Рішення № 3936170, 24.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.09 р. Справа № 28/87

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства “Баядєра”, м.Горлівка, ЄДРПОУ 13491057

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м. Краматорськ, ЄДРПОУ 24317115

Про стягнення 57 469 грн. 89 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Звягінцев М.С. на підставі довіреності б/н від 11.03.2009р.

Від відповідача: Піттєль І.В. на підставі довіреності б/н від 17.05.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Баядєра”, м. Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція”, м. Краматорськ, про стягнення 57469 грн. 89 коп., у тому числі: заборгованість в сумі 46825 грн. 24 коп., три відсотки річних в сумі 678 грн. 07 коп., інфляційні витрати в сумі 4542 грн. 07 коп. та пеня в розмірі 5424 грн. 51 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 1076 від 25.12.2006р., видаткові накладні № 395162 від 02.10.2008р., № 397738 від 09.10.2008р., № 397759 від 09.10.2008р., № 392814 від 25.09.2008р., № 392813 від 25.09.2008р., № 390511 від 18.09.2008р., № 390500 від 18.09.2008р., № 388163 від 11.09.2008р., № 383952 від 28.08.2008р., № 383955 від 28.08.2008р., № 388162 від 11.09.2008р., кільцеву довіреність відповідача, податкові накладні.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 29.04.2009р. порушив провадження у справі № 28/87 та призначив її розгляд на 20.05.2009р.

20.05.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив № 89 від 20.05.2009р., в якому останній зазначає, що позовну заяву Приватного підприємства “Баядєра”, м.Горлівка не визнає в зв’язку з необгрунтованістю та недоведеністю, оскільки поставка товару здійснювалась не в рамках договору № 1076 від 25.12.2006 р. Одночасно, відповідно до протоколу судового засідання від 20.05.2009р. повідомив суд про те, що він товар отримував по накладним, які знаходяться в матеріалах справи.

10.06.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшли пояснення б/н та дати, відповідно до яких пояснює, що поставка товару здійснювалась на підставі видаткових накладних вказаних в позовній заяві на виконання договору № 1076 від 25.12.2006р. Даний договір діяв в період поставки товару за спірними накладними і закріплював порядок розрахунків відповідно до п. 5.1 договору. Також позивач зазначив, що ніяких договорів і усних домовленостей в спірний період укладено не було.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача і відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Позивач, Приватне підприємство “Баядєра”, м.Горлівка, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м. Краматорськ, уклали договір купівлі-продажу №1076 від 25.12.2006р. (договір), відповідно до умов якого позивач (далі - продавець) зобов’язався продати, а відповідач (далі - покупець) прийняти і оплатити товар, у терміни, асортименті, обсягах і за ціною погодженою сторонами і зазначеною в накладних, які є невід’ємною частиною даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2 договору товар поставляється (відпускається) в асортименті, відповідно до письмової або усної заявки покупця.

Пункт 2.1 договору передбачає, що загальна сума договору складається із вартості товару, отриманого за всіма накладними. Ціна на товар, кількість і загальна вартість товару, що відпускається, встановлюється окремо на кожну партію, відповідно до накладних (п. 2.2 договору).

Право власності на товар переходить в момент передачі його від продавця (перевізника) покупцю (п. 4.3 договору).

Строк дії договору до 31.12.2008р. (п. 10.1 договору).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача згідно видаткових накладних № 395162 від 02.10.2008р., № 397738 від 09.10.2008р., № 397759 від 09.10.2008р., № 392814 від 25.09.2008р., № 392813 від 25.09.2008р., № 390511 від 18.09.2008р., № 390500 від 18.09.2008р., № 388163 від 11.09.2008р., № 383952 від 28.08.2008р., № 383955 від 28.08.2008р., № 388162 від 11.09.2008р. був поставлений товар на загальну суму 48711 грн. 31 коп. В зазначених видаткових накладних є посилання на договір без номеру та дати.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м. Краматорськ на зазначених видаткових накладних, засвідчених штампом підприємства, який діяв на підставі кільцевої довіреності

Відповідач в судовому засіданні 20.05.2009р., підтвердив, що товар отримував (протокол судового засідання від 20.05.2009р.).

Суду також надані податкові накладні, які виписані на підставі зазначених видаткових накладних, в яких є посилання на договір № 1076 від 25.12.2006р. Відповідач в судовому засіданні підтвердив, що отримував податкові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи (протокол судового засідання від 24.06.2009р.).

Відповідно до пояснень позивача інших договорів між сторонами не укладалось. Це твердження відповідачем не спростоване.

Відповідач у відзиві зазначає, що заявки позивачем до матеріалів справи не надані, однак згідно з приписами п. 1.2. договору товар поставляється відповідно до усної або письмової заявки покупця.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що поставка товару здійснювалась в рамках договору купівлі-продажу №1076 від 25.12.2006р.

Тому посилання відповідача, у відзиві № 89 від 20.05.2009р., на те що поставка товару здійснювалась не в рамках договору купівлі-продажу №1076 від 25.12.2006р. суд не приймає до уваги та вважає їх безпідставними.

Відповідно до п.5.1 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом 21 дня з дня одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, або в іншій формі й в іншому порядку, погодженому сторонами, що не суперечить чинному законодавству України.

Суд встановив, що граничний строк оплати за видатковими накладними наступний:

- за видатковою накладною № 395162 від 02.10.2008р. – 24.10.2008р. ;

- за видатковою накладною № 397738 від 09.10.2008р. – 30.10.2008р.;

- за видатковою накладною № 397759 від 09.10.2008р. – 30.10.2008р.;

- за видатковою накладною № 392814 від 25.09.2008р. – 17.10.2008р.;

- за видатковою накладною № 392813 від 25.09.2008р. – 17.10.2008р.;

- за видатковою накладною № 390511 від 18.09.2008р. – 09.10.2008р.;

- за видатковою накладною № 390500 від 18.09.2008р. – 09.10.2008р.;

- за видатковою накладною № 388163 від 11.09.2008р. – 02.10.2008р.;

- за видатковою накладною № 383952 від 28.08.2008р. – 18.09.2008р.;

- за видатковою накладною № 383955 від 28.08.2008р. – 18.09.2008р.;

- за видатковою накладною № 388162 від 11.09.2008р. – 02.10.2008р.

Тобто на момент подачі позовної, строк оплати за вищенаведеними видатковими накладними є таким, що настав.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В поясненнях позивач зазначив, що відповідач частково погасив борг в розмірі 1886грн.07коп. за поставлений позивачем товар.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість на яку посилається позивач в позовній заяві виникла в рамках договору купівлі-продажу №1076 від 25.12.2006р. згідно з видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, на загальну суму 46825 грн. 24 коп.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу №1076 від 25.12.2006р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача грошових коштів за поставлений товар в сумі 46825 грн. 24 коп., суд дійшов висновку, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства “Баядєра”, м.Горлівка, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м. Краматорськ, в частині стягнення основного боргу в сумі 46825 грн. 24 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 5424 грн. 51 коп. за період з 10.10.2008 р. по 10.04.2009 р. з урахуванням кожної накладної.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за неналежне виконання зобов’язань, передбачених п.5.1 даного договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України і діючої в період прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, період нарахування пені наступний:

- за видатковою накладною № 395162 від 02.10.2008р. – з 25.10.2008р. по 10.04.2009р.;

- за видатковою накладною № 397738 від 09.10.2008р. – з 31.10.2008р. по 10.04.2009р.;

- за видатковою накладною № 397759 від 09.10.2008р. – з 31.10.2008р. по 10.04.2009р.;

- за видатковою накладною № 392814 від 25.09.2008р. – з 18.10.2008р. по 10.04.2009р.;

- за видатковою накладною № 392813 від 25.09.2008р. – з 18.10.2008р. по 10.04.2009р.;

- за видатковою накладною № 390511 від 18.09.2008р. – з 10.10.2008р. по 09.04.2009р.;

- за видатковою накладною № 390500 від 18.09.2008р. – з 10.10.2008р. по 09.04.2009р.;

- за видатковою накладною № 388163 від 11.09.2008р. – з 03.10.2008р. по 02.04.2009р.;

- за видатковою накладною № 383952 від 28.08.2008р. – з 19.09.2008р. по 19.03.2009р.;

- за видатковою накладною № 383955 від 28.08.2008р. – з 19.09.2008р. по 19.03.2009р.;

- за видатковою накладною № 388162 від 11.09.2008р. – з 03.10.2008р. по 02.04.2009р.;

Суд самостійно здійснив розрахунок пені за вищенаведеними видатковими накладними та вищенаведеним періодом нарахування пені та прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 5424грн.51 коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 678 грн. 07 коп. за період прострочення 10.10.2008р. по 10.04.2009р. та інфляційні витрати в сумі 4542 грн. 07 коп. за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що зазначена позивачем сума не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 678 грн. 07 коп. (за період з 10.10.2008р. по 10.04.2009р.) підлягає задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши арифметично розрахунок інфляційних витрат, за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд встановив, що належна до стягнення сума інфляційних витрат становить 4211 грн. 81 коп. за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р. Розрахунок здійснений судом у відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Баядєра”, м.Горлівка, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м. Краматорськ, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» (84323, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Союзна, 16 а, ЄДРПОУ 24317115, п/р № 260076136 в ВАТ “Райффайзенбанк аваль”, МФО 335076) на користь Приватного підприємства “Баядєра” (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ЄДРПОУ 13491057, п/р № 26005200903714 в Донецькій обласній філії АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011) заборгованість в сумі 46825 грн. 24 коп., пеня в сумі 5424грн.51 коп., 3% річних в сумі 678 грн. 07 коп., інфляційні витрати в сумі 4211 грн. 81 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 571 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 32 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення підписано 24.06.2009р.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Курило Г.Є.