Рішення № 3937961, 19.06.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2009 р. Справа № 14/80

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім"

до відповідача Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Західцукор"

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 1 023 958 грн. 94 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Лавренчук О.В.

Від відповідача : представник по довіреності Зембаль О.П.

В засіданні оголошувалась перерва з 16 по 19 червня 2008 року.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" звернулося в господарський суд з позовом до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Західцукор" в якому просить стягнути з останнього суму основного боргу за поставлений товар (бензин) на підставі договору поставки №02/01 від 02 січня 2008 року у розмірі 800000,00 (восьмисот тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 112374,48 (сто дванадцяти тисяч трьохсот сімдесяти чотирьох) грн. 48 коп., збитки, завдані інфляцією, у розмірі 95547,61 (дев'яносто п'яти тисяч п'ятисот сорока семи) грн. 61 коп. та суму трьох відсотків річних у розмірі 16036,85 (шістнадцяти тисяч тридцяти шести) грн. 85 коп., тобто всього 1023958.94 (один мільйон двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 94 коп..

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов в якому вимоги позивача в частині суми основного боргу у розмірі 800000,00 (восьмисот тисяч) грн. 00 коп. визнає, а проти вимог про стягнення пені, інфляційних та 3% річних заперечує посилаючись на те, що сторонами у договорі поставки №02/01 від 02 січня 2008 року не визначено конкретних строків розрахунків за товар, а відтак нарахування позивачем вказаних сум з моменту поставки товару є необгрунтованим.

Крім того відповідач у відзиві просить розстрочити виконання рішення суду на шість місяців рівними частинами посилаючись при цьому на складний фінансовий стан, відсутність готової продукції на складах та грошових коштів на банківських рахунках, існування заборгованості перед ним третіх осіб.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

02 січня 2008 року між відповідачем - Закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Західцукор» (надалі - ЗАТ «НВП «Західцукор» або Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Панхім» (надалі - ТзОВ фірма «Панхім» або Позивач) було укладено Договір поставки № 02/01 (надалі - Договір), умовами якого (п.1.1. Договору) передбачалась поставка з боку ТзОВ фірми «Панхім» на користь ЗАТ «НВП «Західцукор» товару, а саме: бензину А-76, А-80, А-92, А-95, згідно відповідних накладних, що є невід'ємною частиною Договору.

На підставі видаткових накладних у період з моменту укладення Договору Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Панхім" на користь ЗАТ «НВТ «Західцукор» було відпущено товар на загальну суму 2957365,41 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 41 коп., що був прийнятий відповідачем відповідно до вказаних вище накладних та відповідних довіреностей.

ЗАТ «НВП «Західцукор» вартість отриманого товару оплатила частково в сумі 2157365,41 (два мільйони сто п'ятдесят сім тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 41 коп.. Станом на 06.05.2009 р. дебіторська заборгованість ЗАТ «НВП «Західцукор» по оплаті за товар перед товариством фірмою "Панхім" складає 800000.00 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп..

Вказана сума основного боргу визнається відповідачем про що зазначено останнім у відзивах наданих суду.

Частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії ЗАТ «НВП «Західцукор» по визнанню позову в частині основного боргу в сумі 800000.00 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп. не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак суд приймає рішення про задоволення позову в цій частині..

Проте позивачем необгрунтовано нараховано на суму боргу пеню, інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми боргу, враховуючи те, що відповідно до умов п.3.2 Договору відповідач повинен здійснювати попередню оплату вартості поставки продукції, однак сторони не визначили остаточного терміну попередньої оплати за поставлену продукцію, не чітко встановили момент оплати, а тому сторонами не досягнуто згоди щодо терміну виконання грошового зобов"язання відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів направлення вимоги про сплату боргу позивачем до матеріалів справи не додано.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, за відсутності виставлення вимоги про оплату, боржник не вважається таким, що прострочив зобов"язання, а тому відповідальність у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасну оплату не наступає.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню в зв"язку з тим, що обставини, наведені останім, як підстава для розстрочки, не є винятковими для здійснення такої розстрочки. Крім того, суд зазначає, що не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з рахунку Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Західцукор" вул. Заводська 31,Оженин,Острозький район, Рівненська область,35821 р/р 260014959 АППБ "Аваль" м. Рівне МФО 333227 ЗКПО 32578323 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" (вул. Садова, 81,Голишів,Луцький район, Волинська область,45605, код ЄДРПОУ 30733394), суму основного боргу за поставлений товар (бензин) на підставі договору поставки №02/01 від 02 січня 2008 року у розмірі 800000,00 (восьмисот тисяч) грн. 00 коп., 8000,00 грн. витрат по держмиту та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 112374 грн. 48 коп., інфляційних у розмірі 95547 грн. 61 коп. та трьох відсотків річних у розмірі 16036 грн. 85 коп..

Суддя

підписано "19" червня 2009 р.