Постанова № 39377727, 20.06.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 червня 2014 р. Справа № 802/1684/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представника позивача: Карпенчука О.О.,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2014 року управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області (далі - УПФ у Липовецькому районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2312,07 грн. за січень-липень 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями і додатково зазначив, що про інвалідність підприємця ОСОБА_3 пенсійному органу стало відомо тільки у травні 2013 року. Зокрема, після направлення на його адресу вимоги № Ф 384 від 10.05.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 8582,72 грн. за 2011-2012 рр., матір'ю відповідача в УПФ у Липовецькому районі було подано довідку, яка підтверджувала інвалідність ОСОБА_3 Тому виставлена йому до сплати заборгованість була зменшена до 2312,07 грн. за період з січня по липень 2011 року, тобто за той період, коли законом не передбачалися пільги зі сплати єдиного внеску для інвалідів. Відтак, просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечила та пояснила, що її син є інвалідом І групи з дитинства, отримує соціальну допомогу і немає коштів для сплати спірного боргу. Вважає, що позивач може списати таку заборгованість, враховуючи особу відповідача і його стан здоров'я.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені представниками сторін доводи, суд доходить висновку, що заявлений позов належить задовольнити.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України за № 0210032748 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідованого страхового внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Частиною другою статті 6 вказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Встановлено, що порушуючи вищевказані норми Закону № 2464-VI, ФОП ОСОБА_3 не сплатив єдиний внесок за період з січня по липень 2011 року.

У зв'язку з цим позивачем здійснено розрахунок мінімального страхового внеску, що підлягає сплаті ФОП ОСОБА_3 за 2011 рік та визначено, що за період з січня по липень 2011 року відповідач повинен сплатити мінімальний страховий внесок в сумі 2312,07 грн. (а.с. 9).

Відповідач не погоджується із необхідністю сплати ним єдиного внеску за вказаний період, посилаючись на те, що він є інвалідом, а тому звільнений від сплати таких платежів.

Надаючи оцінку наведеним доводам відповідача суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VІ особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Проте статтю 4 Закону № 2464-VІ було доповнено частиною 4 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 року № 3609- VІ, який набрав чинності лише з 06.08.2011 року.

Натомість до 06.08.2011 року чинне законодавство не передбачало виключень для інвалідів щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити єдиний внесок у порядку і розмірах, встановлених Законом № 2464-VІ.

Таким чином, оскільки ФОП ОСОБА_3 не нарахував та не сплатив єдиного внеску до внесення змін у ч. 4 ст. 4 Законом № 2464-VІ, на переконання суду, позивачем правомірно здійснено розрахунок мінімального страхового внеску за період з січня по липень 2011 року в сумі 2312,07 грн.

Відповідач також посилається на неможливість сплати єдиного внеску через відсутність коштів та важке матеріальне становище.

Однак, суд не може взяти до уваги зазначені доводи, тому що в силу вимог ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялась вимога за № Ф-384 від 10.05.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 8582,72 грн., в тому числі спірна заборгованість за січень-липень 2011 року в сумі 2312,07 грн.

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абз. 6 цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI). Таке ж право було закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Крім того, суд керується вимогами п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", відповідно до яких органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області (ідентифікаційний код 20115403, р/р 37193104000210 в ГУ ДКС України у Вінницькій області, МФО 802015, код 20115403) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2312 (дві тисячі триста дванадцять) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович