Ухвала суду № 39368981, 17.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2341/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року у справі за поданням Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби звернулося до Київського окружного адміністративного суду із поданням до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» в якому просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року в задоволенні подання відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким подання задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Білоцерківська теплоелектроцентраль» як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, як платник податків та інших обов'язкових платежів взяте на облік Білоцерківською ОДПІ Київської області з 30.12.1999 за № 225.

На підставі наказу Білоцерківської ОДПІ № 999 від 15.05.2013, згідно із п.п. 20.1.4 п. 201 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з СВ Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС майора податкової міліції від 07.05.2013 по кримінальному провадженню № 32013100080000039 від 07.05.2013 про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» по питаннях нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2012 по 31.03.2013, 15.05.2013 посадовою особою Білоцерківської ОДПІ було здійснено вихід, з метою проведення позапланової перевірки на ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль».

Як стверджує заявник, 15.05.2013 о 14 год. 10 хв. в приміщенні начальника охорони ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» директор підприємства розписався в отриманні копії наказу № 999 від 15.05.2013 та ознайомився з направленням № 712 від 15.05.2013, про що ним було вчинено запис в розписці про ознайомлення з направленням.

У зв'язку з недопущенням інспектора Білоцерківської ОДПІ до проведення перевірки, останнім було складено Акт від 15.05.2013 щодо не допуску посадової особи Білоцерківської ОДПІ для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» з питань нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2012 по 31.03.2013.

Крім того, інспектор Білоцерківської ОДПІ було складено Акт від 15.05.2013 щодо неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» з питань нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2012 по 31.03.2013.

На підставі викладеного, начальником Білоцерківської ОДПІ Київської області було прийнято рішення від 15.05.2013 б/н про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

У зв'язку із зазначеним, Білоцерківська ОДПІ Київської області звернулась до суду із поданням про підтвердженні обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, згідно ПК України єдина процедура, під час якої може бути вирішено питання про арешт коштів на рахунку платника, є адміністративний арешт майна.

Відповідно, передбачене пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України повноваження органу державної податкової служби має реалізовуватися з врахуванням положень ст. 94 ПК України, що регулює процедуру адміністративного арешту майна, в межах якої може вирішуватися питання про накладення арешту на кошти платника.

Згідно п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, якщо з'ясовується одна з таких обставин, то заявником може бути застосовано арешт майна, а саме у разі, коли:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Таким чином, недопущення заявника до перевірки є підставою для застосування адміністративного арешту майна.

Відповідно до п. 94.3, п. 94.4, п. 94.5 ст. 94 ПК України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Згідно п. 94.6 ст. 94 Кодексу, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Аналізуючи зазначені положення податкового законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про арешт майна є розпорядчим документом, що дій (заборони вчинення дій) щодо визначеного об'єкта - майна, яке має певні ознаки: приналежність, вартість, характеристики, місцезнаходження тощо. Відсутність ознак, які б вирізняли майно саме як об'єкт арешту, в рішенні унеможливлює можливість встановлення об'єкта арешту як такого, як і унеможливлює застосування статті 94 Податкового кодексу щодо неможливості арешту майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Із п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України слідує, що суд не приймає рішення про застосування адміністративного арешту, а лише підтверджує правильність такого адміністративного арешту майна та своїм рішенням легалізує рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту.

Зважаючи на встановлені судом обставини, які можуть свідчити про недопущення відповідачем заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки 15.05.2013, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення подання заявника про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, оскільки заявник в рішенні про застосування арешту майна відповідача не визначив, яке саме майно відповідача підлягає арешту, тобто не підтвердив наявність та обґрунтованість об'єкта арешту, що унеможливлює сам арешт.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 23.06.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.