КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5813/12/2670 (у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
12 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,
при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,
за участю представника позивача - Декань П.О., представника відповідача - Цюрюпи Д.А., прокурора - Олійник Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, за участю Прокуратури Печерського району м. Києва про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» звернулось з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, за участю Прокуратури Печерського району м. Києва про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність законних підстав для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 168 077грн.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунком суми бюджетного відшкодування.
Відділом організації перевірок відшкодування ПДВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надано до ДПС у м. Києві узагальнений перелік щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі декларацій більше 100 000 гривень, по платниках які мають право на бюджетне відшкодування, а саме ТОВ "Агри-Трейд" було включено у цей перелік 19.04.2012 року у сумі 8 765 168 гривень та 18.05.2012 року у сумі 8 765 168 гривень.
ДПС у м. Києві на виконання листів ДПС України від 29.05.2012 року за № 15164/7/20-3317 та п. 9 Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі декларацій 100 000 гривень і більше по платниках, які мають право на бюджетне відшкодування, доведеного листом ДПС України від 10.04.2012 № 10385/7/20-3317, направило узагальнені матеріали до зведеної інформації щодо можливих обсягів відшкодування ПДВ в умовах дії Закону України № 167/98-ВР "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, з урахуванням уточнюючих розрахунків, становить 100 000 гривень і більше.
Так, листом ДПС у м. Києві від 26.04.2012 року № 3208/7/20-306 надано інформацію по ТОВ "Агри-Трейд", щодо необхідності у відповідності до постанови КМУ від 27.12.2010 року № 1232 здійснити ретельне відпрацювання всієї суми податкового кредиту платника по ланцюгах постачання до виробника сировини. Особливу увагу суд звертає на те, що були виявлені розбіжності між сумою податкового кредиту, сформованого заявником та сумою податкових зобов'язань його контрагентів.
Крім того, листом ДПС у м. Києві від 30.05.2012 року № 4234/7/20-306 надано інформацію по ТОВ "Агри-Трейд", щодо необхідності у відповідності до постанови КМУ від 27.12.2010 року № 1232 здійснити ретельне відпрацювання всієї суми податкового кредиту платника по ланцюгах постачання до виробника сировини та усунути зазначені розбіжності, у зв'язку з тим, що станом на 28.05.2012 року в наявності завищення податкового кредиту за 1095 днів у сумі - 0 тис. грн. та заниження податкового зобов'язання у сумі - 20 тис. гривень.
Як вбачається з письмових пояснень відповідачів, листом Міжрегіональної інспекції Федеральної податкової служби по ЦОД (Росія) надано відповідь щодо взаємовідносин ТОВ «Агри-Трейд» з ТОВ «ТК Еліт» якою встановлено що згідно акту встановлення місцезнаходження органів управління юридичних осіб від 26.01.2012р. за місцем реєстрації ТОВ «ТК Еліт» (Россия, г. Москва, Хорошковское шоссе, 25, стр. 10-11, помещение 2-3) не встановлено місцезнаходження даного підприємства та зазначено, що підтверджуючі документи на право користування приміщенням ТОВ «ТК Еліт» за вказаною адресою відсутні, тобто фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Агри-Трейд» з ТОВ «ТК Еліт» на загальну суму 7 168 077грн. щодо співставлення і перевірки, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ТОВ «Агри-Трейд» та ТОВ «ТК Еліт» для з'ясування їх реальності, товарності і повноти відображення в обліку платника податків не підтверджені.
На виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010р. №1232 «Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» та Листів ДПС у м. Києві від 26.04.2012р. №3208/7/20-306, від 30.05.2012р. №4234/7/20-306 після здійснення заходів щодо відпрацювання контрагентів позивача по ланцюгу поставки, зокрема реалізації м'яса яловичини замороженого за межі території України ТОВ «ТК Еліт» Россия, г. Москва, Хорошковское шоссе, д. 25, стр. 10-11, помещение 2-3, згідно укладеного контракту в сфері ЗЕД №16/12-10 від 16.12.2010р., за яким ТОВ «Агри-Трейд» експортовано м'ясо яловичини заморожене 1-ї категорії в напівшутах, загальною вагою 57 тон на користь ТОВ «ТК Еліт», що вказано на арк. 6 Акту документальної позапланової виїзної перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з питань достовірності нарахування ТОВ «Агри-Трейд» суми бюджетного відшкодування №70/07-02/32308116.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р.
Так, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано первинних документів, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «ТК Еліт», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, що свідчить про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «ТК Еліт» з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявність законних підстав для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 168 077грн.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законенне та обгрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, та, як суб'єкт владних повноважень - не довів правомірність своїх дій.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
О.В. Карпушова
Ухвалу в повному тексті виготовлено 17.06.2014 року.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Карпушова О.В.
Судове рішення № 39368965, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5813/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: