Ухвала суду № 39362442, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7114/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаль М.І.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Банкова 2» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Банкова 2» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа - Національна спілка письменників України про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Банкова 2» звернулися в суд з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування постанови № 137/13 від 26.04.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої 22 квітня 2013 року складено акт перевірки про дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вказаний акт слугував підставою для складення відповідачем протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 25 квітня 2013 року.

Відповідачем 22 квітня 2013 року складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов'язано у строк до 22 травня 2013 року усунути виявлені правопорушення згідно з вимогами чинного законодавства.

Зазначені акт перевірки, протокол та припис складено у присутності законного представника позивача, без будь-яких зауважень щодо проведення перевірки та/або складання за її результатами відповідних документів.

У зв'язку з невиконанням позивачем вимог припису, 26 квітня 2013 року відповідачем прийнято спірну постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 103 230,00 грн..

Вирішуючи правомірність спірної постанови, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що нежитловий будинок (Будинок літераторів), розташований за адресою: вулиця Банкова, 2 у Печерському районі міста Києва, належить на праві власності третій особі, що підтверджується копією свідоцтва про право власності, виданого Фондом державного майна України від 15 лютого 1999 року на підставі наказу від 03 лютого 1999 року № 198 та акту приймання-передачі від 15 лютого 1999 року.

Між Національною спілкою письменників України та позивачем 21 січня 2010 року укладено договір оренди нежилих приміщень (реєстраційний № 80), за умовами якого Спілка зобов'язалась передати, а позивач - прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежилі приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., що знаходяться у будинку Спілки письменників України, розташованому за адресою: місто Київ, вул. Банкова, 2, що складає 20/100 частини від нежилого будинку, загальною площею 1931,10 кв.м..

Відповідно до умов договору, зокрема: п.п. 1.3, 1.5 розділу 1, п. 2.1 розділу 2, підпункту 4.2.2 п. 4.2 розділу 4 договору оренди:

- передача приміщень здійснюється після отримання третьою особою передоплати у розмірі 2-х місячної орендної плати - за перший та останній місяць строку оренди приміщень, але в будь-якому випадку не пізніше ніж через 10 банківських днів із дати підписання договору оренди;

- приміщення передаються позивачу для ведення ним господарської діяльності (у т.ч., але не виключно, для розміщення ресторанного комплексу);

- строк оренди приміщень починається із дати підписання договору та закінчується 31 грудня 2017 року;

- позивач має право на власний розсуд та за власні кошти здійснювати переобладнання і покращення приміщення, що орендується, за умови отримання на це дозволу позивача та компетентних державних органів у випадках, визначених чинним законодавством.

На замовлення позивача проектною організацію, а саме ТОВ «АПГ Анни Кирій» розроблено проект «Реконструкція з пристосування частини нежитлових приміщень з прибудовою та влаштуванням літнього майданчику для розміщення кафе на 50 місць по вул. Банковій, 2 у Печерському районі м. Києва», яким передбачено влаштування одноповерхової прибудови, загальною площею 182,40 кв.м., зі сторони дворового фасаду будівлі та нових сходів, реконструкцію з пристосуванням існуючих приміщень загальною площею 390,60 кв.м., внаслідок чого основні техніко-економічні показники кафе змінено, а саме загальна площа приміщення після реконструкції збільшилась до 535,10 кв.м. Крім того, змінено зовнішні геометричні розміри приміщень та будівлі в цілому (шляхом влаштування прибудови), а також їх функціональне призначення.

Крім того, проектною організацію неправильно визначено категорію складності об'єкту, а саме замість IV категорії складеності визначено ІІІ категорію. Дана обставина підтверджується, зокрема, декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої відповідачем 22 серпня 2011 року № КВ 08311031151 та декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої відповідачем 16 січня 2012 року № КВ14312000311.

Так, перевіркою було встановлено, що прибудова, збудована позивачем, фактична площа якої складає 130,50 кв.м., займає частину земельної ділянки, наданої Спілці письменників України, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 07 травня 2001 року № 76-4-00022. Документи, підтверджуючі право власності/користування частиною земельної ділянки, що займає вказана прибудова, позивачем не оформлені.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої відповідачем 22 серпня 2011 року за № КВ08311031151Ю, вказано відомості про земельну ділянку, яка не надана йому у користування та не передана у власність.

Згідно наказу Міністерства культури і туризму України від 03 лютого 2010 року №28/0/16-10, будівля взята на облік як пам'ятка архітектури, охоронний № 44-Кв.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

До IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Згідно з листом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 січня 2013 року № 7/16-641, категорія складності будівлі пам'ятки місцевого значення має бути прийнята не менш ніж IV.

Зазначена категорія складності об'єкту також підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна експертиза» від 18 квітня 2013 року № 3/1804/119.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції, що позивачем у деклараціях зазначено недостовірну інформацію про категорію складеності об'єкта, у зв'язку з чим будівельні роботи з реконструкції із пристосуванням частини нежитлових приміщень з прибудовою та влаштуванням літнього майданчику для розміщення кафе проведено без відповідного дозволу на виконання цих будівельних робіт.

За ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Обґрунтованими є доводи відповідача, що підтвердженням реконструкції будівлі є зміни поверхових планів та експлікацій приміщень, які відображені в технічних паспортах, виданих Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 24 грудня 2009 року (інвентаризаційна справа № 35589) до реконструкції та від 05 грудня 2011 року (інвентаризаційна справа № 35589) після реконструкції.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

За таких обставин, апеляційна інстанція не може не погодитися з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови. При цьому колегія суддів бере до уваги те, що згідно наказу відповідача від 14 травня 2013 року №15д «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» скасовано реєстрацію декларацій позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено обґрунтованість і законність прийнятої спірної постанови.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Банкова 2» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 13.06.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.