Ухвала суду № 39364843, 12.06.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 434/8011/13-ц

Провадження № 22ц/782/1832/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Коротких О.Г.

суддів: Орлова І.В., Масенко Д.Є.

при секретарі: Соловей А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 -представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 01.04.2014 року по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов` язаних з навчанням,-

ВСТАНОВИЛА:

Харківський національний університет внутрішніх справ ( далі ХНУВС) звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат, що пов`язані з навчанням, посилаючись на наступне: наказом ХНУВС № 241/о/с від 26.07.2005 року відповідач був зарахований курсантом 1 курсу ХНУВС. 01.09.2007 року між позивачем, відповідачем та ГУМВС у Луганській області було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Згідно наказу ХНУВС № 2151 о/с від 27.06.2009 року курсанта 4 курсу ОСОБА_2 було відраховано зі складу курсантів ХНУВС та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУМВС у Луганській області. Відповідно до наказу ГУМВС у Луганській області від 07.02.2012 року № 50 о/с старшого лейтенанта ОСОБА_2 - оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Жовтневого РВ ЛМУ УМВС в Луганській області було звільнено на підставі п.64 «ж» за власним бажанням. Відповідно до укладеного договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України ОСОБА_2 був зобов'язаний у разі його відрахування з навчального закладу або у разі його звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання протягом трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, які були понесені ХНУВС на його утримання під час навчання. Добровільно відповідач не відшкодував фактичні витрати, які згідно відповідного розрахунку ХНУВС становлять 22493,56 грн., тому позивач звернувся з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь фактичні витрати у вищезазначеному розмірі та судовий збір.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 01.04.2014 року позов ХНУВС було задоволено у повному обсязі.

Відповідач через свого представника ОСОБА_1 оскаржив це рішення. В апеляційній скарзі представник апелянта просив скасувати оскаржуване рішення та постановити ухвалу про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11,213 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції повністю відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався ст.ст. 526,610,611 ЦК України, ЗУ « Про освіту» та постановою КМУ № 313 від 01.03.2007 року « Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, відповідно до яких зобов`язання повинно виконуватись належним чином та відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Цей висновок суду повністю відповідає нормам матеріального права, а також наданими сторонами доказами, з яких вбачається наступне.

Судом встановлено та підтверджується наявними в справі доказами, що згідно копії договору від 01.09.2007 року між позивачем, відповідачем та ГУМВС у Луганській області дійсно було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (а.с. 4-5).

Згідно витягу з наказу від 27.06.2009 року ХНУВС лейтенанта міліції ОСОБА_2 відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до ГУМВС України в Луганській області (а.с7).

З копії наказу ГУМВС України в Луганській області вбачається, що ОСОБА_2 07.02.2012 року звільнено з органів внутрішніх справ України на підставі п.64 «ж» за власним бажанням (а.с 8).

Відповідно до п.п. 2.3.5 та 2.3.6 Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України після закінчення навчання курсант повинен прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначений Замовником( ГУМВС України в Луганській області )і відпрацювати не менше трьох років. У разі відрахування з навчального закладу або звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком (а.с.4-5).

Відповідно до розрахунку фактичних витрат від 26.02.2013року, пов`язаних з утриманням ОСОБА_2 у ХНУВС загальна сума витрат становить 22493,56 грн. (.а.с.9-20).

Доводи представника апелянта про те, що даний позов слід було розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки між сторонами - ХНУВС, ГУМВС України в Луганській області та ОСОБА_2 виникли адміністративні правовідносини, так як, на думку представника апелянта, відповідач перебував на публічній службі та був наділений відповідними повноваженнями не приймаються судом до уваги, оскільки між позивачем та відповідачем виникли саме цивільно-правові відносини, які були врегульовані договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі, відповідно до якого чітко визначені предмет договору, обов`язки сторін та їх відповідальність. Крім того, п.6 даного договору визначено, що сторони несуть відповідальність за повне виконання взятих на себе зобов`язань за даним договором, а отже сторони, укладаючи даний договір, визначили, що уразі невиконання однією із сторін взятих на себе зобов` язань, відповідальність буде наступати за даним договором. Оскільки ХНУВС виконало свої зобов`язання за цим договором у повному обсязі, а відповідачем було порушено порядок трирічного перебування на службі у органах внутрішніх справ по закінченню навчання, ( відкомандировано до ГУМВС в Луганській області 27.06.2009 року, звільнено 07.02.2012 року), тобто ОСОБА_2 неналежним чином виконав свої зобов`язання, передбачені договором, а отже повинен відшкодувати позивачу фактичні витрати на його утримання.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції згідно вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України вірно було встановлено обставини справи; повно, всебічно та об'єктивно досліджені представлені сторонами докази, і на підставі вказаного, з додержанням процесуальних норм, вірно встановлено правовідносини, що склалися між сторонами; правильно застосовані до правовідносин сторін норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України судова колегія ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -представника відповідача ОСОБА_2 відхилити, рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 01.04.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: