АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/220/14 Справа № 199/11434/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Дяченко Ірина Вікторівна Доповідач - Ферафонтов В.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Ферафонтова В.Ю.,
суддів Чернусь К.П., Зайцева В.В.
при секретарі Звягіній Е.В.
за участю:
прокурора Брусенцової І.В.
обвинуваченого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши 04 червня 2014 року в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12013040630003886 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2013 року,
встановила:
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, раніше судимого,
- за ч.1 ст. 203-2 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень з конфіскацією грального обладнання.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання покарання, призначеного за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2013 року, покаранням призначеним за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2013 року, призначене покарання у виді штрафу у сумі 580 000 (п'ятсот вісімдесят тисяч) гривень з конфіскацією грального обладнання
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2005 року, ОСОБА_2 остаточно призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 10 (десять) місяців та 28 (двадцять вісім) днів і штрафу у сумі 580 000 (п'ятсот вісімдесят тисяч) гривень з конфіскацією грального обладнання.
Вирішене питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 з 08.06.2013 року до 24.07.2013 року, маючи намір, спрямований на зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона встановлена законом, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості з метою отримання прибутку, достовірно знаючи, що гральний бізнес в Україні заборонений згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» №1334-VI от 15.05.2009року, в порушення встановленого законодавством України порядку заняття дозволеними видами господарської діяльності та вказаного Закону України, зайняв на підставі договору суборенди № 1 від 08.06.2013 року із власником приміщення, нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на зайняття гральним бізнесом, ОСОБА_2 облаштував вказане приміщення з метою зайняття гральним бізнесом, гральними пристроями, а саме: 10 системними блоками, 17 гральними автоматами з маркуванням №№ К0118, К0119, К0072, К0073, К0074, К0075, К0076, К0077. К0078, К0048, К0045, К0085, К0086, К0087, К0116. К0037, К0117.
Після цього, ОСОБА_2, використовуючи вищевказане приміщення, облаштоване ним для здійснення грального бізнесу, почав виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, що полягали у наступному:
- створенні та подальшому керівництві колективом працівників грального закладу, в обов'язки яких входило заходи щодо забезпечення функціонування залів гральних автоматів, визначенні їх функціональних обов'язків, заробітної платні, графіку роботи;
- встановлення вартості послуг, використання ігрових автоматів для клієнта при здійсненні азартної гри і винагороду за умови виграшу.
Таким чином, ОСОБА_2 з 08.06.2013 року до 24.07.2013 року, виконуючи зазначені вище функції та використовуючи облаштоване ним приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, поміщені до нього гральні пристрої, став систематично надавати послуги клієнтам зазначеного вище закладу, надаючи останнім можливість здійснювати азартну гру, умовою якої є внесення клієнтом, тобто гравцем, ставки, що надає можливість отримати виграш і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
24.07.2013 року співробітниками міліції під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1, були виявлені та вилучені вищевказані пристрої, що використовувались ОСОБА_2 для здійснення грального бізнесу, які згідно висновку експерта за № 111 від 30 серпня 2013 року є пристроями для проведення азартних ігор, чим припинено злочинну діяльність останнього.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 вказує на те, що під час судового розгляду кримінального провадження було порушене його право на захист, оскільки вважає, що участь захисника є обовязковою, адже злочин за який його засуджено відноситься до категорії особливо тяжких. Просить скасувати вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2013 року відносно нього та направити матеріали провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджуються матеріалами кримінального провадження та є обґрунтованими.
Відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з вироку, судом не було дотримано цих вимог закону.
Суд першої інстанції, грубо порушуючи процесуальне законодавство не переконавшись у необхідності участі у провадженні захисника, перед початком розгляду провадження відібрав у обвинуваченого ОСОБА_2 розписки про визнання вини та відмову обвинуваченого від послуг захисника, що не пов'язано з матеріальним становищем (т.2 а.с.5, 6), розглянув кримінальне провадження та постановив вирок відносно обвинуваченого.
При цьому судом не взято до уваги, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст..203-2 ч.1 КК України, санкція даної статті передбачає штраф від 10 тисяч до 40 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, що у свою чергу відповідно до процесуального законодавства потребує обов'язкової участі у провадженні професійного захисника, не залежно від згоди обвинуваченого або його бажання захищатися самому.
Таким чином, суд допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, що є підставою, відповідно до п.4 ч.2 ст.412 КПК України, для скасування вироку, що відповідно до вимог ст. 415 КПК України тягне призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 не обиралася.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2013 року, за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_2 - скасувати, а кримінальне провадження призначити на новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Відповідно до ст.426 КПК України, касаційна скарга на рішення суду може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді:
The court decision No. 39378781, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro) was adopted on 04.06.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 199/11434/13-к. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: