Рішення № 3936099, 16.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.09 р. Справа № 2/142

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру електрозв’язку № 3 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Костянтинівка

до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради м. Костянтинівка

про стягнення заборгованості в сумі 51631,47 грн.

За участю

представників сторін

від позивача: Осипов А.О., Кєхман О.Л.– за довір.

від відповідача: Зубахіна С.В. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” м. Київ в особі Центру електрозв’язку № 3 Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку в розмірі 51631,47грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує зобов’язання за договором № 08/4/14/41/3 на фінансування пільг населенню від 17.01.2008р., рахунки.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про зменшення позовних вимог, де останній зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за період з жовтня по грудень 2008р. в розмірі 49848,58грн. У зв’язку з чим судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де кошторис затверджений на 2008р., на видатки пов’язані з наданням пільг з послуг зв’язку пільговій категорії громадян, станом на 02.12.2008р., використано. Вказує на те, що прийняття до заліку розрахунків без кошторису суперечить діючому законодавству у зв’язку з чим вважає, що законних підстав щодо прийняття до заліку сум за листопад-грудень 2008р. по пільгам з послуг зв’язку відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

17.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (Виконавець) та Управлінням праці та соціального захисту населення (Платник) був укладений договір на фінансування пільг населенню № 08/4/14/41/3.

Предметом цього договору є відношення Сторін по фінансуванню субсидій і пільг, зв’язаних з наданням населенню послуг зв’язку.

Згідно умов договору виконавець надає послуги зв’язку, а платник здійснює фінансування субсидій і пільг населення, що має відповідні пільги, відповідно до щомісячних актів звіряння.

Згідно до п. 2.1.1. договору виконавець зобов’язується надавати населенню послуги зв’язку в 2008 році, які мають право на пільги.

Пунктом 2.1.2., 2.1.3. договору встановлено, що виконавець зобов’язується надавати Платнику розрахунок-заявку до 23-го числа місяця, наступного за звітним, а до 5-го числа акти звірення за надані одержувачами послуги для пільгових категорій громадян. Вести облік одержувачів пільг по видах пільг.

Відповідно до п. 2.2.2. договору платник зобов’язується здійснювати розрахунки з постачальниками послуг, на підставі наданих від них щомісячних звітів та списків пільговиків за надані послуги пільговій категорії громадян у межах кошторису на оплату пільг з місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету на 2008р.

Пунктом 5.3. договору визначено, що жодна із сторін не може в однобічному порядку призупинити дію цього договору, якщо за нею залишилися перед іншою Стороною невикористані зобов’язання.

Згідно до п. 8.1. договору останній набирає сили з дати підписання і діє до 31.12.2008р.

Виходячи із викладеного, судом встановлено, що між сторонами виникли та існували право відношення за договором № 08/4/14/41/3 від 17.01.2008р. та виникли господарські зобов’язання за ним. У період з жовтня по грудень 2008р. позивачем надалися послуги зв’язку та встановлювалися телефони пільговій категорії населення. З розрахунків, що додані до матеріалі справи вбачається, що у жовтні 2008р. було надано послуги зв’язку на суму 1926,41грн. та встановлено телефонів на суму 518,40грн., у листопаді 2008р. надано послуги зв’язку на суму 23663,60грн. та встановлено телефонів на суму 333,60грн., у грудні 2008р. надано послуг зв’язку на суму 24651,86грн. та встановлено телефонів на суму 537,60грн.

Всього за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. надано послуг зв’язку на суму 50241,87грн. та встановлено телефони на суму 1389,60грн., а всього на загальну суму 51631,47грн.

Відповідно до норм статті 39 Закону України “Про телекомунікації” на операторів і провайдерів телекомунікацій покладений обов’язок щодо ведення достовірного обліку телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві, ведення облікової та іншої, визначеної законодавством, документації щодо своїх телекомунікаційних мереж та взаємоз’єднання з іншими телекомунікаційними мережами, а також, зберігання записів про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надання інформації про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом.

Тривалість послуг місцевого телефонного зв'язку обчислюється з моменту реєстрації сигналу відповіді абонента, якого викликають, або з'єднання з будь-яким технічним пристроєм, підключеним до абонентської лінії (факсимільним апаратом, автовідповідачем, телефонним апаратом з автоматичним визначником номера, офісною АТС, модемом тощо).

Факт надання послуг позивачем пільговій категорії населення підтверджується звітами та розрахунками витрат позивача, що додані до матеріалів справи та цей факт надання послуг зв’язку не оспорюється відповідачем.

Згідно до актів звіряння за надані одержувачами послуг для пільгової категорії вбачається, що відповідачем послуги зв’язку у сумі 1782,89грн. до відшкодування не прийняті у зв’язку з відсутністю пільг у громадян на час надання послуг.

У зв’язку з розбіжностями, позивачем до прийняття рішення по справі надано заяву про зменшення позовних вимог, де останній просить стягнути з відповідача заборгованість за надання пільг у користування телефоном у період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. у розмірі 49848,58грн., з врахуванням різниці, що виникла при складанні актів звіряння за надані послуг.

У зв’язку з наявністю заборгованості позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 201-4/4 від 29.01.2009р.

Вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 49848,58грн. за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 49848,58грн.

Посилання відповідача на відсутність лімітів та бюджетних асигнувань виділених на оплату послуг зв’язку судом визнані необґрунтованими та до уваги не приймаються.

Укладений договір на фінансування пільг населенню № 08/4/14/41/3 від 17.03.2008р. не містить вказівок на суму кошторису у межах якого позивачем необхідно надавати послуги зв’язку. З пояснень представників сторін, витребуваних судом доказів від сторін та матеріалів справи, судом встановлено, об’єми та межі кошторису відповідачем до відома позивача не доводилася та сторонами за умовами договору та додатків до нього не узгоджувалися. Відповідач тільки 21.01.2009р. листом № 01-20-246-10 повідомив позивача про суму кошторису заплановану на 2008р. та фактично отриману та про відсутність коштів для фінансування наданих послуг зв’язку за жовтень-грудень 2008р.

Відповідно до п. 8 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Тобто, уклавши договір від 17.03.2008р. відповідач прийняв бюджетне зобов’язання.

Згідно п. 7 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне призначення, в свою чергу, - це повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 9 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Таким чином, бюджетне зобов’язання за договором від 17.03.2008р. прийняте відповідачем відповідно до бюджетного асигнування, яке у свою чергу, повинно відповідати бюджетному призначенню, що відповідає приписам ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, згідно якої будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Бюджетного кодексу України зміна розмірів та обмеження в часі бюджетних призначень провадяться за наявності в законі про Державний бюджет України відповідного положення. Тобто за наявності вказівок у законі про Державний бюджет України законодавство передбачає можливість зміни розмірів бюджетних призначень.

Стаття 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” передбачає, що органи Державного казначейства України здійснюють облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів у порядку, визначеному Державним казначейством України, та відображають їх у звітності про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам.

Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету.

При цьому зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань (крім витрат, що здійснюються відповідно до абзацу четвертого цієї статті), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.

Таким чином, законодавчо встановлено можливість коригування бюджетних призначень, а через них –і бюджетних асигнувань.

Отже, суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість прийняття та оплати наданих послуг зв’язку.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 49848,58 грн. до матеріалів справи не надав, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про телекомунікації” ст. ст. 22, 33, 42, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру електрозв’язку № 3 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Костянтинівка до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради м. Костянтинівка про стягнення 49848,58грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (85113, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14, р\р 35415050000788 РК Держказначейства у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 03197428) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру електрозв’язку № 3 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” (85113, м. Костянтинівка, вул. Громова, 34а, р/р 260071380 в ДОД “Райффайзен Банк “Аваль”, МФО 335076, ЗКПО 01183764) заборгованості в розмірі 49848,58 грн., витраті по сплаті державного мита в розмірі 498,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 301,71грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

Суддя