Постанова № 39365917, 20.06.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2a-8140/08/1570

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102350/2 від 15.04.2008 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що висновки в акті перевірки від 21.12.2007 року № 3055/23-0301-01125672, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на фактичних обставинах та є результатом помилкового тлумачення відповідачем норм податкового законодавства. Так, факти порушень вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», внаслідок чого Портом занижено відрахування до спеціального фонду державного бюджету України частини прибутку в розмірі 314181 гривень, - перевіряючими установлені на підставі даних інших перевірок (акт від 21.12.2007 року № 3055/23-0301-01125672; № 2981/23-204-375664473; від 14.12.2007 № 2984/23-204374644123; № 2987/23-0301/375663589), чим не дотримано вимоги п.2.3.2 Порядку оформлення результаті невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року. Перевіряючі у акті взагалі не зазначили опису порушень та первинних документів, що підтверджують такі порушення, а тільки послались на наявність детального опису цих порушень в актах, складених за результатами інших перевірок. Натомість, податкові зобов'язання, визначені за актами перевірок від 21.12.2007 року № 3055/23-0301-01125672, № 2984/23-204374644123 в судовому порядку визнані необґрунтованими, а відповідні податкові повідомлення-рішення скасовані. У дійсності розрахунок вартості зберігання проводився відповідно до умов укладених договорів, а податковим органом не доведена невідповідність договірної ціни на послуги, надані портом по зберіганню вантажів рівню справедливих ринкових цін, отже висновок податкового органу в акті перевірки щодо заниження дивідендів на суму 336391 гривень не відвідає дійсності. Також позивач зазначив, що вартість роботи Порту по перевалці важковагового та негабаритного устаткування, яка визначається за допомогою «Збірника місцевих тарифів», затвердженого начальником Порту, у відповідності з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є звичайною ціною, визначеною у договорі. Зазначені роботи не регулюються державою і можуть змінюватись самостійно начальником порту в залежності від кон'юнктури ринку, у зв'язку із чим Портом правомірно виставлено вантажовласнику рахунок та визнано на його підставі дохід. Крім того, встановлені актом перевірки № 2981/23-204-375664473 порушення щодо не виставлення до сплати покупцям вартості послуг по зважуванню вагонів, що призвело до заниження суми валових доходів на 781158 гривень, - є необґрунтованими. Так, з метою забезпечення безпеки руху, безперебійної роботи порту та залізниці, збільшення вантажообігу, запобігання накладення штрафів за неправильне визначення маси на під'їзних коліях Порту №№ 47, 48, 9 були встановленні вагонні ваги. При цьому, зважування вагонів здійснювалось не за вимогою вантажовласників, а у зв'язку з виробничою необхідністю, у зв'язку із чим ДСД не повинно було отримувати повну акордну ставку за весь комплекс робіт, у тому числі і вартість за зважування вагонів (яка не входить в перелік послуг, що входять до акордної ставки). Отже покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв'язку із чим вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягаючим скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, проти задоволення адміністративного позову заперечувала, зазначивши, що в ході перевірки, оформленої актом від 21.12.2007 року № 3055/23-0301-01125672, було встановлено, що внаслідок збільшення валових доходів ДП «ІМТП» на суму необґрунтовано наданих знижок до діючих тарифів по зберіганню експортно-імпортних і транзитних вантажів у розмірі 1131011,7 гривень, встановлено заниження нарахованих дивідендів у сумі 271048 гривень. Так, в порушення п.4.1 ст.4, п.20.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Портом не включено до складу валових доходів льодовий збір у сумі 159040 гривень, а включено до складу валових доходів ДСД між ДП «ІМТП» та ТОВ «Феррум Плюс», у зв'язку із чим занижено нараховані дивіденди на 17892 гривень. Також підприємством необґрунтовано занижено суму валових доходів у розмірі 631012 гривень через безпідставне надання знижок до діючих тарифів по зберіганню експортно-імпортних і транзитних вантажів, що призвело до заниження нарахованих дивідендів на 288940 гривень. Крім того, в ході перевірки спільної діяльності було встановлено заниження валового доходу на суму 42397 гривень, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств в розмірі 10600 гривень, у зв'язку із реалізацією послуг по навантаженню і розвантаженню експортних (транзитних) вантажів та навантажувально-розвантажувальних робіт по перевальці вантажів, у тому числі важковагового та негабаритного обладнання по цінам, що нижче звичайних цін. Крім того, підприємством занижено загальну суму валових доходів на 781158 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 43163 гривень. Дане порушення виникло внаслідок надання послуг по перевантаженню вагонів у рамках сумісної діяльності та щодо руди, яка знаходилась на території сумісної діяльності, без отримання повної акордної ставки за весь комплекс робіт, зокрема без включення вартості за зважування вагонів. Зважаючи на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 25.10.2007 року № 01-045/1907, виданого ДПІ у м. Іллічівську Одеської області співробітниками податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року, з урахуванням вимог ч.1 п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з питань дотримання ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складений акт від 21.12.2007 року № 3055/23-0301-01125672.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення п.4.1 ст.4, п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.67 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в результаті чого занижено відрахування до спеціального фонду державного бюджету України частини прибутку в розмірі 314181 гривень, у т.ч. по періодах: ІІ квартал 2006 року - 30340 гривень; ІІІ квартал 2006 року - 14265 гривень; IV квартал 2006 року - на 179895 гривень; І квартал 2007 року - 108075 гривень; ІІ квартал 2007 року - на 10136 гривень.

На підставі вищезазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102350/0 від 08.01.2008 року про донарахування частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету на загальну суму 465569,3 гривень (за основним платежем 314181 гривень, штрафна (фінансова) санкція 151388,3 гривень).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Портом було подано скаргу про його перегляд № 8/7-45 від 17.01.2008 року. За результатами розгляду скарги податковим органом було прийнято рішення від 06.02.2008 року № 2045/10/10-007 про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення - без змін.

На підставі зазначеного рішення податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102350/1 від 06.02.2008 року, яке ДП «ІМТП» 13.02.2008 року також оскаржило в адміністративному порядку. За результатами розгляду повторної скарги ДПА в Одеській області прийняло рішення від 10.04.2008 року № 11560/10/25-0007 про залишення повторної скарги без задоволення, у зв'язку із чим податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102350/2 від 15.04.2008 року (т. І, а.с.23).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та підлягаючим скасуванню, у зв'язку з наступним.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлено заниження відрахувань до спеціального фонду державного бюджету України частини прибутку в розмірі 314181 гривень. Зазначену суму заниження дивідендів перевіряючі розрахували виходячи з порушень, викладених у актах перевірки № 3055/23-0301-01125672 (п.3.1.1.4 акту), № 2981/23-204-375664473 (ДСД ДП «ІМТП» - ТОВ «Феррум плюс»), № 2984/23-204374644123 (ДСД ДП «ІМТП» - «ТМ Термінал»), № 2987/23-0301/375663589 (ДСД ДП «ІМТП» - ТОВ «Мешекс»).

Так, відповідно до п.3.1.1.4 акту перевірки від 21.12.2007 року № 3055/23-0301-01125672, Портом необґрунтовано занижено суму валових доходів у розмірі 631012 гривень, у зв'язку з безпідставним наданням знижок до діючих тарифів по зберіганню експортно-імпортних і транзитних вантажів. Тарифи по зберіганню вантажів, які надійшли на територію Порту, затверджені наказом Мінтранспорту України № 188 від 12.03.2003 року та наказами по підприємству № 1152 від 06.12.2004 року, № 868 від 28.07.2006 року, № 1201 від 18.10.2006 року.

Зокрема, перевіряючими зазначено, що Порт порушив при здійсненні господарської діяльності пп.1.20.1, 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо застосування тарифів по зберіганню вантажів (цін послуг), оскільки створена на підприємстві комісія з напрацювання договірних умов основної діяльності ІМТП, яка діє на підставі «Положення про комісію з напрацювання договірних умов основної діяльності ІМТП», затвердженого Наказом начальника ДП «ІМТП» № 767 від 04.07.2006 року (далі - Комісія), не мала повноважень та достатніх підстав для перегляду тарифних ставок та надання знижок по укладеним договорам ДП «ІМТП» з «Alfa Trade n.v.» (договір від 30.12.2005 року № 297,298,299), ТОВ «Метекс» (договір від 30.12.2005 року № 281), СП «Трейс» (договір від 13.03.2006 року № 97) про надання послуг по зберіганню вантажів, так як з боку ДП «ІМТП» виконані всі вимоги по укладеним договорам та претензії з боку замовників відсутні.

Як зазначили перевіряючі в акті перевірки, в порушення Наказу Міністерства транспорту України № 188 від 12.03.2003 року та наказів ІМТП «Про заміну тарифів, та порядку їх застосування на зберігання вантажів» № 1152 від 06.12.2004 року, № 868 від 28.07.2006 року, № 1201 від 18.10.2006 року протоколами засідань Комісій були встановлені перерахунки по зберіганню вантажів (надані знижки) - ТОВ «Метекс», СП «Трейс», «Alfa Trade n.v.». Ці протоколи підписані членами комісії, затверджені начальником ДП «ІМТП» та надані до відділу доходів ДП «ІМТП» щодо перерахунку вартості зберігання вантажу з урахуванням наданих знижок, в результаті чого у податковому обліку сума заниження валового доходу (у зв'язку з наданою знижкою) складає 631012 гривень.

На підставі акту перевірки № 3055/23-0301-01125672 від 21.12.2007 року податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000072350/0 від 08.01.2008 року та №0000072350/1, за якими нарахований податок на прибуток підприємств і організацій що перебувають у державній власності, у сумі 333581 гривень (14649 гривень за основним платежем, 318 932 гривень - штрафна (фінансова) санкція).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Порт оскаржив останні в судовому порядку.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2009 року, залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 року та Вищого адміністративного суду України від 30.05.2013 року по справі № 2-а-4641/08/1570 за позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, позов задоволено частково. Зокрема, судовим рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000072350/1 від 06.02.2008 року, за яким нарахований податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у сумі 333581 гривень (14649 гривень за основним платежем, 318932 гривень - штрафна (фінансова) санкція).

Суди обох інстанцій дійшли вичерпного висновку про те, що висновки перевіряючих про заниження суму валових доходів у розмірі 631012 гривень у зв'язку з безпідставним наданням знижок до діючих тарифів по зберіганню експортно-імпортних і транзитних вантажів є необґрунтованими, суперечать вимогам законодавства.

Так, суди виходили із того, що відповідно до вимог пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. Між тим, податковим органом ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не було надано жодного доказу щодо обґрунтування своїх висновків про заниження тарифів по зберіганню вантажів у розрахунках з ТОВ «Метекс», СП «Трейс», «Alfa Trade n. v.».

Статтею 190 Господарського кодексу України визначено, що вільні ціни визначаються об'єктом господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах також за рішенням суб'єкту господарювання. Згідно п.1.20 ст.1 Закону України № 283/97-ВР звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг) яка визначена сторонами в договорі. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Статутом ДП «ІМТП» передбачено, що поточне (оперативне) керівництво портом організує його виробничо-господарську, соціально побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, статутом, здійснює начальник порту, який самостійно вирішує питання діяльності порту за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції ФДМ України, Міністерства транспорту і державного Департаменту морського та річкового транспорту Міністерства транспорту України і трудового колективу згідно Статуту порту. Начальник порту укладає договори, у межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників порту.

Суд апеляційної інстанцій погодився із судом першої інстанції у висновку, що саме наказами начальника порту встановлюються тарифі на зберігання експортно-імпортних і транзитних вантажів, а також з метою ефективної організації договірної роботи в ДП «ІМТП» наказом начальника порту від 04.07.2006 року №767 створена Комісія з напрацювання договірних умов основної діяльності ІМТП та затверджене Положення про вказану Комісію, яка крім іншого вивчає пропозиції клієнтів порту з господарських договорів, надає пропозиції стосовно тарифної політики порту при укладені та змінах господарських договорів, готує пропозиції начальнику порту з питань, пов'язаних з господарською діяльністю ДП «ІМТП». Отже на виконання своїх повноважень Комісією були розглянуті листи ТОВ «Метекс», СП «Трейс», «Alfa Trade n.v.» щодо перегляду тарифних ставок при розрахунках за зберігання вантажів та пропозиції Комісії оформлені протоколами засідання.

На виконання своїх повноважень Комісією були розглянуті листи ТОВ «Метекс», СП «Трейс», «Alfa Trade n.v.» щодо перегляду тарифних ставок при розрахунках за зберігання вантажів та пропозиції Комісії оформлені протоколами засідання. На думку перевіряючих Комісія не мала повноважень на надання знижок. Між тим, вказані протоколи підлягають виконанню договорено-правовою службою, відділом доходів порту лише після затвердження таких протоколів начальником порту, до компетенції якого відповідно до Статуту вирішення вказаних питань відноситься та рішення він може приймати як у формі наказів, так і у формі інших актів, вказівок.

Судами також зазначено, що Портом дотримані вимоги п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо звичайних (справедливих ринкових) цін товарів (робіт, послуг), а також положень пп.1.20.2 цього ж Закону, відповідно до якого для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому, враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших.

З огляду на вищезазначеного, суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції у тому, що висновки перевіряючих про заниження суми валових доходів у розмірі 631012 гривень у зв'язку з безпідставним наданням знижок до діючих тарифів по зберіганню експортно-імпортних і транзитних вантажів є необґрунтованими, суперечать вимогам законодавства.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

З огляду на вищевикладене, суд критично оцінює доводи представник відповідача про порушення Портом вимог п.14.1 ст.4, п.1.20 ст.1 Закону України № 283/97-ВР, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність надання знижок до діючих тарифів по зберіганню експортно-імпортних і транзитних вантажів, у зв'язку із чим донарахування у податковому повідомленні-рішення № 0000102350/2 від 15.04.2008 року частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, виходячи із заниження у податковому обліку Портом 631012 гривень внаслідок надання знижки, є протиправним, а податкове повідомлення-рішення в цій частині - підлягаючим скасуванню.

Крім того, в пп.2 п.3.3.6 акту перевірки від 21.12.2007 року № 3055/23-0301-01125672 (т.І, а.с.230-232) зазначено про порушення Портом пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 10600 гривень. При цьому вказано, що детальний опис порушення наведено у акті перевірки ДП «ІМТП» і ТОВ «ТМ Термінал» від 14.12.2007 року № 2984/-23-204-374644123.

Судом встановлено, що в період з 29 жовтня 2007 року по 07 грудня 2007 року фахівцями ДПІ у м. Іллічівську Одеської області на підставі направлення на перевірку від 25.10.07 року № 01-045/1907, головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу документальних перевірок СГД - юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб ДПІ у м. Іллічівську Фарващук С.П., та іншими членами бригади, проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року з питань дотримання ДП та ТОВ «Термінал» вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складений акт № 2984/23-204-374644123 від 14.12.2007 року про результати виїзної планової перевірки Договору № 85/1-0 про сумісну діяльність ДП Іллічівський Морський торговельний порт та ТОВ «ТМ Термінал» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року.

Перевіркою встановлено порушення Портом пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», внаслідок чого занижено податок на прибуток у розмірі 10600 гривен, в тому числі по періодах: 3 квартал 2006 року - 1984 гривен; 4 квартал 2006 року - 1244 гривен; 1 квартал 2007 року - 1587 гривен; 2 квартал 2007 року - 5785 гривен.

Так, в акті перевірки № 2984/23-204-374644123 від 14.12.2007 року зазначено, що Портом реалізовано послуги за цінами, нижчими від звичайних цін на такі роботи, що діяли на дату продажу, а саме що було нараховано послуги по навантаженню та розвантаженню вантажів МП «Аврора інтерсервіс» з наданням знижки 10% при перевалці вантажного та негабаритного обладнання з використанням плав кранів «Богатир» та «СПК-90». Згідно доповнення від 18.12.2006 року до договору № 207 МП «Аврора інтерсервіс», надано знижку до акордної ставки на перевалку транзитного обладнання у розмірі 15%.

Дані висновки податкового органу були предметом судового розгляду по справі 2-а-4640/08 за позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2007 року та від 25.01.2008 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2008 року, залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010 року та Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012 року, позовні вимоги задоволені частково. Зокрема, судом скасовані податкове повідомлення-рішення Державної податкової адміністрації у місті Іллічівську № 0004602301/1 від 25 січня 2008 року на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27735 гривень та податкове повідомлення-рішення Державної податкової адміністрації у місті Іллічівську № 0004612301/1 від 25 січня 2008 року на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 13723 гривень.

Суди всіх інстанцій дійшли висновку, що порушень діючого законодавства при укладенні додаткової угоди до договору № 207 від 27 листопада 2006 року, відповідно до якої в межах компетенції надано знижки до акордних ставок не більше ніж на 15%, допущено не було. При цьому, суди виходили з наступного.

Згідно розділу «Загальні вимоги» «Збірника місцевих тарифів» за 2006 рік та 2007 рік. які затверджені начальником порту відповідно за 2006 рік - 18.01.2006 року, за 2007 рік - 16.01.2007 року, тарифи Збірника являються граничними, а у випадку необхідності, в залежності від змін кон'юнктури ринку портових послуг, Порт надає знижки. Місцеві тарифи ДП «ІМТП», встановлені на роботи та послуги, що здійснюються (надаються) Портом по заявкам клієнтів і не передбачають регулювання державними тарифами. У «Збірниках місцевих тарифів», затверджених начальником Порту передбачена можливість та право порту надавати знижки клієнтам в залежності від кон'юнктури ринку.

13 жовтня 2005 року між Державним підприємством «Іллічівський морський торгівельний порт» та Малим підприємством «Аврора інтерсервіс», який є платником єдиного податку на прибуток за ставкою 10%, укладено договір № 185 по організації і проведенню операцій (вантажно-розвантажувальні роботи) по прийманню від суден двох трансформаторів і запчастин до нього, а також зберігання вантажу з терміном дії договору в період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року. У розділі 3 «Порядок розрахунків за послуги надані портом» договору визначена вартість вивантаження та завантаження на вагони, автотранспорт вантажу по діючим акордним ставкам для не транзитних вантажів, в залежності від роду наданих послуг, від кількості наданих послуг, у тому числі, відповідно до п. 3.8 договору вартість роботи плавучих кранів Порту визначається у відповідності до місцевих тарифів Порту. При перевалці важковагового та негабаритного устаткування МП «Аврора інтерсервіс» за допомогою плавучих кранів Порту договором передбачено надання знижки до місцевих тарифів Порту в розмірі 10%. Тобто договір № 185 від 13.10.2005 року передбачає механізм визначення вартості робіт Порту по перевалці важковагового та негабаритного вантажу шляхом зменшення цін, визначених в «Збірнику місцевих тарифів», на відповідний процент. Між Державним підприємством «Іллічівський морський торгівельний порт» та Малим підприємством «Аврора інтерсервіс» 27 листопада 2006 року укладено договір № 207 з терміном дії в період з дня підписання по 31 грудня 2007 року. Предметом договору є вантажно-розвантажувальні роботи по перевалці вантажів, зберігання вантажів, у том числі важковагового негабаритного. У розділі 3 «Ціна та порядок розрахунків» договору визначена вартість робіт Порту, по діючим акордним ставкам у відповідності до „Збірника тарифів" затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 188 з доповненнями та змінами в залежності від роду наданих послуг і від кількості наданих послуг. Додатковою угодою сторін від 30 грудня 2006 року внесено зміни до договору № 207 щодо умов перевалки важковагового та негабаритного устаткування за допомогою плавучих кранів Порту, в зв'язку з чим Вантажовласнику надана знижка до місцевих тарифів Порту в розмірі 10%.

Таким чином в договорах № 185 від 13.10.2005 року та № 207 від 27.11.2006 року (з доповненнями) це право позивача реалізовано стосовно важковагового та негабаритного вантажу шляхом надання знижки в розмірі 10 % від тарифів, викладених у «Збірниках місцевих тарифів». Такий порядок розрахунку вартості роботи плавкранів свідчить про проведення корегувань вартості послуг Порту в межах його компетенції, що пов'язано з особливою кон'юнктурою ринку портових послуг з метою забезпечення повного та всебічного надання послуг клієнтам Порту і економічного стимулювання клієнтів користуватися послугами порту.

Вартість послуг, визначених у «Збірнику місцевих тарифів», не підлягає державному регулюванню, оскільки вони не підпадають під дію статті 4 Закону «Про ціноутворення». «Збірник місцевих тарифів» затверджується Начальником порту, та роботи (послуги), зазначені в «Збірнику місцевих тарифів» не регулюються державою і можуть змінюватись відповідачем, в залежності від кон'єктури ринку.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 207 від 27 листопада 2006 року, позивач здійснює комплекс робіт, пов'язаних з обробкою на експорт транзитного устаткування (вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання устаткування). Вартість послуг Порту у відповідності до п. 3.1 вказаного договору сплачується по діючим акордним ставкам у відповідності з «Збірником тарифів», затвердженим наказом Міністерством транспорту України № 188 від 12.03.2003 року, та відповідно до Додаткової угоди від 18 грудня 2006 року до договору № 207 від 27 листопаду 2006 року, внесено зміни щодо вартості послуг Порту.

В розділі Загальні вказівки «Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України», затвердженого Мінтрансом України від 31.10.1995 року № 392 у редакції наказу Міністерства транспорту України від 12.03.2003 року № 188 (із змінами внесеними наказом Міністерства транспорту України № 706 від 06.08.2004 року), визначено, що залежно від кон'юнктури ринку портових послуг, яка склалася, порти мають право на застосування знижок до граничних акордних ставок для транзитних вантажів у розмірі до 15 % включно. З урахуванням зазначеного суди всіх інстанцій дійшли єдиного висновку про те, що Порт мав право коригувати граничні акордні ставки по транзитним вантажам до 15% шляхом надання відповідних знижок.

Передбачене ч.1 ст.72 КАС України звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

Таким чином, висновки за актом перевірки від 14.12.2007 року № 2984/-23-204-374644123, які були визнані необґрунтованими адміністративними судами всіх інстанцій, не можуть бути покладені в основу висновків за актом перевірки від 21.12.2007 року № 3055/23-0301-01125672, зокрема зазначені в пп.2 п.3.3.6 про порушення Портом пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000102350/2 від 15.04.2008 року є необґрунтованим та підлягає скасуванню в частині визначення частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, виходячи із встановленого актом перевірки від 14.12.2007 року № 2984/-23-204-374644123 заниження по податку на прибуток в сумі 10600 гривень.

Крім того, в пп.2 п.3.3.6 акту перевірки від 21.12.2007 року № 3055/23-0301-01125672 зазначено про порушення Портом пп.4.1.1, пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 82923 гривень. При цьому вказано, що детальний опис порушення наведено у акті перевірки ДП «ІМТП» і ТОВ «ТМ Термінал» від 14.12.2007 року № 2981/-23-204-37564473.

Судом встановлено, що на підставі направлення № 01-045/1907 від 25.10.2007 року та № 01-045/1962 від 23.11.2007 року, виданого ДПІ у м. Іллічівську, на підставі ч.ч.1,2 ст.11 - 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до затвердженого плану-графіку була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Договору № 81-0 від 28.02.2003 року про сумісну діяльність між Державним підприємством «Іллічівський морський торгівельний порт» та ТОВ «Феррум плюс» за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складений акт № 02981/23-204-375664473 від 14.12.2007 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.4.1.1, пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Порт не виставляв до сплати покупцям вартість послуг по зважуванню вагонів. Зважування вагонів здійснювалось при перевантаженні руди кольорових та чорних металів у рамках сумісної діяльності та руди, яка зберігалася на відкритих складах сумісної діяльності. За перевіряємий період, заниження загальної суми валових доходів склало - 781158 гривень, що привело до заниження податку на прибуток на суму - 43163 гривень.

Вищезазначені висновки податкового органу були предметом судового розгляду по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Так, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2010 року (справа № 2а-4638/08) скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2008 року, якою позовні вимоги Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» задоволені у повному обсязі.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2013 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду України від 30 березня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів нижчих інстанції, та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд в ухвалі від 29 травня 2013 року зазначив, що для повного та всебічного розгляду справи необхідно встановити, яке майно порту було передано в рамках договору про сумісну діяльність № 81-0 від 28.02.2003р., та чи використовувалось це майно для отримання прибутку у зазначеній діяльності, якими первинними документами підтверджується або спростовується надання ДП «Іллічівський МТП» в межах спільної діяльності господарських операцій з надання послуг по завантаженню вагонів третім особам, або ж виконання таких господарських операцій в межах статутної діяльності ДП «Іллічівський МТП». Крім того, касаційним судом зазначено, що при розгляді справи необхідно врахувати положення п.2.2 ст.2, п.5.4 ст.5 договору про сумісну діяльність щодо можливості використовувати майно сторін при здійсненні сумісної діяльності, а також перелік робіт, визначених Збірником тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затверджених наказом Мінтранспорту та зв'язку України від 31.10.1995р. № 392, на предмет включення до переліку робіт, які оплачуються за акордними ставками, плати за зважування вагонів.

За результатами нового розгляду постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, позовні вимоги задоволені у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення від 24.12.2007 року. № 0091062350/0 скасовано у повному обсязі; податкове повідомлення-рішення від 24.12.2007 року № 0091072350/0 - скасовано в частині збільшення ПДВ на 213390 гривень, в т.ч. за основним платежем - на 154260 гривень, штрафними санкціями - 77130 гривень.

Вирішуючи спір, суди обох інстанцій виходили із того, що податковим органом не надано до суду беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

28.02.2003 року між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та ТОВ «Феррум плюс» укладений договір про сумісну діяльність № 81-0, відповідно до умов якого сторони договору для досягнення спільної господарської мети зі створення та експлуатації спеціалізованого комплексу для переробки імпортної руди навалом на виробничій території 2-го терміналу порту, прилеглій до причалу № 10 (згідно з прикладеною викопіровкою - Додаток № 1) зобов'язуються здійснювати сумісну діяльність, пов'язану з виконанням: маркетингової діяльності, правленої на залучення додаткових вантажопотоків та інвестицій в порт; вантажно-розвантажувальних робіт з імпортною рудою навалом у порту, включаючи весь комплекс пов'язаних з ними операцій; збереження вантажів, включаючи роботи по складській підготовці вантажу; транспортно-експедиційних операцій; співробітництва щодо комплексного обслуговування суден і пасажирів згідно з діючими вимогами до здійснення відповідних послуг; співробітництва щодо реконструкції і модернізації інфраструктури порту; агентування суден, різних допоміжних операцій і інших видів господарської діяльності порту.

Відповідно до п. 2.2 статті 2 договору сторони здійснюють сумісну діяльність переважно на території та акваторії порту, використовуючи виробничі приміщення, інженерні споруди, виробниче устаткування і транспортні засоби, що належать порту і підприємству.

Пункт 5.1 статті 5 договору передбачає, що порт і підприємство визначають вид і обсяг своїх внесків у сумісну діяльність, що здійснюються шляхом внесення коштів чи майна, включаючи нематеріальні активи (трудові ресурси, нові технології, програмне забезпечення обчислювальної техніки), що безпосередньо використовується у сумісній діяльності. Перелік і вартість таких внесків зазначені відповідно в додатках 1 і 2, що є невід'ємною частиною цього договору. Межі території та основні фонди, у тому числі побутового призначення, розміщені на цій території, що залучаються у сумісну діяльність, визначаються схематично у додатку, який складає невід'ємну частину цього договору. Майно сторін, що використовується при здійсненні сумісної діяльності, залишається власністю цих сторін і відображається в окремому балансі у порядку, встановленому чинним законодавством України (пункт 5.4 статті 5 договору).

Підставою для визначення позивачу, як особі, відповідальній за ведення податкового обліку згідно з підпунктом 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 договору про сумісну діяльність, податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість слугували висновки податкового органу, зокрема, про те, що підрозділи порту, які не входять до сумісної діяльності, але надають послуги (роботи) для сумісної діяльності, виставляють рахунки за виконані роботи (послуги) з оформленням акту приймання - передачі витрат в сумісну діяльність, у зв'язку з чим оскільки послуги по перевантаженню вагонів здійснювались у рамках сумісної діяльності та руди, яка знаходилась на території сумісної діяльності, договір про сумісну діяльність № 81-0 від 28 лютого 2003 року повинен отримувати повну акордну ставку за весь комплекс робіт, в тому числі і вартість за зважування вагонів.

Крім того, за договором про сумісну діяльність № 81-0 від 28 лютого 2003 року у періоді, який перевірявся, позивач не виставляв до сплати покупцям вартість послуг по зважуванню вагонів, які здійснювались при перевантаженні руди кольорових та чорних металів на залізничних коліях №№ 8,47,48 причалів № 9,10 Другого терміналу (стор.15,22 акту). Зазначені залізничні колії обліковуються на балансі порту та в оренду іншим суб'єктам господарювання не передавались.

Висновок податкового органу про те, що зважування вагонів, які переміщувалися по зазначеним коліям відбувалось у рамках спільної діяльності, оскільки ваги до сумісної діяльності не передавались, визнаний необґрунтованим. Зазначене виключає отримання доходу від спільної діяльності в зв'язку із використанням такого обладнання.

Вирішуючи спір, суди дійшли висновку, що за відсутності первинних документів по операціям зважування вагонів, наявність яких для правильного нарахування та сплати податків і зборів передбачена ст.3 Закону України «Про систему оподаткування», ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відсутні підстави для висновку про заниження позивачем валового доходу та, як наслідок, заниження податку на прибуток.

Судами також визнано обґрунтованим посилання позивача на п.2.1.3.4 Збірника тарифів на роботи та послуги, що надаються вантажовласникам морськими портами України, затверджених наказом Мінтранспорту та зв'язку України від 31.10.1995р. № 392, відповідно до якого плата за зважування вагонів не входить до переліку робіт, які оплачуються за акордними ставками.

Апеляційним судом підтверджено помилковість висновків податкового органу про необхідність отримання в рамках сумісної діяльності повної акордної ставки за весь комплекс робіт, в т.ч. і вартість за зважування вагонів. Натомість встановлено відсутність порушення податкового законодавства у вигляді невиставлення до сплати покупцям вартості послуг по зважуванню вагонів в рамках сумісної діяльності.

Передбачене ч.1 ст.72 КАС України звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

З урахуванням вищевикладеного, спірне податкове повідомлення-рішення № 0000102350/2 від 15.04.2008 року є необґрунтованим та підлягаючим скасування, у т.ч. в частині донарахування частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету в розмірі 43163,00 гривень - основний платіж, 21582 гривень - штрафні (фінансові) санкції.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську № 0000102350/2 від 15.04.2008 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 20 червня 2014 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк