Ухвала суду № 39365463, 18.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1146/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В.

секретар судового засідання: Александрова К.В.

за участю:

прокурора Колівошко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Хмельницької області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів за час вимушеного прогулу ,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до прокуратури Хмельницької області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить: скасувати наказ Прокуратури Хмельницької області від 24.02.2014 року №111к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; скасувати наказ Прокуратури Хмельницької області від 09.04.2014 року №294к "Про зміну наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури Хмельницької області; стягнути з Прокуратури Хмельницької області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що стало підставою для звільнення, відбулося в неробочий час та час тимчасової непрацездатності, ні в якій мірі не пов'язано з службовими обов'язками та повноваженнями позивача, відтак не може кваліфікуватися як порушення Присяги працівника прокуратури та вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури. Позивач стверджує, що при винесенні спірних наказів не враховано норми статті 11 Дисциплінарного статуту працівників прокуратури, в силу якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Також позивач вказує, що в порушення статті 43 КЗпП, яка передбачає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) його було звільнено з посади без попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої він є.

Хмельницьким окружним адміністративним судом постановою від 24 квітня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Прокуратури Хмельницької області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів за час вимушеного прогулу відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про звільнення позивача з посади прийнято відповідачем в межах його повноважень та з урахуванням ступеню вини позивача.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції. В своїй апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та ухвалення нової про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що вирішуючи справу, суд першої інстанції неповно з'ясував та безпідставно не прийняв до уваги обставини, що мають значення для справи, а також порушив норми матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 202 КАС України є підставами для скасування постанови суду.

Прокуратура Хмельницької області в письмових запереченнях №05/2-1377-17 від 30.05.2014, які надійшли до суду апеляційної інстанції 04 червня 2014 року (вх. №13236/14), просить суд апеляційної інстанції відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишити без змін постанову суду першої інстанції. Відповідач вказує на те, що звільнення начальника відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури Хмельницької області ОСОБА_2 за порушення Присяги працівника прокуратури є обґрунтованим, відповідає ступеню вини і тяжкості проступку. Проведено у відповідності до частини 1 статті 8, пункту 5 статті 9, статті 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України, статті 46, пункту 2 частини 2 статті 46-2 Закону України "Про прокуратуру" з дотриманням вимог статтей 11, 12 Статуту щодо порядку вирішення питання про накладення стягнення та строків його застосування.

Позивач до суду апеляційної інстанції не прибув, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

До суду апеляційної інстанції прибув представник відповідача, який проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не визнавалась обов'язкова участь сторін у розгляді апеляційної скарги, а справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів, суд апеляційної інстанції вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності позивача, у відповідності до вимог частини 4 статті 194 КАС України.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 працював в органах прокуратури на посаді начальника відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури Хмельницької області, позивачем була прийнята Присяга працівника прокуратури.

24 лютого 2014 року прокуратурою Хмельницької області видано наказ №111к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідно до якого ОСОБА_2 начальника відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури Хмельницької області, звільнено з займаної посади за порушення присяги працівника прокуратури та вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури.

Наказом прокурора Хмельницької області від 09.04.2014 № 294к „Про зміну наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в зв'язку з наданням ОСОБА_2 під час розгляду справи в Хмельницькому окружному адміністративному суді 01.04.2014 листка непрацездатності з 24.02.2014 по 07.03.2014, наказ прокурора Хмельницької області від 24.02.2014 №111к змінено в частині дати звільнення ОСОБА_2 за порушення Присяги працівника прокуратури та вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури звільнено з 11.03.2014.

Незгода позивача із зазначеними наказами слугувала зверненню з цим позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що при звільненні ОСОБА_2 відповідач діяв у відповідності з вимогами Закону України "Про прокуратуру" та Дисциплінарного статуту прокуратури України.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про прокуратуру" прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

Особи, вперше призначені на посади старших прокурорів та прокурорів прокуратур, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури" такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові) вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури. Усвідомлюю, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури".

Аналізуючи текст Присяги, судова колегія дійшла висновку, що в основі поведінки працівника прокуратури закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, працівник прокуратури покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги необхідно розуміти скоєння працівником прокуратури проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету прокуратури та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення працівником прокуратури як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Частиною третьою статті 48 зазначеного Закону визначено, що за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових і інших установ прокуратури, які мають класні чини, на підставі статті 48 Закону України "Про прокуратуру", встановлюється Дисциплінарним статутом прокуратури України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року № 1796-ХІІ (далі - Статут).

Відповідно до статті 2 Статуту працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.

Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.

Статтею 8 Статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Відповідно до статті 9 Статуту дисциплінарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.

Статтею 11 Статуту передбачено порядок вирішення питання про накладення стягнення, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Підстави та порядок проведення управлінням внутрішньої безпеки, Головним управлінням кадрового забезпечення, організаційно-контрольним управлінням та іншими підрозділами Генеральної прокуратури України, старшими помічниками прокурорів обласного рівня з питань внутрішньої безпеки, підрозділами роботи з кадрами прокуратур обласного рівня, іншими посадовими особами органів прокуратури службових розслідувань та службових перевірок, визначені Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, затвердженою Наказом Генерального прокурора України від 06 березня 2012 року № 20.

Пунктом 10 зазначеної Інструкції встановлено, що при проведенні службового розслідування чи службової перевірки повному, об'єктивному і всебічному з'ясуванню підлягають: обставини події, у зв'язку з якою проводиться розслідування чи перевірка (час, місце, спосіб, наслідки тощо); правомірність дій чи бездіяльності працівників прокуратури, що призвели до події чи безпосередньо передували їй; наявність у діянні прокурорсько-слідчого працівника ознак дисциплінарного проступку, адміністративного правопорушення, злочину чи іншого ганебного вчинку, їх мотиви; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності прокурорсько-слідчих працівників; характеристика особи, що вчинила порушення (ставлення до виконання службових обов'язків, поведінка до порушення тощо); причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, посадові особи, якими вони допущені; характер і розмір завданих порушенням збитків, а також можливості їх відшкодування; обставини зарахування в органи прокуратури працівників, які припустились ганебних вчинків, обґрунтованість призначення їх на відповідні посади, присвоєння класних чинів, заохочень та роль їх безпосередніх керівників у забезпеченні належної поведінки цих працівників; правильність і обґрунтованість прийнятого відповідними компетентними органами рішення за фактом події.

З аналізу зазначених норм законодавства випливає, що працівники прокуратури зобов'язані сумлінно та належним чином виконувати покладені на них обов'язки. У разі невиконання (неналежного виконання) працівником прокуратури своїх службових обов'язків, порушення громадського порядку або скоєння проступку, який порочить його як працівника прокуратури, він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. При цьому, щодо кожного конкретного випадку правопорушення приймається рішення про необхідність притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. І лише у разі, якщо вину працівника прокуратури повністю доведено, прокурор може прийняти рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення, яке повинно відповідати ступеню вини та тяжкості проступку.

Відповідно до статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України №123 від 28.11.2012, працівнику прокуратури не слід допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури. Поза службою поводити себе коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних органів не використовувати свій службовий статус.

Відповідно до статті 48-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурори і слідчі прокуратури зобов'язані неухильно дотримуватися вимог Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури у своїй службовій діяльності та поза нею.

Порушення прокурором і слідчим прокуратури вимог Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 46-2 Закону України "Про прокуратуру" прокурори і слідчі підлягають звільненню з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, також у таких випадках: порушення "Присяги працівника прокуратури" чи відмови від її прийняття.

Отже, порушення Присяги, може бути наслідком недотримання, порушення працівником прокуратури як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Припинення служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності працівника прокуратури, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Передумовою такого звільнення є ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності й не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли працівник прокуратури скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття спірних наказів є висновок комісії складений за результатами службової перевірки факту порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, а саме: останній 24 лютого 2014 року біля третьої години ранку перебуваючи, згідно проведеного на місці зупинки освідування, у стані алкогольного сп'яніння, у м. Хмельницькому по вул. Старокостянтинівське шосе керував автомобілем "Фольксваген Поло" д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками ВДАІ ХМВ УМВС України в Хмельницькій області (адміністративний протокол АВ2 №323705 від 24.02.2014 року). Зокрема згідно із зазначеним висновком, комісія вказала про доцільність притягнення начальника відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури Хмельницької області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги працівника прокуратури та вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури. Позивачем надано письмові пояснення прокурору області в яких свою вину він визнає.

З результатами службової перевірки позивача було ознайомлено, але правом на оскарження висновків перевірки, ОСОБА_2 не скористався.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 14.03.2014 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3900 грн.

Зі змісту заперечень відповідача на позовну заяву, встановлено що зазначений випадок набув широкого суспільного резонансу під час революційних подій, оскільки відео про зупинку ОСОБА_2 неодноразово транслювався по телебаченню, в тому числі по центральних телеканалах держави, розміщено у вільному доступі на сайтах Інтернету, чим суттєво підірвано авторитет органів прокуратури.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вчинення позивачем дій, які порушують Присягу працівника прокуратури, підтверджене матеріалами справи, що є підставою для застосування такого виду стягнення, як звільнення з займаною посади та органів прокуратури та вважає обґрунтованим висновок суду, що ОСОБА_2 звільнено у відповідності з вимогами Закону України "Про прокуратуру" та Дисциплінарного статуту, оскаржені накази відповідають вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надання попередньої згоди профспілкової організації на звільнення ОСОБА_2 положеннями спеціального законодавства, а саме: Законом України "Про прокуратуру" та Дисциплінарним статутом прокуратури України не передбачене.

Отже, колегія суддів суду апеляційної інстанції переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року по справі № 822/1146/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 червня 2014 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.