Ухвала суду № 39365444, 29.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

29 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6205/13-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Привалової Євгенії Євгеніївни, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (далі РС ОМУЮ) з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно РС ОМУЮ Привалової Є.Є., треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 про:

- визнання протиправним рішення та скасування рішення про державну реєстрацію права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4;

- зобов'язання внести запис про скасування реєстрації права власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказував, що відповідачем проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на частину квартири, яка зареєстрована раніше за позивачем та належить йому на законних підставах, а тому зазначені реєстраційні дії є неправомірними, рішення про їх проведення підлягає скасуванню.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, а тому справу розглянуто за їх відсутності.

Треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до суду не з'явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, а тому справу розглянуто за їх відсутністю.

Представник третьої особи ОСОБА_4 вважав позовні вимоги необґрунтованими, оскільки державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на частину квартири проведено на підставі всіх документів, необхідних для її проведення, крім того його право власності на нерухоме майно підтверджене у судовому порядку, а тому підстави для скасування реєстрації відсутні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_2 до РС ОМУЮ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, головного спеціаліста Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно РС ОМУЮ Привалової Є.Є., за участю третіх осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, зобов'язання внести запис про скасування реєстрації права власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення головного спеціаліста Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно РС ОМУЮ Привалової Є.Є. про державну реєстрацію права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4

Зобов'язано РС ОМУЮ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно внести запис про скасування реєстрації права власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП ОМБТІ та РОН №11811852 від 12 вересня 2006 року, №34865851 від 18 липня 2012 року вбачається, що позивачу на праві спільної часткової власності належить 374/2000 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування №3-3232 від 14 серпня 2006 року.

Позивач разом із співвласником частки квартири ОСОБА_6 звернулись до РС ОМУЮ Одеської області із заявою про державну реєстрацію права спільної часткової власності на 374/2000 квартири АДРЕСА_1, за якою, на підставі наданих документів (витягу КП ОМБТІ та РОН про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11811852 від 12 вересня 2006 року, договору дарування від 14 серпня 2006 року, зареєстрованого 14 серпня 2006 року в Державному реєстрі правочинів, технічного паспорту від 17 липня 2006 року), державним реєстратором була проведена державна реєстрація права власності на зазначений об'єкт нерухомості, про що винесено рішення №88774 від 22 січня 2013 року та заявниками отримані витяги про таку реєстрацію.

В подальшому, 09 липня 2013 року до РС ОМУЮ Одеської області звернувся із заявою про реєстрацію права власності на 374/1000 квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4, яким зазначене майно отримано в дар за договором дарування від 20 березня 2003 року укладеним з ОСОБА_11

Згідно із рішенням державного реєстратора РС ОМУЮ Одеської області №3870919 від 11 липня 2013 року, на підставі поданих документів, зокрема, договору дарування №917 від 20 березня 2003 року, за ОСОБА_4 зареєстрована приватна спільна часткова власність на 374/1000 квартири АДРЕСА_1 та йому наданий витяг про таку реєстрацію.

Позивач вважає таку реєстрацію не правомірною, оскільки щодо цієї частки нерухомого майна вже проведена державна реєстрація права власності за ним та співвласником ОСОБА_6 раніше, така реєстрація не скасована, що призвело до подвійної реєстрації об'єкту нерухомого майна, та державним реєстратором не вчинено дій щодо належної перевірки реєстрації наданого ОСОБА_4 договору дарування в органах КП ОМБТІ та РОН з 2003 року, тобто з моменту укладення договору.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що оскільки державним реєстратором під час проведення реєстрації права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 не враховано наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на зазначене нерухоме майно, проведення такої реєстрації є неправомірною. Крім того, права позивача мають бути поновлені шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та зобов'язання реєстраційної служби внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.12 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (яка втратила чинність, але регулювала спірні правовідносини на час їх виникнення).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказується, що державний реєстратор, розглядаючи заяву ОСОБА_4 про реєстрацію права власності не мав правових підстав для прийняття рішення іншого, ніж про реєстрацію права власності і, тому, рішення реєстратора цілком відповідає вимогам Закону.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями…

Також, пунктом 12 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (яка втратила чинність, але регулювала спірні правовідносини на час їх виникнення), встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

Крім того, за дії державного реєстратора несе відповідальність держава, а тому він повинен робити все в межах його компетенції для того, щоб надати учасникам обороту нерухомості державні гарантії охорони та захисту їх прав на нерухомість.

З матеріалів справи вбачається, що на час подання ОСОБА_4 заяви про державну реєстрацію права власності на 374/1000 квартири АДРЕСА_1, право власності на 374/2000 цієї же квартири вже було зареєстровано за позивачем (рішенням державного реєстратора №88774 від 22 січня 2013 року).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на час подання ОСОБА_4 вказаної заяви РС ОМУЮ Одеської області мала відомості про наявність судових спорів щодо права власності на 374/1000 квартири АДРЕСА_1.

Також, згідно з доповідною запискою державного реєстратора Привалової Є.Є. від 19 серпня 2013 року, детальний аналіз документів поданих для проведення державної реєстрації прав власності ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не можливо встановити яку саме частину квартири було зареєстровано. Тобто у договорах не зазначено, які саме кімнати у власності кожного з них.

Наведені обставини вказують на наявність очевидних суперечностей між заявленими ОСОБА_4 правами на 374/1000 квартири АДРЕСА_1 та вже зареєстрованими правами позивача на 374/2000 цієї же квартири, які були безпідставно ігноровані державним реєстратором при прийнятті оскаржуваного рішення №3870919 від 11 липня 2013 року.

Таким чином, судова колегія вважає, що у спірних правовідносинах державний реєстратор не дотримався вищенаведених вимог ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.12 Порядку "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №703 від 22 червня 2011 року щодо встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а протилежний цьому висновку довід апелянта є необґрунтованим.

Факт недотримання державним реєстратором вимог Закону, є цілком достатньою підставою для визнання протиправним оскаржуваного рішення №3870919 від 11 липня 2013 року, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог шляхом скасування оскаржуваного рішення та зобов'язання державного реєстратора внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування реєстрації права власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 квітня 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: