Ухвала суду № 39371658, 17.06.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" червня 2014 р. Справа № 295/3483/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира та на постанову Богунського районного суду м. Житомир від "16" травня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2014 року Позивач звернувся з позовом до Відповідача просив визнати протиправною бездіяльність та зобов"язати Управління здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, в порядку та на умовах, визначених положеннями статті 48 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХП, за період: починаючи з 1996 року по 2013 рік, включно, що дорівнює 85 розмірам мінімальних заробітних плат; визнати протиправною бездіяльність та зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира виплатити одноразову компенсацію як інваліду 2-ї групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат; зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира в подальшому нараховувати та виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, в порядку та на умовах, визначених положеннями ст.48 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХП.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 28.02.2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій протиправними та зобов"язання Управління здійснити перерахунок та виплату заборгованості одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоровью та щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1996 року по 26.08.2013 рік - залишено без розгляду.

В частині ж позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов"язання Управління здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за період з 27ю08.2013 року по 26.02.2014 року - у справі відкрито скорочене провадження.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 28 лютого 2014 року - без змін.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 16.05.2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_3 за 2013 рік щорічної допомоги на оздоровлення, у відповідності до положень ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5 мінімальних заробітних плат - неправомірними.

Зобов"язано Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира нарахувати ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення у відповідності до положень ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2013 рік, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, Позивач у справі - ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на те, що висновки суду викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи і, як наслідок, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначену постанову в частині відмови у задоволенні адміністративного позову стосовно здійснення перерахунку, нарахування та виплати одноразової компенсації, як інваліду 2-ї групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Не погодився з постановою, Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира подали до суду апеляційну скаргу в якій, просили скасувати постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що Закон України "Про Державий бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року №5515-У1 встановив, що у 2013 році норми і положення статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Ці ж самі положення були включені і в Закон України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" які рішенням Конституційного суду України від 25.01.2012 року визнані такими, що відповідають положенням Конституції України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а скарга УПСЗН Богунської районної ради м.Житомира підлягає задоволенню, виходячи за наступного.

Так, колегією суддів встановлено, що в оскарженій Позивачем постанові, судом першої інстанції не приймалося рішення щодо відмови у задоволенні адміністративного позову відносно здійснення перерахунку, нарахування та виплати одноразової компенсації, як інваліду 2-ї групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ухвали суду першої інстанції від 28.02.2014 року, в зазначеній частині позовні вимоги судом було залишено без розгляду. Саме в зазначеній частині, ОСОБА_3, як апелянт, не погодився з вказаною ухвалою та оскаржував її до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до змісту ухвали суду апеляційної інстанції, залишення без розгляду зазначеної вимоги і було предметом апеляційного перегляду.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 28 лютого 2014 року - без змін.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, обставини, викладені в ухвалі Богунського районного суду м.Житомира від 28.02.2014 року та залишені в силі судом апеляційної інстанції, є встановленими, не потребують доказування і не можуть бути в якості предмету повторного перегляду.

Згідно оскарженої постанови, судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні вимоги, щодо подальшого нарахування та отримання зазначених виплат в розмірах визначених Законом. Зазначена вимога стосується можливо порушеного права позивача в майбутньому, КАС України передбачає захист від порушення існуючого права в реальному часі а не майбутньому.

Щодо доводів апеляційної скарги Відповідача, то колегія суддів вважає їх обгрунтованими виходячи з такого.

Згідно з частиною 4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІІ групи у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Відповідач, нараховуючи позивачу допомогу у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та №562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводив її виплати не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року №5515-У1 встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Ці ж самі положення були включені і в Закон України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" які рішенням Конституційного суду України від 25.01.2012 року визнані такими, що відповідають положенням Конституції України.

Таким чином, Відповідач, обмежуючи позивачу розмір, з якого слід проводити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за ст.48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діяв відповідно до чинного законодавства, при цьому прав позивача порушено не було.

Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги за ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з зазначених вище підстав дійшов хибного висновку, що є підставою для скасування постанови в зазначеній частині.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищенаведене постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову слід скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира ОСОБА_3 задовольнити, постанову Богунського районного суду м.Житомира від "16" травня 2014 р. в задоволеній частині позову - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою, відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира протиправними та зобов"язання вчинити певні дії за період з 27.08.2013 року по 26.02.2014 року.

В іншій частині, постанову залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира вул.Перемоги,55,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,