Вирок № 39380575, 13.05.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10691/13-к

1-кп/369/22/14

В И Р О К

іменем України

13.05.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

за участю секретаря Сапаловій О.В.Жилко Я.А.,

за участю прокурора Боровікова Д.В., Тищенка М.А., Козинчука С.Д.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

законного представника потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця с. Озерно Білоцерківського району Київської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого вищу освіту, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

03.01.2012 року близько 20 год. 30 хв. водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки "Mercedes-Benz 300" державний номерний знак НОМЕР_2 та рухаючись на ньому по вул. Я. Мудрого в с. П.П. Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області та виїжджаючи на вул. Садову в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б) правил дорожнього руху України не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та в порушення вимог п. 12.1 ПДР України (Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), не врахувавши дорожню ситуацію, що сталась, а саме виїзд невстановленого досудовим слідством автомобіля на смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_4 в порушення п. 12.3. ПДР України (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), не виконав вимоги по зменшенню швидкості транспортного засобу, вивернув кермо в ліву сторону, з'їхавши на узбіччя в наслідок чого втратив керованість та здійснив зіткнення з бетонним парканом господарства, що розташоване на вул. Садова 49 с. П.П. Борщагівка.

В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_5 згідно висновку експерта 925\Е від 17.06.2013 року отримала закриту травму тазу та хребта у вигляді перелому лівої лонної кістки без зміщення уламків, задньої медіальної протрузії між хребцевих дисків 5 поперекового та 1 крижового хребців. Закрита травма тазу та хребта за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.

Таким чином водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:

п. 1.3., де вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п. 1.5., де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1., де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 12.3., де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди

Сукупність допущених водієм ОСОБА_4 грубих порушень вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3(б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вчиненою дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав та суду пояснив, що він 03.01.2012 року його син ОСОБА_7 попросив розвезти по домівках його друзів, які разом відпочивали. У власності ОСОБА_4 перебуває автомобіль марки "Mercedes-Benz 300" державний номерний знак НОМЕР_2, та він має водійський стаж 40 років. Близько 20 години він зателефонував ОСОБА_7 та запитав, як у них справи, на що ОСОБА_7 повідомив, щоб він приїхав та розвіз їхню компанію по домівкам, оскільки погода була поганою та вони вживали вино. Після чого він приїхав до АДРЕСА_4, де проживав ОСОБА_8, де ОСОБА_7 з друзями вже стояли на вулиці. Потім вони всі попрощались з ОСОБА_8 та сіли до салону автомобіля, а саме за кермом автомобіля знаходився він, поруч на передньому пасажирському сидіння знаходився його син ОСОБА_7, за ним на задньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_9, потім ОСОБА_10 після неї ОСОБА_5 та біля правої задньої пасажирської дверці сиділа ОСОБА_11. Вони вирішили спочатку відвезти ОСОБА_11 до с. Софіївська Борщагівка, потім ОСОБА_5 на Кільцеву дорогу в м. Києві та ОСОБА_10 до Святошинського району м. Києва та повернутись назад по колу. Коли він виїхав на вул. Ярослава Мудрого в АДРЕСА_4 та під'їжджаючи до перехрестя, по дорозі, яка має по одній полосі руху в кожному напрямку, приблизно на відстані 20 метрів він побачив автомобіль на великій швидкості, який їхав з вул. Садової в АДРЕСА_4 в їхньому напрямку, у якого був ввімкнене дальнє світло фар та вказаний автомобіль їхав прямо на їхній автомобіль, у зв'язку з чим, щоб уникнути лобового зіткнення він збільшив швидкість та прийняв лівіше в бік саду та на узбіччі дороги була глина, яка була мокрою та внаслідок з'їзду на вологу глину автомобіль став некерованим та відбулось зіткнення правої передньої частини автомобіля з бетонним парканом. Внаслідок зіткнення спрацювала подушка безпеки з правої сторони, де сидів його син. Після зіткнення з парканом він одразу вийшов з автомобіля та почав запитувати чи все у всіх гаразд, на що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сказали, що в них болить рука, від інших учасників ДТП він не почув скарг на здоров'я. Потім біля них зупинився автомобіль марки «Фольцваген Т4» водій якого запитав чи потрібна допомога, та він повідомив, що все гаразд, але в двох людей є скарги на болі в руках, на що водій запропонував відвезти їх до лікарні № 7 в м. Києві та забрав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_5, у яких не було видимих тілесних ушкоджень, пішли пішки в напрямку сільської ради в с. Софіївська Борщагівка, а він з сином ОСОБА_7 залишилися на місці пригоди чекати приїзду працівників ДАІ, яких він викликав. Працівники ДАІ приїхали на місце пригоди приблизно через 20 хвилин та почали оформляти протокол. В цей час прийшло повідомлення про те, що в АДРЕСА_4 у дітей виникли проблеми та працівники ДАІ сказали, щоб вони залишались на місці, а вони поїдуть подивитись, що трапилось. Після чого він поїхав на таксі додому, у зв'язку з тим, що в нього сильно боліла голова, залишивши автомобіль на місці, в дома він випив таблетку та повернувся до автомобіля. Коли він повернувся, то працівники ДАІ вже були біля автомобіля. Внаслідок ДТП на його автомобілі залишились наступні пошкодження, а саме пошкоджене крило автомобіля, решітка, бампер, капот та вся передня частина кузова. Його син ОСОБА_7 пропонував надати матеріальну допомогу друзям та ОСОБА_9 відмовився від неї, ОСОБА_10 він надав матеріальну допомогу понесену нею на витрати на лікування, також він пропонував допомогу ОСОБА_5 та в нього не вийшло домовитись про надання допомоги, він говорив про те, що продає автомобіль та відшкодує всі понесені витрати на лікування та вони не хотіли з ним розмовляти про це. Зі слів ОСОБА_11 йому стало відомо про те, що вона з ОСОБА_5 того вечора підійшли до сільської ради, де зустріли знайомих, з якими вони поїхали до м. Києва, а саме вони їхали до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в лікарню № 7. По дорозі ОСОБА_5 захотіла додому та вийшла з автомобіля біля супермаркету «Білла», а ОСОБА_11 разом зі знайомими поїхали далі до лікарні. Потім ОСОБА_5 приїхала до лікарні № 7, що в м. Києві разом зі своєю матір'ю, де ОСОБА_5 зробили рентген та в неї не було виявлено переломів, а вже пізніше виявилось, що в ОСОБА_5 мається перелом тазу. Також додав, що він не вживав спиртних напоїв в той день та його відвозили до лікарні в м. Боярка на освідування, результати якого підтвердили, що він не вживав алкогольних напоїв. Стверджує, що у потерпілої ОСОБА_5 відразу після ДТП не було ніяких тілесних ушкоджень тому йому не зрозуміло яким чином в неї виявили перелом тазу.

Вину у вчиненні ДТП визнав повністю та у вчиненому розкаявся та просив застосувати до нього Закон України «Про амністію» у зв'язку з тим, що він являється пенсіонером.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України) його вина підтверджується доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_5, яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що 03.01.2012 року вона ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 потрапили в дорожню пригоду. Цього дня вона ОСОБА_10 та ОСОБА_9 поїхали в гості до ОСОБА_8, де вона, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пили вино, після чого вони зателефонували ОСОБА_7, який разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 повинні були приїхати за нами та розвести по домівках. Коли ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 приїхали на автомобілі марки "Mercedes-Benz 300", за кермом якого був ОСОБА_7, до будинку ОСОБА_8, що знаходиться в АДРЕСА_4, вони сіли до автомобіля, а саме за кермом автомобіля сидів ОСОБА_7, на передньому пасажирському сидіння сиділа ОСОБА_11 на задньому пасажирському сидінні біля лівої дверці сидів ОСОБА_9 потім ОСОБА_10 потім вона і біля правої дверці сидів ОСОБА_12. Спочатку вони заїхали додому до ОСОБА_12, який пішов до будинку та повернувся назад. Коли вони поїхали від будинку ОСОБА_12 вони проїхали невелику відстань на великій швидкості та потрапили в бетонний забор. Після аварії всі самостійно вийшли з автомобіля та ОСОБА_10 втратила свідомість та зразу повідомила про те, що вона зламала руку, а також ОСОБА_9 повідомив про те, що зламав руку. Потім проїжджав якийсь автомобіль до якого сіли ОСОБА_10 та ОСОБА_9, оскільки в них були зламані руки та їх відвезли до травмпункту. В цей час вона та ОСОБА_11 пішли в бік сільської ради, де як сказав ОСОБА_9 їх забере ОСОБА_8. Коли вона йшла до сільської ради вона відчувала біль в області тазу та їй було складно пересуватись. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 залишились на місці аварії. Біля сільської ради, до якої вони йшли приблизно 10 хвилин та під час того як вони йшли ОСОБА_11 розмовляла по телефону з ОСОБА_8, їх зустрів ОСОБА_8 на таксі та відвіз її до супермаркету «Білла», а ОСОБА_11 до травмпункту. Біля супермаркету «Білла», що знаходиться на Борщагівці в м. Києві вона зустрілась з матір'ю та бабусею, оскільки вона пообіцяла, що зустрінеться з матір'ю в телефонній розмові, коли сідала до автомобіля, які потім відвезли її до травмпункту, що знаходиться на «Академмістечку». В травмпункті їй зробили рентген та поставлено діагноз перелом тазу в двох місцях та зміщення хребців та її не госпіталізували і вона лікувалась в дома. Коли вона приїхала до травмпункту, де вже були ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, які підійшли до неї та сказали про те, що потрібного говорити, що за кермом автомобіля був батько ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_7 навчається в суворівському училищі та він неповнолітній тому йому не потрібні проблеми. ОСОБА_7 вона не бачила в травмпункті. Чи вживав ОСОБА_7 алкогольні напої в той день вона не знає. Про те чи телефонував обвинувачений її матері вона нічого не знає. В день аварії її опитували працівники міліції, яким вона говорила правду. Також повідомила, що їй ніхто не відшкодовував ніяких збитків;

- показами представника потерпілої ОСОБА_3, яка як законний представник потерпілої ОСОБА_5, яка являється її донькою має претензії морального та матеріального характеру та до обвинуваченого претензій не має, оскільки за кермом автомобіля знаходився син обвинуваченого ОСОБА_7;

- показами свідка ОСОБА_10, яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що 03.01.2012 року вранці вона перебувала в дома та їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_8 та запропонував поїхати до нього додому в АДРЕСА_4 Києво-Святошинського району Київської області, де повинна була зібратись вся їхня компанія. Через деякий час їй зателефонувала ОСОБА_5, яка також запропонувала зустрітись, на що вона повідомила про пропозицію ОСОБА_8 та вони домовились поїхати разом до будинку ОСОБА_8. Коли вони приїхали до ОСОБА_8 там вже знаходились ОСОБА_12 та ОСОБА_9. Точної адреси, де розташований будинок ОСОБА_8 вона не знає та не пам'ятає о котрій годині вони приїхали до нього. В будинку ОСОБА_8 вони відпочивали, слухали музику та в них було дві пляшки вина, яке вони всі вживали. Через деякий час до них приїхали ОСОБА_11 та ОСОБА_7, це було близько 17 години вечора, які також з ними вживали вино. Вони відпочивали ще декілька годин після чого ОСОБА_7 повідомив про те, що його батько приїде за ними та відвезе їх по домівкам, оскільки було вже пізно та була погана погода та батько ОСОБА_7 раніше також розвозив їх по домівках. Потім приїхав ОСОБА_4 та вони сіли до автомобіля. Загалом до автомобіля сіло шестеро людей, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, вона, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 В автомобілі вони розташувались наступним чином, а саме за кермом був ОСОБА_4 поруч на передньому пасажирському сидінні був його син ОСОБА_7, вона сиділа на задньому пасажирському сидінні, зліва від неї біля вікна сидів ОСОБА_9, з правої сторони біля неї сиділа ОСОБА_5 та біля вікна була ОСОБА_11, в якому положенні знаходились її ноги та ноги ОСОБА_5 вона не пам'ятає. Приблизно через п'ять хвилин після початку руху автомобіля, який рухався з невеликою швидкістю, можливо це було 60 км/год, як вона пізніше дізналась по вул. Ярослава Мудрого в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вони під'їхали до перехрестя, на якому вони повинні були повернути на право в бік с. Софіївська Борщагівка та злівої сторони виїхав інший автомобіль, фари якого засліпили їх після чого їх автомобіль різко звернув в ліво у зв'язку з екстреним гальмуванням та відбувся удар з бетонною стіною. Після чого водій їхнього автомобіля ОСОБА_4 допоміг їм вийти з автомобіля та запитав чи все у всіх гаразд, на що вона відповіла, що в неї сильно болить рука, ОСОБА_9 також повідомив, що в нього сильно болить рука. Коли вона вийшла з автомобіля вона втратила свідомість на декілька секунд та одразу прийшла до свідомості, чому вона втратила свідомість їй не відомо. Також вона не слідкувала хто, що робив після того як вийшла з автомобіля. Після чого через хвилин 10 біля них зупинився інший автомобіль, водій якого запитав чи потрібна їм допомога, на що вона та ОСОБА_9 сказали, що потрібна і вони сіли до автомобіля, який відвіз їх до лікарні № 7 в м. Києві. До цієї ж лікарні пізніше приїхали ОСОБА_11 та ОСОБА_5, чому вони всі приїхали до однієї і тієї ж лікарні їй не відомо. Про те, які були тілесні ушкодження в ОСОБА_5 вона дізналась пізніше зі слів самої ОСОБА_5, а саме в ОСОБА_5 мався перелом тазу та вона не перебувала на лікуванні в лікарні, а лікувалась вдома про що ОСОБА_5 повідомляла їй в телефонній розмові. Також повідомила про те,що ОСОБА_5 після ДТП пересувалась самостійно. В лікарні їм зробили рентген та обстежили та в неї був перелом кисті руки, після чого приїхали їхні батьки та забрали додому та вона більше не зверталась до медичного закладу, щодо отриманої травми. На її думку перелом кисті в неї виник у зв'язку з тим, що під час руху вона трималась за переднє пасажирське сидіння та в момент зіткнення від удару в неї утворився перелом. Вона не зверталась до правоохоронних органів з приводу отриманих тілесних ушкоджень та в неї не збереглись знімки та медична документація, щодо отриманих тілесних ушкоджень, які вона забрала з лікарні в той же день. Вона не проходила судово-медичну експертизу та вона не пам'ятає чи пропонували їй провести судово-медичну експертизу з приводу отриманої травми. Також додала, що водій автомобіля відшкодував завдані збитки, а саме на рентген та інші необхідні препарати та претензій до обвинуваченого вона ніяких не має;

- показами свідка ОСОБА_11, яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що після нового року в 2012 році ввечері, близько 19-20 години вона зустрілась з ОСОБА_7 та разом пішли до ОСОБА_8 додому, де вже були ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_9. Адреси за якою проживав ОСОБА_8 вона не пам'ятає. Вони спілкувались між собою та все було гаразд. Під час відпочинку компанія вживала вино та вона з ОСОБА_7 не вживали вино того вечора. ОСОБА_7 зателефонував батьку для того щоб, домовитись про те, щоб він розвіз їх всіх по домівках, оскільки була волога погода та йшов дощ. Потім близько 20 години приїхав батько ОСОБА_7 на автомобілі марки «Мерседес», який йому належав та вони, а саме батько ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та вона поїхали на автомобілі спочатку відвозити її. В автомобілі вони розташувались наступним чином, за кермом автомобіля був батько ОСОБА_7, на передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_7, на задньому сидінні вона сиділа позаду ОСОБА_7 біля дверей. Зліва біля неї сиділа ОСОБА_5, хто де сидів з інших учасників вона вже не пам'ятає та загалом на задньому сидінні сиділо четверо. Коли вони їхали на невеликій швидкості їм на зустріч їхав інший автомобіль, який засліпив їх та їхній автомобіль зіткнувся з забором. Після зіткнення з забором вони всі вийшли з автомобіля та перебували в шоковому стані, вона себе добре почувала. Потім повз них проїжджав автомобіль, водій якого запропонував відвезти когось до лікарні та ОСОБА_10 з ОСОБА_9 поїхали на автомобілі до лікарні. Вона та ОСОБА_5 пішли в інший бік до того як приїхали працівники ДАІ, де їх зустрів ОСОБА_8. ОСОБА_7 та його батько залишались біля автомобіля та чи відлучались вони кудись вона не пам'ятає. Потім ОСОБА_8 викликав таксі та вони поїхали до лікарні до ОСОБА_10 та ОСОБА_9, коли вони їхали на таксі ОСОБА_5 вийшла біля супермаркету «Білла» та пішла додому, а вони поїхали далі до лікарні. В лікарні в неї працівники ДАІ відібрали пояснення та вона не бачила в лікарні гіпс на руках у ОСОБА_10 та ОСОБА_9. Після ДТП вона та ОСОБА_5 не скаржилась на стан здоров'я та в них все було гаразд. Пізніше в неї та в ОСОБА_5 також не було скарг на здоров'я, оскільки після ДТП вони через 4-5 днів святкували день народження та ні в кого не було скарг на здоров'я. Після ДТП скарги на здоров'я були тільки в ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в яких боліли руки. Особисто в неї претензій до обвинуваченого не має та не було;

- показами свідка ОСОБА_9, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що 03.01.2012 року він, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_12 прийшли в гості до ОСОБА_8, де переглядали фільм та пили вино. Пізніше прийшов ОСОБА_7 та ОСОБА_11 та вони почали збиратись по домівкам та у зв'язку з тим, що погода була поганою, йшов невеликий дощ, за ними приїхав батько ОСОБА_7, з яким ОСОБА_7 під час телефонної розмови домовився, що він розвезе їх по домівках. Коли приїхав ОСОБА_4 та забрав їх, вони поїхали спочатку відвозити ОСОБА_11 в с. Софіївська Борщагівка. В салоні автомобіля вони розмістились наступним чином, за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_4, на передньому пасажирському сидінні був ОСОБА_7, на задньому пасажирському сидінні злівої сторони за водієм знаходився він, поруч зі мною ОСОБА_10, поруч ОСОБА_10 ОСОБА_5 та з права біля дверцят була ОСОБА_11. Вони виїхали на автомобілі марки "Mercedes-Benz 300" близько 20 години 15 хвилин проїжджаючи по вул. Ярослава Мудрого вони під'їхали до перехрестя доріг, зліва була вул. Садова, з правої сторони була дорога до с. Софіївська Борщагівка. Перед тим, як їм потрібно було повернути на право їм на зустріч виїхав автомобіль з правої сторони з ввімкненим дальнім світлом та засліпив водію очі, після чого водій спрямував автомобіль вліво на зустрічну смугу руху, чому саме вліво він не знає, можливо тому, що з правої сторони була погана дорога та обрив. Внаслідок з'їзду вліво, автомобіль занесло та вони в'їхали в бетонний забор правою передньою частиною автомобіля. Після зіткнення з забором вони всі самостійно вийшли з автомобіля та перебували в шоковому стані та потім він та ОСОБА_10 зрозуміли про те, що в них щось з руками, оскільки вони боліли, від інших учасників ДТП, в тому числі ОСОБА_5 він не чув скарг на самопочуття та він візуально не бачив на них ніяких травм. Через декілька хвилин біля них зупинився вантажний автомобіль, в якому було два місця, водій якого запитав чи маються в когось тілесні ушкодження, якщо маються то він може відвезти їх до лікарні, на що він та ОСОБА_10 повідомили про те, що в них маються травми та водій забрав їх та відвіз до лікарні № 7 в м. Києві по вул. Верховинна, інші учасники ДТП залишились на місці ДТП. Коли вони приїхали до лікарні йому поставили діагноз перелом руки. Приблизно через годину чи півтори години до лікарні приїхали ОСОБА_5 та ОСОБА_11, та він не знає чи вони приїхали разом, оскільки він ходив по кабінетах. Він не запитував чи були у ОСОБА_5 та ОСОБА_11, якісь травми та потім йому стало відомо, що в ОСОБА_5 мались якісь травми, які саме він не знає. Також повідомив про те, що ОСОБА_4 надавав йому матеріальну допомогу та він від неї відмовився. При ньому ОСОБА_7 не сідав за кермо автомобіля, що належить його батьку ОСОБА_4;

- показами свідка ОСОБА_7, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що 03.01.2012 року він зі своїми друзями знаходився вдома у ОСОБА_8, де вони відпочивали та його друзі вживали вино, особисто він не вживав алкогольні напої, а також ОСОБА_11 не вживала вино. Потім до них приїхав його батько ОСОБА_4 на автомобілі марки "Mercedes-Benz 300" державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, та повинен був розвести їх по домівках, у зв'язку з тим, що була погана погода, а саме йшов дощ, був бруд і можливо туман, та він точно не пам'ятає чи був туман. О котрій годині його батько приїхав за ними він вже не пам'ятає. В автомобілі вони розташувались наступним чином, за кермом автомобіля був його батько ОСОБА_4, на передньому пасажирському сидінні сидів він та хто де сидів на задньому пасажирському сидінні він вже не пам'ятає, пам'ятає лише, що ОСОБА_9 сидів позаду його батька. Взагалі в автомобілі знаходились його батько ОСОБА_4, він, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Спочатку вони поїхали відвозити додому ОСОБА_11. Їхали вони з невеликою швидкістю, приблизно 60 км/год, та точно сказати він не може, оскільки не дивився на спідометр. Під час руху автомобіля він не постійно стежив за його рухом, оскільки у нього дзвонив телефон та водія автомобіля під час руху ніхто не відволікав. Коли вони наблизились до перехрестя з повороту виїхав інший автомобіль на великій швидкості, з ввімкненим дальнім світлом, який виїхав на їхню смугу руху та його батько звернув вліво, в результаті чого відбулось зіткнення з забором. Сам момент зіткнення автомобіля з забором він не дуже добре пам'ятає та не пам'ятає чи застосовувалось екстрене гальмування. Після зіткнення всі самостійно вийшли з автомобіля у всіх все було гаразд, тільки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 жалілись на біль в руках. Коли він вийшов з автомобіля з правої сторони від автомобіля знаходилось поле, а перед автомобілем був бетонний забор з яким автомобіль зіткнувся передньою частиною, також там були дві дороги на право та на ліво. Також він пам'ятає, що на вулиці вже було темно та йшов дощ. Потім біля них зупинився автомобіль, який забрав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та відвіз їх до лікарні, а ОСОБА_5 та ОСОБА_11 пішли пішки до сільської ради, де їх зустрів ОСОБА_8 та на таксі відвіз до лікарні. Він з батьком залишився на місці ДТП та пізніше до них підійшов його друг ОСОБА_12. Коли приїхали працівники ДАІ та почали складати протокол працівникам ДАІ надійшло повідомлення про те, що щось трапилось неподалік місця ДТП з дітьми та працівники ДАІ сказавши, щоб вони чекали на місці ДТП поїхали на виклик. В цей час його батька забрала його сестра додому, у зв'язку з тим, що його батьку стало погано та йому потрібно було випити ліки, після чого його батько повернувся назад на місце ДТП. Скільки часу батька не було на місці ДТП він не пам'ятає. Його батько їздив з працівниками ДАІ до лікарні на освідування. В той день до лікарні їздили ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_11. За кермом автомобіля він не сидів та ніколи не їздив на автомобілі. З потерпілою ОСОБА_5 вони раніше спілкувались та на даний період часу вони перестали спілкуватись, але вони не сварились та він не знає чи можуть бути в неї причини щоб оговорювати його. Після ДТП він не бачив автомобіль батька та не сідав до нього, де знаходиться на даний час автомобіль йому також не відомо. Пізніше він отримав посвідчення водія після чого він почав керувати автомобілем. Також повідомив про те, що він не знає чи звертався його батько до ОСОБА_5 з приводу відшкодування заподіяної шкоди.;

- даними з рапорту слідчого Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, старшого лейтенанта міліції Меленчука В.В. від 03.01.2012 року, відповідно до якого 03.01.2012 року близько 20 години 30 хвилин водій автомобіля марки «Мерседес-Бенз-300», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 не впорався з керуванням та в результаті чого здійснив зіткнення з навколишнім предметом (залізнобетонним парканом) будинку 49 по вул. Садовій в с. Петропавлівська Борщагівка. В ході ДТП пасажири, які знаходились в салоні автомобіля, а саме: ОСОБА_5отримала тілесні ушкодження у вигляді перелом лівої лонної кістки, перелом вертельної ділянки зліва, ОСОБА_9, отримав тілесні ушкодження у вигляді перелом лівої плечової кістки, пасажир ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої плечової кістки (а.с. 54 т. 1);

- даними з протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 03.12.2012 року та схемою до нього, відповідно до якого оглянуто т-образне перехрестя вул. Княгині Ольги та вул. Садової, 49, де знаходиться автомобіль «Мерседес» з лівого боку (на зустрічній смузі) по вул. Княгині Ольги в напрямку залізобетонного паркану (а.с. 55-59 т. 1);

- даними з протоколу огляду технічного стану автотранспорту від 03.01.2012 року, відповідно до якого оглянуто автомобіль марки "Mercedes-Benz 300" державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, під час огляду якого встановлено повну деформацію передньої частини автомобіля, переднього бамперу, переднього капоту, передньої правої дверці, задньої правої дверці, переднього лобового скла, передньої лівої дверці, передніх фар (а.с. 60 т. 1);

- даними з протоколу огляду речових доказів від 15.03.2012 року, відповідно до якого оглянуто автомобіль марки "Mercedes-Benz 300" державний номерний знак НОМЕР_2, під час огляду якого встановлено повну деформацію передньої частини автомобіля, переднього бамперу, переднього капоту, передньої правої дверці, задньої правої дверці, переднього лобового скла, передньої лівої дверці, передніх фар (а.с. 62-64 т. 1);

- даними з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.01.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 ознак сп'яніння не виявлено (а.с. 78 т. 1);

- даними з висновку експерта № 187А від 22.03.2014 року, відповідно до якого система робочого гальма автомобіля "Mercedes-Benz 300" державний номерний знак НОМЕР_2, на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Рульове керування автомобіля "Mercedes-Benz 300" державний номерний знак НОМЕР_2 на момент огляду знаходяться в технічно несправному працездатному стані через зміщення правої передньої стійки в результаті чого ступиця притискується до стабілізатора поперечної стійкості елементів підвіски правого переднього, що не дозволяє встановити керовані колеса в крайнє ліве положення. Дане пошкодження виникло в момент зіткнення. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не встановлено. Елементи підвіски автомобіля "Mercedes-Benz 300" державний номерний знак НОМЕР_2, на момент огляду знаходиться в технічно несправному стані через зміщення стійки правого переднього колеса. Дані несправності виникли в момент зіткнення. Несправностей, що могли б викликати зміни курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а.с. 109-116 т. 1);

- даними з протоколу виїмки від 17.04.2012 року, відповідно до якого під час проведення виїмки в кабінеті № 7 Вишнівського МВМ, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22 було вилучено копію довідка № 154, консультативний висновок від 24.01.2012 року, висновок МРТ від 11.01.2012 року, копія консультативного висновку від 02.03.2012 року, знімок МРТ в кількості 1 шт., знімок рентгена тазу - 1 шт., 2 рентген знімки грудної клітки, що належать потерпілій ОСОБА_5 (а.с. 117 т. 1);

- даними з висновку експерта № 925/Е від 17.06.2013 року, відповідно до якого дані наданої медичної документації ОСОБА_5 з урахуванням даних викладених у «Висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 105/ж» від 06.02.2012 року свідчать про те, що на момент звернення за медичною допомогою 03.01.2012 року, у неї мало місце наступне тілесне ушкодження - закрита травма тазу та хребця у вигляді перелому лівої лонної кістки без зміщення уламків, задньої медіальної протрузії між хребцевих дисків 5 поперекового та 1 крижового хребців (посттравматична грижа). Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом (ами), могли утворитись в термін та за обставин вказаних у постанові, тобто 03.01.2012 року при транспортній травмі (травма в салоні автомобіля, що рухався при зіткненні його з перешкодою). Морфологічні властивості виявлених тілесних ушкоджень дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності лівої лонної кістки так і для відновлення функції тазу хребта, буде спостерігатись в строк понад 21 добу, а саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита травма тазу та хребта за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості. Що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (а.с. 175-179 т. 1).

Крім того в судовому засіданні було досліджено висновок експерта № 150/д від 24.04.2012 року відповідно до якого згідно наданої медичної документації у ОСОБА_5 мались протрузії між хребцевих дисків між 4 поперековим та 1 крижовим хребцями. Описане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого предмету, можливо в термін та за обставин, вказаних в описовій частині постанови та відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Для оцінки діагнозів: «Перелом лівої лонної кістки? Перелом вертикальної ділянки зліва?» необхідно провести повторну рентгенографію тазу та надати належним чином підписані рентген знімки (а.с. 129-130 т. 1).

З приводу вказаного висновку експерта в залі судового засідання було допитано експерта ОСОБА_18, який суду пояснив, що наданий ним висновок № 150/д від 24.04.2012 року підтверджує та повідомив про те, що під час проведення ним експертизи йому не надавались рентген знімки тазу потерпілої ОСОБА_5 та для проведення експертизи, що встановлення ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_5 та наявності у потерпілої описаних тілесних ушкоджень йому необхідні рентген знімки тазу з описанням або результати комп'ютерної томографії та як йому повідомив слідчий потерпіла ОСОБА_5 відмовилась від проходження повторного рентгену. Також зазначив, що він не викликав для проведення дослідження самої потерпілої ОСОБА_5 оскільки по її зовнішньому стану не можливо встановити наявність чи відсутність описаних тілесних ушкоджень та в бюро експертиз не має томографа та рентгену. З приводу висновку експерта № 925/Е від 17.06.2013 року зробленого експертом ОСОБА_19 відповідно до якого він встановив у потерпілої ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які відповідають середньому ступеню тяжкості пояснив, що відповідно до описової частини вказаного висновку експерту на дослідження було надано два рентген знімки тазу потерпілої ОСОБА_5 в той же час під час проведення ним експертизи йому було надано на дослідження один рентген знімок тазу потерпілої ОСОБА_5 Також повідомив про те, що він не проводив експертизу щодо отриманих тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_10 та ОСОБА_9, оскільки слідчим не надано необхідної медичної документації.

За таких обставин суд не приймає в якості доказу вказаний висновок експерта № 150/д від 24.04.2012 року, оскільки при проведенні експертизи експертом ОСОБА_18 слідчим не було надано документації, яку було надано на дослідження експерту ОСОБА_19

Також в судовому засідання було досліджено висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 105/ж від 06.02.2012 року, відповідно до якого дані медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 03.01.2012 року о 22 годині 15 хвилин у ОСОБА_5 мали місце закрита травма тазу та хребта у вигляді перелому лівої лонної кістки без зміщення уламків, задньої медіальної протрузії між хребцевих дисків 5 поперекового та 1 крижового хребців (посттравматична грижа). Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом (ми), могли утворитись в термін та за обставин вказаних у постанові, тобто 03.01.2012 року при транспортній травмі. Вищевказана закрита травма тазу та хребта за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я) у відповідності з п. 4.6, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. (а.с. 72-74 т. 1).

05.03.2013 року судово-медичного експерта ОСОБА_19 було допитано в якості свідка по вказаній справі.

17.06.2013 року експертом ОСОБА_19 було проведено експертизу та зроблено висновок експерта № 925/Е відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_5 встановлено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 КПК України експерт не має права брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, передбаченими частиною першою статті 77 цього Кодексу, а саме якщо він брав участь у цьому ж провадженні як експерт з тим обмеженням, що його попередня участь у цьому кримінальному провадженні як експерта не може бути підставою для відводу.

Оскільки ОСОБА_19 під час досудового слідства допитувався лише з питань, щодо висновку спеціаліста № 105/ж від 06.02.2012 року зробленого ним, з приводу фактичних обставин справи він не допитувався суд, приходить до висновку, що слідчий помилково допитав ОСОБА_19 в якості свідка, оскільки останній повинен був допитуватись в якості експерта.

За таких обставин суд приходить до переконання, що висновок експерта № 925/Е від 17.06.2013 року є належним і допустимим доказом по справі.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_4, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, частково потерпіла ОСОБА_5, під час розгляду справи в суді, давали правдиві, послідовні, логічні покази, які відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.

Покази потерпілої ОСОБА_5 стосовно того, що за кермом автомобіля "Mercedes-Benz 300", державний номерний знак НОМЕР_2, у в момент дорожньо-транспортної пригоди 03.01.2012 року перебував ОСОБА_7, суд визнає не правдивими, оскільки в цій частині вони спростовуються показами обвинуваченого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7

Суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доведена повністю, його дії кваліфікуються судом як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 286 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, ОСОБА_4 раніше не судимий (а.с. 136 т. 1), за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 204, 238 т. 1), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 135 т. 1).

Обставиною, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, що полягає у критичній оцінці підсудним своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання у кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в межах санкції вказаної статті без позбавлення права керувати транспортним засобом та не знаходить підстав для призначення іншого виду покарання.

Відповідно до п.«ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, зазначено, що звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості, передбачений ч.1 ст.286 КК України до набрання чинності Законом України „Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року, досяг пенсійного віку, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив звільнити його від призначеного покарання у зв'язку з застосуванням до нього Закону України «Про амністію в 2014 році».

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року із змінами внесеними згідно закону, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно звільнити від відбування покарання на підставі ст.1 п. «ґ» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

При вирішенні питання щодо цивільного позову представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування грошових коштів в сумі 2945,10 гривень, витрачених на лікування ОСОБА_5, 17917 гривень витрачених на правову допомогу, 200000 гривень моральної шкоди, всього на суму 220862,10 гривень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України, визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право.

Суд визнає доведеними позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки вони підтверджуються квитанцією № 031446 від 06.06.2012 року, відповідно до якої вартість консультації та лікування в період 12.01.2012 року, 17.01.2012 року, 24.01.2012 року, 06.06.2012 року становить 2560 гривень, копією фіскального чеку про сплату грошових коштів в сумі 385,10 гривень від 06.02.2012 року. За таких обставин суд задовольняє цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків за цивільним позовом представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_2 в повному обсязі.

Що стосується вимог представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_2 до обвинуваченого в частині стягнення на користь законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_3 витрат на правову допомогу у розмірі 17917 грн., суд, виходячи з вимог чинного законодавства, приходить до висновку, що вони є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки суду не надано належних доказів на підтвердження того, що такі витрати на оплату правової допомоги були понесені позивачем (потерпілою) та суду не надано фінансово-бухгалтерських документів, які підтверджують фактичну оплату вказаних послу на адресу Адвокатського об'єднання «А.Два.Ка».

Що стосується вимог представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_2 до обвинуваченого в частині стягнення на користь законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_3 понесеної моральної шкоди в сумі 200000 гривень суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, суд має з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов'язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи глибину моральних страждань потерпілої ОСОБА_5 в зв'язку понесеними тілесними ушкодженнями в результаті ДТП, майновий стан обвинуваченого, який не працює, є пенсіонером, суд встановлює розмір моральної шкоди за цивільним позовом представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_2 в розмірі 10 000 гривень.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно з п.3 ч.9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Судові витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.1 п. «ґ», 8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ст. ст. 368, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_4, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень в дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.1 п. «ґ» Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді штрафу.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Цивільні позови представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_3 2560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) гривень понесених витрат на лікування ОСОБА_5, 385 (триста вісімдесят п'ять) грн. 10 коп. понесених витрат на проведення судово-медичної експертизи та 10000 гривень моральної шкоди в іншій частині цивільного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави в особі Експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (реєстраційний рахунок 31250272210700, код ЗКПО: 25574713, МФО 821018, банк одержувача ГУДКСУ у Київській області, призначення платежу: з приміткою: 6.2, «за проведення експертизи та дослідження») - 1176 (одну тисячу сто сімдесят шість) гривень процесуальних витрат (а.с. 108 т. 1).

Речові докази по справі, а саме:

- автомобілі марки "Mercedes-Benz 300" державний номерний знак НОМЕР_2, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_4 (а.с. 61, 65 т. 1) - залишити в його користувані.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, захисником, представником потерпілого, законним представником потерпілої, потерпілою, обвинуваченим з моменту його оголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.