Ухвала суду № 39378781, 04.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/220/14 Справа № 199/11434/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Дяченко Ірина Вікторівна Доповідач - Ферафонтов В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Ферафонтова В.Ю.,

суддів Чернусь К.П., Зайцева В.В.

при секретарі Звягіній Е.В.

за участю:

прокурора Брусенцової І.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши 04 червня 2014 року в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12013040630003886 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2013 року,

встановила:

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, раніше судимого,

- за ч.1 ст. 203-2 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень з конфіскацією грального обладнання.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання покарання, призначеного за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2013 року, покаранням призначеним за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2013 року, призначене покарання у виді штрафу у сумі 580 000 (п'ятсот вісімдесят тисяч) гривень з конфіскацією грального обладнання

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2005 року, ОСОБА_2 остаточно призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 10 (десять) місяців та 28 (двадцять вісім) днів і штрафу у сумі 580 000 (п'ятсот вісімдесят тисяч) гривень з конфіскацією грального обладнання.

Вирішене питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 з 08.06.2013 року до 24.07.2013 року, маючи намір, спрямований на зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона встановлена законом, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості з метою отримання прибутку, достовірно знаючи, що гральний бізнес в Україні заборонений згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» №1334-VI от 15.05.2009року, в порушення встановленого законодавством України порядку заняття дозволеними видами господарської діяльності та вказаного Закону України, зайняв на підставі договору суборенди № 1 від 08.06.2013 року із власником приміщення, нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на зайняття гральним бізнесом, ОСОБА_2 облаштував вказане приміщення з метою зайняття гральним бізнесом, гральними пристроями, а саме: 10 системними блоками, 17 гральними автоматами з маркуванням №№ К0118, К0119, К0072, К0073, К0074, К0075, К0076, К0077. К0078, К0048, К0045, К0085, К0086, К0087, К0116. К0037, К0117.

Після цього, ОСОБА_2, використовуючи вищевказане приміщення, облаштоване ним для здійснення грального бізнесу, почав виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, що полягали у наступному:

- створенні та подальшому керівництві колективом працівників грального закладу, в обов'язки яких входило заходи щодо забезпечення функціонування залів гральних автоматів, визначенні їх функціональних обов'язків, заробітної платні, графіку роботи;

- встановлення вартості послуг, використання ігрових автоматів для клієнта при здійсненні азартної гри і винагороду за умови виграшу.

Таким чином, ОСОБА_2 з 08.06.2013 року до 24.07.2013 року, виконуючи зазначені вище функції та використовуючи облаштоване ним приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, поміщені до нього гральні пристрої, став систематично надавати послуги клієнтам зазначеного вище закладу, надаючи останнім можливість здійснювати азартну гру, умовою якої є внесення клієнтом, тобто гравцем, ставки, що надає можливість отримати виграш і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

24.07.2013 року співробітниками міліції під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1, були виявлені та вилучені вищевказані пристрої, що використовувались ОСОБА_2 для здійснення грального бізнесу, які згідно висновку експерта за № 111 від 30 серпня 2013 року є пристроями для проведення азартних ігор, чим припинено злочинну діяльність останнього.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 вказує на те, що під час судового розгляду кримінального провадження було порушене його право на захист, оскільки вважає, що участь захисника є обовязковою, адже злочин за який його засуджено відноситься до категорії особливо тяжких. Просить скасувати вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2013 року відносно нього та направити матеріали провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджуються матеріалами кримінального провадження та є обґрунтованими.

Відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як вбачається з вироку, судом не було дотримано цих вимог закону.

Суд першої інстанції, грубо порушуючи процесуальне законодавство не переконавшись у необхідності участі у провадженні захисника, перед початком розгляду провадження відібрав у обвинуваченого ОСОБА_2 розписки про визнання вини та відмову обвинуваченого від послуг захисника, що не пов'язано з матеріальним становищем (т.2 а.с.5, 6), розглянув кримінальне провадження та постановив вирок відносно обвинуваченого.

При цьому судом не взято до уваги, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст..203-2 ч.1 КК України, санкція даної статті передбачає штраф від 10 тисяч до 40 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, що у свою чергу відповідно до процесуального законодавства потребує обов'язкової участі у провадженні професійного захисника, не залежно від згоди обвинуваченого або його бажання захищатися самому.

Таким чином, суд допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, що є підставою, відповідно до п.4 ч.2 ст.412 КПК України, для скасування вироку, що відповідно до вимог ст. 415 КПК України тягне призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 не обиралася.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2013 року, за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_2 - скасувати, а кримінальне провадження призначити на новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Відповідно до ст.426 КПК України, касаційна скарга на рішення суду може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: