Рішення № 3936303, 18.06.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 р.

Справа № 9/59

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз", вул.Ленкавського,20, м. Івано-Франківськ, 76010

про стягнення коштів в сумі 19 933 888, 33 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гриньок Олександр Анатолійович - представник, (паспорт серія ВН - №004535 від 13.06.2001 року, довіреність № 31/10 від 12.06.2009 року)

Від відповідача: Олексин Лариса Петрівна - представник, (паспорт серія СС - №195714 від 10.01.1997 року, довіреність № 05-18/814 від 13.05.2009 року)

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 19 933 888, 33 грн., в тому числі 13 846 412, 02 грн. - боргу; 1 658 190, 92 грн. - пені; 3 816 704, 72 грн. - інфляційних втрат; 612 580, 67 грн. - три проценти річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору на постачання природного газу № 06/06-811 від 29.12.06 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ДК "Газ України" зобов"язувався передати ВАТ "Івано-Франківськгаз" протягом січня-грудня 2007 року природний газ, а ВАТ "Івано-Франківськгаз" повинно прийняти та оплатити поставлений газ.

Представник позивача зазначив, що на виконання умов договору ДК "Газ України" виконала свої зобов"язання згідно договору, передавши відповідачу протягом січня-грудня 2007 року природний газ на загальну суму 147 657 986, 12 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Відповідач свої зобов"язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений газ в сумі 133 811 574, 10 грн.

Із посиланням на ст. 624, 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що позивачем нараховано три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 612 580, 67 грн., а також нараховано інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 3 816 704, 72 грн. та 1 658 190, 92 грн. - пені.

Відповідач позовні вимоги просив задоволити в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 313 193, 51 грн., пені в розмірі 156 288 грн., трьох відсотків річних в розмірі 51 376, 45 грн. та інфляційні втрати в розмірі 363 754, 60 грн., в решті позовних вимог відмовити.

В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача зазначив наступне. Відповідно до п. 4.3 Договору на постачання природного газу від 29.12.06 року № 06/06-811 передбачено, що ціна на газ, що вказана в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК "Нафтогаз України" і є обов"язковою для сторін за даним договором з моменту введення її в дію.

Представник відповідача зазначив, що на виконання постанови КМУ № 821 від 13.06.07 року ДК "Газ України" зобов"язаний був здійснити перерахунок вартості спожитого населенням у 2007 році природного газу та підписати акти приймання-передачі природного газу по договору. Отже, сума основного боргу має становити на 12 533 218, 51 грн. менше, тобто 1 313 193, 51 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до умов договору на постачання природного газу № 06/06-811 від 29.12.06 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ДК "Газ України" ( постачальник) зобов"язувався передати у власність ВАТ "Івано-Франківськгаз" ( покупець) природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу ( відтоків/притоків), надалі газ, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору ( п. 1.1 Договору).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов’язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до п. 4.3 Договору сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК "Нафтогаз України" і є обов"язковою для сторін за даним договором з моменту введення її в дію. У разі зміни ціни на газ в сторону зменшення або збільшення. сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та підписується відповідна додаткова угода за зміну ціни.

Статтею 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачено, що реалізація природного газу в україні здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови КМУ № 1729 від 27.12.01 року "Про забезпечення споживачів природним газом" ( в редакції від 02.03.06 року) НАК "Нафтогаз України" є уповноваженим суб"єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб населення.

Відповідно до п. 1.2 Договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе можливі обсяги розбалансування газу ( відтоків/притоків). Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Відповідно до п. 5.1 протоколу розбіжностей до договору на постачання природного газу № 06/06-811 від 29.12.06 року, складеного сторонами 12.02.07 року, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Розподіл коштів здійснюється покупцем відповідно до порядку, який встановлений постановою НКРЕ від 12.07.2000 року № 759 "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств". Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25 числа, наступного за місяцем поставки. Розрахунок за можливі обсяги розбалансування ( відтоки/притоки) покупець проводить протягом 15 днів з моменту закінчення строку дії даного договору в частині поставки газу.

13.06.08 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 821 "Про внесення змін до правил надання населенню послуг з газопостачання", якою передбачено, що застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу (зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача) у попередньому році.

Газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу фактичного використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Якщо за підсумками попереднього року фактичне використання природного газу споживачем не відповідає обсягам, на підставі яких визначалась ціна на природний газ, зокрема: у разі зменшення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році (V2 < V1), різниця у вартості газу залишається на особовому рахунку споживача і зараховується в рахунок майбутніх платежів.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ДК "Газ України" виконала свої зобов"язання згідно договору, передавши відповідачу протягом січня-грудня 2007 року природний газ на загальну суму 147 657 986, 12 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідач здійснив оплату за поставлений газ в сумі 133 811 574, 10 грн.

На виконання постанови КМУ № 821 від 13.06.07 року "Про внесення змін до правил надання населенню послуг з газопостачання" ВАТ "Івано-Франківськгаз" звернулося до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз" про здійснення перерахунку вартості спожитого населенням у 2007 році природного газу, а також направило належним чином підписані та скріплені печаткою акти приймання-передачі природного газу по договору № 06/06-811 від 29.12.06 року за період з січня по грудень 2007 року включно, складених з врахуванням проведеного перерахунку, в двох примірниках, однак ДК "Газ України" повернуто на адресу товариства акти приймання-передачі природного газу за період з січня-грудня 2007 року. При цьому в листі від 16.04.08 року № 3/17-3954, копія якого наявна в матеріалах справи, ДК "Газ України" зазначив, що постанова КМУ № 821 від 13.06.07 року встановлює обов"язкове проведення перерахунку вартості використаного природного газу між споживачем і газопостачальним підприємством, однак у компанії відсутні правові підстави для здійснення перерахунків вартості природного газу, спожитого населенням у 2007 році, оскільки НАК "Нафтогаз України" не внесено ряд змін до діючих законодавчих актів та нормативних документів.

В матеріалах справи наявна копія листа НКРЕ від 14.12.07 року № 7216/14/17-7, в якому НКРЕ України роз"яснює, що газопостачальні підприємства зобов"язані проводити за підсумками року станом на 1 січня та за підсумками першого півріччя поточного року станом на 1 липня перерахунок оплати споживачем вартості спожитого в попердньому році та в першому півріччі поточного року природного газу залежно від обсягу фактичного використання газу у попередньому році та в першому півріччя поточного року за роздрібними цінами, що діяли в попередньому році та першому півріччі поточного року, а також визначити на основі фактичних обсягів використання природного газу споживачем у попередньому році та першому півріччі поточного року величину роздрібної ціни на природний газ для споживача на поточний рік та відповідно друге півріччя поточного року відповідно до п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ № 476 від 14.04.04 року.

Згідно п. 3.8 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 28.08.05 року № 74 ліцензіат зобов"язаний дотримуватись вимог законодавства України.

Таким чином, вимоги положень Правил, а саме вимоги п. 10 та 32 Правил є обов"язковими для виконання ліцензіатами з постачання природного газу за регульованим тарифом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач неправомірно ухиляється від здійснення перерахунку вартості використаного природного газу між споживачем і газопостачальним підприємством відповідно до постанови КМУ № 821 від 13.06.07 року

В матеріалах справи наявні копії актів приймання-передачі природного газу по договору № 06/06-811 від 29.12.06 року за період з січня по грудень 2007 року включно, складених з врахуванням проведеного відповідачем перерахунку відповідно до постанови КМУ № 821 від 13.06.07 року. Відповідно до вказаних актів з урахуванням здійсненого перерахунку заборгованість ВАТ "Івано-Франківськгаз" становить 1 313 193, 51 грн. Суду не подано доказів сплати відповідачем суми боргу.

Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 Договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За період прострочки пеня складає 156 288 грн., яка є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 Договору передбачено стягнення встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення оплати за спожитий газ.

За наведених обставин позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків в розмірі 363 754, 60 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 51 376, 45 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 629 ЦК України , ст. 193, 231 ГК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, постанова КМУ № 821 від 13.06.07 року "Про внесення змін до правил надання населенню послуг з газопостачання", постанова КМУ № 1729 від 27.12.01 року "Про забезпечення споживачів природним газом", ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз", вул.Ленкавського,20, м. Івано-Франківськ, 76010 (р. № 260000100076 ТОВ КБ "Фінансова ініціатива"; МФО 331746; код ЄДРПОУ 03361046) на користь позивача Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 ( р. № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465; код ЄДРПОУ 31301827): 1 313 193, 51 грн. - боргу; 156 288 грн. - пені; 363 754, 60 грн. - індексу інфляції; 51 376, 45 грн. - трьох відсотків річних в розмірі; 2409, 75 грн. - витрат по сплаті державного мита; 29, 53 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Фанда Оксана Михайлівна

рішення виготовлено та підписано 22.06.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.