шляхом підписання даної Угоди; формування груп Учасників для придбання Автомобіля; включення Учасника до групи для придбання Автомобілів; організація та створення умов для придбання Автомобілів Учасниками системи; здійснення оплати Автомобіля Виробнику, Імпортеру чи Дістриб'ютору за рахунок коштів, оплачених Учасниками системи, на умовах Угоди; забезпечення отримання Автомобіля Учасником системи згідно з умовами Угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля Учаснику системи, який одержав Право на отримання Автомобіля; формування Фонду для повернення коштів; приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії; адміністрування групи, до складу якої входить Учасник системи, протягом всього строку її існування; надання всіх послуг, визначених в Угоді та Додатках до неї; вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання Учасником автомобіля через Систему.

Відповідно до ст. 5 вказаної Угоди та додатку № 1 до Угоди Учасник ОСОБА_2 зобов'язується:

- сплатити Вступний внесок у розмірі 1428,26 грн.;

- сплатити плату за Право на отримання Автомобіля при наданні такого Права - 3%+ПДВ;

- щомісячно сплачувати Повні внески, тобто цілий чистий внесок (частина щомісячного Повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля та формування Фонду для повернення коштів і розмір якого розраховується шляхом ділення Поточної ціни Автомобіля на кількість внесків, передбачену Графіком внесків) - 0,8333 % від вартості автомобіля, Внесок в оплату послуг (оплата послуг ОСОБА_2) - 0,38 %, Внесок в оплату страхового платежу - 0,065 %;

- сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання Автомобіля;

- отримати Автомобіль за умови виконання зобов'язань, встановлених Угодою.

Згідно додатку № 1 до Угоди графік внесків позивача складає 120 внесків.

Відповідно до ст. 7 Угоди вона діє до моменту виконання обома Сторонами всіх зобов'язань, передбачених Угодою.

У додатку № 2 до Угоди викладені Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак (а.с. 5-7об.).

У період з листопада 2009 року по лютий 2011 року позивач сплатив на користь відповідача в рахунок вступного та інших щомісячних внесків 19564,55 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, доданими до матеріалів справи (а.с.8-16).

До теперішнього часу право на отримання автомобіля ТОВ «АВТО ПРОСТО» позивачу не надано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

У той самий час предметом Угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах АвтоТак, є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Відповідно до ст. 2 Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених Угодою.

Статтею 3 Угоди передбачено, що ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами Угоди. При цьому відповідно до ст. 8.2 додатку № 2 до Угоди поняття «право на отримання автомобіля» означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання. Водночас ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.

Відповідно до Угоди між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1 додатку № 2). Передбачені Угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в Угоді «Чисті внески» або «Внесок в оплату товару».

Відповідно до розділу 1 Визначення термінів додатку № 2 до Угоди «Цілий Чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля. Половинний Чистий внесок - це половина Цілого чистого внеску».

Згідно з п. 2.6 ст. 2 додатку № 2 до Угоди Чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.

Таким чином, в Угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені Чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім'я споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати - 100% від ціни автомобіля.

Отже, Угодою передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної Угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ «АВТО ПРОСТО» виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі. Отже, за системою придбання автомобілів у групах АвтоТак кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в Угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатку № 2 до Угоди).

За таких обставин суд приходить до висновку, що діяльність ТОВ «АВТО ПРОСТО» за Угодою сторін не є функціонуванням «пірамідальної схеми», та не суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань. Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ «АВТО ПРОСТО» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган) (далі - Нацкомфінпослуг), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 9 жовтня 2012 року № 1676 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах») (далі - Ліцензійні умови). Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах. З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг. Згідно з п. 1.2 ч. 1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи. Відповідно до додатку № 2 Угоди система АвтоТак - це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи - порядковий номер його в групі. Після формування групи учасників залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому Угодою (ст. ст. 5, 6 додатку № 2 до Угоди), і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи. Отже, отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших клієнтів відповідача.

Як вбачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «придбання товарів у групах». Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності «пірамідальної схеми» згідно з п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Так, за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається, у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них, оскільки в кінцевому підсумку товар одержать усі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш «активними», за умови виконання ними умов договору.

Ураховуючи те, що ТОВ «АВТО ПРОСТО» отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не можна вважати правильним висновок суду про те, що така діяльність здійснюється товариством нелегітимно, у тому числі й до введення законом ліцензування такої діяльності.

Таким чином, у випадку, якщо укладений сторонами правочин передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов'язки сторін), то до такого правочину не може бути застосовано визначення "пірамідальної схеми".

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. З матеріалів справи вбачається, що під час укладення Угоди позивач отримав примірник Угоди та додатки до неї, які містять опис послуг ТОВ «АВТО ПРОСТО». Відповідно до ст. 10 Угоди підписання цієї Угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди й додатків до неї. Факт добровільності підписання Угоди та Додатків до неї, позивачем визнається.

Згідно з п. 13.8 ст. 13 додатку № 2 до Угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з Угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі АвтоТак. При цьому в разі розірвання Угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ «АВТО ПРОСТО». Для цього необхідно письмово повідомити ТОВ «АВТО ПРОСТО» про розірвання Угоди. Однак, як установлено судом, позивач із заявою про розірвання Угоди в семиденний термін до ТОВ «АВТО ПРОСТО» не звертався, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами Угоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявністю обману та ознак «пірамідальної схеми» у діях ТОВ «АВТО ПРОСТО» під час укладення Угоди судом не встановлено та позовні вимоги не узгоджуються з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».

Положення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містять інші самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону). Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

У відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлено, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак:

по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України);

по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін;

по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Право отримання автомобіля надається за механізмами, передбаченими угодою та відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи. Відповідач отримує плату саме за рахунок продажу продукції надання послуг, а не за рахунок залучення інших споживачів. Крім того, після отримання учасником автомобіля та реєстрації його на власне ім'я, останній зобов'язаний за угодою повної оплати вартості автомобіля, оплати послуг відповідача та страхових внесків.

Отже угода та додатки до неї підписані сторонами, узгоджені ними, ознак несправедливості у вказаних умовах не вбачається.

Порядок повернення коштів у разі розірвання угоди передбачений Угодою, тому у вказаній частині підстав вважати несправедливими не має.

Наведену позицію висловив також Верховний суд України в своїй постанові № 6-40цс13 від 11 вересня 2013 року.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, ст. ст. 215, 216, 509 ЦК України, ст. ст. 18, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про стягнення грошових коштів (грошей) сплачених на виконання недійсної (нікчемної) угоди - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Озеров