Рішення № 39367765, 11.06.2014, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/4779/14-ц

провадження № 2/753/3011/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю

представника позивача Малюги В.М.;

відповідача 1 ОСОБА_2;

відповідача 2 ОСОБА_3;

відповідача 3 ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Господар Дарницького району міста Києва» (далі по тексту - позивач, КП «Господар Дарницького району міста Києва») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_2), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_3) та ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач 3, ОСОБА_4) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 35 493,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_1, отримують житлово-комунальні послуги, при цьому не виконують зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, просили суд в позові відмовити. Крім того, просили суд застосувати у даній справі строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач, відповідно до розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 25.01.2012 року №35 та додатку до нього, є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, здійснює господарську діяльність із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.

Відповідно до ст. 175 Житлового кодексу України (далі по тексту - ЖК України) державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.

Частина 4 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками і тарифами.

Також судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та малолітні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. Квартира не приватизована, власником особового рахунку є ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Житлово-експлуатаційної дільниці №223 за формою № 3 від 21.01.2014 року.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - ЗУ «Про житлово-комунальні послуги») визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

За змістом ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями», які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Статтями 66-67 цього Кодексу також визначено, що плата за користування житлом обчислюється, виходячи з загальної площі квартири, розмір плати за користування житлом встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (далі - Правила), плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).

Судом встановлено, що позивач, як балансоутримувач будинку АДРЕСА_1, надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідачі в свою чергу отримують їх, при цьому не повноцінно виконують зобов'язання по їх оплаті. У зв'язку з чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку, за відповідачами утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2009 року по січень 2014 року у сумі 35 493,98 грн.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено загальний строк позовної давності тривалістю три роки. А згідно з частиною 3 ст. 267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачі звернулися до суду з заявою про застосування строків позовної давності до винесення рішення.

Як встановлено судом та не заперечувалось представником позивача в судовому засідання, КП «Господар Дарницького району міста Києва» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з даним позовом 14 березня 2014 року здійснивши нарахування заборгованості за надані житлово-комунальні послуги починаючи з вересня 2009 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності.

Враховуючи те, що представник позивача не заперечував проти застосування строків позовної давності та належних доказів переривання позовної давності, зокрема квитанцій про оплату наданих послуг з зазначенням в них сплати боржниками саме суми боргу за минулі періоди, ним не надано, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги, нарахованої позивачем за період з вересня 2009 року по березень 2011 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно зі стст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язань відповідно до ст. 611 ЦК України настають наслідки, встановлені законом або договором.

За змістом ст. 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. А статтею 541 цього Кодексу встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов'язання.

З урахуванням наведеного, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з березня 2011 року по січень 2014 року у розмірі 28 334,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У зв'язку з чим, суд стягує солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 283 грн. 35 коп.

На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 14, 19 - 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стст. 66 - 67, 162, 179 Житлового кодексу України, стст. 3, 11, 13, 15, 16, 509, 525 - 527, 530, 540 - 541, 611 ЦК України, стст. 57, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Заслонова, 3; ЄДРПОУ 14315687) суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 28 334,82 грн. та судовий збір у сумі 283,35 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.