Ухвала суду № 39380409, 11.06.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5752/13-ц

4-с/369/27/14

УХВАЛА

11.06.2014 року м.Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, державний виконавець Венгель Ю.Ю. відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, державний виконавець Ковальчук Т.В. відділу Державної виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області про визнання бездіяльності незаконною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою. Свої вимоги мотивувала тим, що в провадженні державного виконавця Онищенко В.В. перебував на примусовому виконанні виконавчий лист, виданий районним судом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. На підставі заяви боржника виконавцем ухвалена постанова про закінчення виконавчого провадженні та передачі справи до відділу ДВС Черняхівського РУЮ Житомирської області. При цьому виконавець не врахував інтереси та право стягувача обирати виконавчу службу. Тому вона є незаконною та не обґрунтованою і підлягає скасуванню. Оскільки вона спочатку оскаржила постанову в адміністративному порядку, тому причини пропуску строку є поважними. Крім того, при вчиненні виконавчих дій державний виконавець допустив бездіяльність, а саме за її інформацією не направив відповідні запити, не уточнив інформацію, що надійшла, при виклику боржника виконавець не перевірив паспорту моряка, що також підтверджувало доходи ОСОБА_2

Просила суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 03 квітня 2013 року, прийняту державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_3; визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Онищенко В.В. та зобовязати виконавця направити запити до компанії про отримання інформації щодо працевлаштування боржника ОСОБА_2, отримати інформацію щодо надходження коштів на рахунок боржника, відкритий ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» за період з 14 лютого 2012 року до 14 березня 2013 року, витребувати у боржника ОСОБА_2 паспорт моряка та письмові пояснення щодо працевлаштування у період з 14 лютого 2012 року до 14 березня 2013 року.

У судовому засідання ОСОБА_1 вимоги та підстави скарги підтримала. Просила задоволити скаргу, а в разі відмови матиме підстави для звернення до європейського суду.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 проти доводів скарги заперечував. Просив відмовити в її задоволенні.

У судове засідання державний виконавець Венгель Ю.Ю. відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, державний виконавець Ковальчук Т.В. відділу Державної виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області зявились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Державний виконавець Венгель Ю.Ю. та Ковальчук Т.В. подали суду заперечення проти скарги, просили відмовити в її задоволенні та слухати справу в їх відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено права чи свободи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

При розгляді скарги встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2012 року стягнено на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей.

04 липня 2007 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист за рішенням суду.

Постановою ВП №34063883 головного державного виконавця Слижук Л.Д. від 31 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду.

01 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до відділу ДВС із заявою про направлення виконавчого листа за місцем постійного проживання до відділу Державної виконавчої служби Черняхівського РУЮ Житомирської області для виконання.

Постановою ВП №34063883 державного виконавця Онищенко В.В. від 303 квітня 2013 року закінчено виконавче провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2013 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано вищенаведену постанову, яка надійшла до виконавчої служби 03 грудня 2013 року.

На підставі даної ухвали постановою ВП №37605320 державного виконавця Ковальчукк Т.В. відділу ДВС Черняхівського РУЮ Житомирської області від 16 грудня 2013 року закінчено виконавче провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49. ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою ВП №34063883 державного виконавця Венгель Ю.Ю. від 19 грудня 2013 року на підставі ухвали суду булло відновлено виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-1380/12, виданого 04 липня 2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області.

З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що після відновлення виконавчого провадження державний виконавець Венгель Ю.Ю. направила 19 грудня 2013 року запити до ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», Uniteam Marine Shipping GmbH, ДП «ОСОБА_5 Лімітед»; 20 січня 2014 року направлено виклик ОСОБА_2

05 лютого 2014 року надійшла відповідь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» з розясненнями що запитувана інформація є банківською таємницею; 12 лютого 2014 року надійшла відповідь ДП «ОСОБА_5 Лімітед» з розясненням, що до 2013 року контракти щодо працевлаштування ОСОБА_2 не зберігались, а в подальшому працевлаштуванням його не займались.

13 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернулась до відділу ДВС з заявами про направлення запитів до установ щодо працевлаштування ОСОБА_2

Державний виконавець Венгель Ю.Ю. направила 21 лютого 2013 року запити до ДП V.Ships (Ukraine), Maersk Crewing Ukraine, South Star LTD, Eugenia LTD.

16 квітня 2014 року до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ надійшла заява ОСОБА_2 про направлення виконавчого листа на виконання по місцю його постійної роботи в ТОВ «Віват Плей».

05 травня 2014 року надійшла відповідь ДП V.Ships (Ukraine), згідно якої ними не надавались послуги з працевлаштування ОСОБА_2 за період з 14 лютого 2012 року.

14 травня 2014 року надійшла відповідь Eugenia LTD, згідно якої ними не надавались послуги з працевлаштування ОСОБА_2.

21 травня 2014 року Державний виконавець Венгель Ю.Ю. направила запити до Maersk Crewing Ukraine, South Star LTD, Eugenia LTD; 22 травня 2014 року до ТОВ «Віват Плей»

За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюються гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

За ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, право державного виконавця визначити питання щодо виклику фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ.

Після відновлення виконавчого провадження державним виконавцем направлялись запити для зясування питання працевлаштування боржника, своєчасно реагувала на подані ОСОБА_1 заяви щодо направлення інших запитів для зясування доходу боржника, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до ст.387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушенні права та свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

У ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пояснення ОСОБА_1, що за викликом ОСОБА_2 зявився до виконавчої служби, але виконавець не перевірила його паспорт моряка, суд до уваги не бере, оскільки доказів цим обставинам суду подано не було та вони спростовуються матеріалами виконавчого провадження, в яких відсутнє зворотнє повідомлення про отримання ОСОБА_2 виклику виконавця та надання паспорту моряка.

Оскільки на час розгляду скарги державний виконавець направляла запити, ОСОБА_1 не надала доказів звернення до державного виконавця Венгель Ю.Ю. із заявами для направлення інших відповідних запитів, а остання залишила б їх без належного реагування, існування всіх компаній, що займаються працевлаштуванням моряків, не є загальновідомою інформацією, боржник письмово повідомив про зміну місця роботи, заборгованість по сплаті аліментів відсутня, ОСОБА_1 наділена правом подавати виконавцю додаткову інформацію щодо працевлаштування боржника в тому числі, постановою виконавця виконавче провадження поновлено, тому у задоволенні скарги суд відмовляє.

На підставі зазначеного та керуючись Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, Закон України «Про виконавче провадження», Постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 №14, інформаційним лист Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2013 року за №24-152/0/4-13, ст. ст. 223, 368, 383-387 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, державний виконавець Венгель Ю.Ю. відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, державний виконавець Ковальчук Т.В. відділу Державної виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області про визнання бездіяльності незаконною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобовязання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом пяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяН.С. Пінкевич