Ухвала суду № 39362439, 10.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19424/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучма А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн" звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.07.2013 року №0001162208 та №0001172208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року позов залишено без задоволення. Рішення суду вмотивовано тим, що надані позивачем матеріали не відображають реального настання наслідків за ними.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, апелянт посилається на те, що договори укладені позивачем з контрагентами не визнані в судовому порядку недійсними чи нікчемними.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» та ТОВ «Еліт Консалт» за період з 01.10.2009р. по 31.10.2012р.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст п.п.139.1.9 п. 139.1. ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 136 179 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 987 981,41 грн.

На підставі акту від 01.07.2013 року № 12/1-22-70-35577783 (а.с.36-45) та за результатами перевірки винесено податкові повідомлення рішення від 17.07.2013 року №0001172208, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 234 976,75 грн., з яких за основним платежем - 987 981,41 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 246 995,34 грн. Та №0001162208, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 136 179,00 грн. (а.с. 46-48).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився із висновками податкового органу щодо укладення угод між позивачем та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» та ТОВ «Еліт Консалт» без мети настання реальних наслідків у зв'язку з тим, що ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грифон Консалт» за результатами якої складено акт, відповідно до якого задекларовані ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» податкові зобов'язання зменшені до нуля, задекларований податковий кредит по контрагентам-покупцям сформований неправомірно та зменшено до нуля. Також ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Консалт» за результатами якої складено акт від 28.12.2011р. № 01677/2309/37240498. За результатами перевірки задекларовані ТОВ «Еліт Консалт» податкові зобов'язання зменшені до нуля, а задекларований податковий кредит по контагентам-покупцям сформований неправомірно та підлягає зменшенню до нуля.

Крім того, як встановлено перевіряючими, згідно податкової звітності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Консалт» відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина та матеріали для здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Консалт» було укладено договори №23/05-11 від 23.05.2011 року (а.с.49-51), № 06/06-11 від 06.06.2011 року (а.с. 54-56), № 10/06-11 від 10.06.2011 року (а.с. 59-61), № 15/09-11 від 15.06.2011 року (а.с.64-66), № 16/07-11 від16.07.2011 року (а.с. 69-71), № 17/07-11 від 17.07.2011 року (а.с.71-76), № 19/08-11 від 19.08.2011 року (а.с.79-81), № 29/08 від 29.08.2011 року (а.с. 84-86), № 05/09-11 від 05.09.2011 року (а.с. 90-92), № 16/09-11 від 16.09.2011 року (а.с. 99-101), № 03/10-11 від 03.10.2011 року (а.с.104-106).

На підтвердження виконання вказаних договорів Товариством з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн" було надано копії специфікацій (а.с. 52, 57, 62, 67, 72, 77, 82, 87, 93-95, 102, 107), копії актів приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 53, 58, 63, 68, 73, 78, 83, 96-98, 103, 108), копії видаткових накладних (а.с. 88, 89), копії податкових накладних (а.с. 109-122).

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» було укладено договори № 25/02-11 від 25.02.2011 року (а.с. 123-125), № 14/03-11 від 14.03.2011 року (а.с. 129-131), № 05/04-11 від 05.04.2011 року (а.с. 141-143).

На підтвердження виконання вказаних договорів Товариством з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн" було надано копії специфікацій (а.с. 126, 132, 133, 134, 144, 152, 154), копії актів приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 127, 135-137, 145, 155-160), копії податкових накладних (а.с. 128, 138-140, 146-148, 161-167).

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем не надано товаро-транспортні накладні, (тому невідомо яким чином здійснювалось перевезення виготовлених конструкцій), КБ-2/КБ-2 (для послуг з виготовлення), звіти про надані послуги.

Згідно з Правилами перевозки вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання ТМЦ на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до форми N 1-ТН наказу Міністерства транспорту України від 29 грудня 1995 року N 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку робота вантажного автомобіля» зазначено, що товарно-транспортна накладна видається у 4-х примірниках: 1-й примірник вантажовідправнику, 2-й примірник вантажоодержувачу, 3-й та 4-й примірник авто підприємству. Крім того, для перевезення вантажу обов'язковим є укладення договорів на перевезення вантажів, що також визначено п.3.1 наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.01.2010 року.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що позивачем як під час перевірки, так і під час розгляду справи, не було надано жодних договорів на перевезення вантажів, а також товарно-транспортних накладних.

Доказів наявності у власності юридичної особи транспортних засобів, суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням товарів та послуг.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не надано інших належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій на підставі яких сформований податковий кредит та валові витрати за спірними господарськими операціями самі по собі податкові накладні та первинні документи не підтверджують право позивача на формування податкового кредиту або валових витрат, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,- У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 12 червня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.