Рішення № 39360562, 17.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 р. Справа № 914/1884/14

За позовом: Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ

до відповідача: Національного університету «Львівська Політехніка», м. Львів

про: стягнення 5446,91 грн. заборгованості за Договором № 433-439 від 25.11.2013 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін: не з'явилися

Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 17.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України до Національного університету «Львівська Політехніка» про стягнення 5446,91 грн. заборгованості за Договором № 433-439 від 25.11.2013 року.

Ухвалою суду від 30.05.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.06.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору № 433-439 від 25.11.2013 року щодо оплати вартості наданих позивачем послуг.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 16.06.2014 року на адресу суду надійшло клопотання вх.№25916/14 позивача, відповідно до якого у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника просив розглядати справу без його участі за наявними матеріалами справи, позовні вимог підтримав повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 30.05.2014 року не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №7901409002407.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.11.2013 року між Національним університетом біоресурсів і природокористування України (Виконавець) та Національним університетом «Львівська Політехніка» (Замовник) укладено Договір № 433-439 (Договір), згідно з п.1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати у відповідності до умов даного Договору освітні послуги з організації та приймання кваліфікаційного іспиту інженерами-землевпорядниками та інженерами-геодезистами, а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх або скласти мотивовану відмову від прийняття.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що надання послуг та приймання їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання Акту приймання-передачі наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

28.11.2013 року позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактуру № 942 на оплату освітніх послуг згідно умов Договору, але Замовник не виконав зобов'язання за Договором та не оплатив вказаний рахунок.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується долученим до матеріалів справи Актом приймання-здачі виконаних робіт від 31.12.2013 р. на суму 4920 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять) гривень 00 коп., який підписаний та скріплений печатками уповноваженими представникам обох сторін.

Всупереч зазначеному, Замовником не виконано зобов'язання за Договором та не оплачено надані Виконавцем послуги.

26.03.2014 року позивачем надіслано відповідачу претензію № 0777 з вимогою про погашення заборгованості, яка Відповідачем отримана 31.03.2014 року. Проте, вимоги позивача задоволені не були, відповіді на претензію від відповідача не надійшло.

У відповідності до Довідки №17/57 заборгованість відповідача перед позивачем станом 15.05.2014 р. становить 4920 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять) гривень 00 коп.

Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 472,32 грн. інфляційних нарахувань та 54,59 грн. 3 % річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договірні відносини сторін виникли на підставі Договору № 433-439 від 25.11.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2.2. Договору оплата послуг здійснюється на умовах 100 % передоплати шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату та не прийняття послуг.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 4920,00 грн. основного боргу, 472,32 грн. інфляційних нарахувань та 54,59 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Національного університету «Львівська Політехніка» (79013, м. Львів, вул. Степана Бандери, 12; ідентифікаційний код 02071010) на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15; ідентифікаційний код 00493706) 4920,00 грн. основного боргу, 472,32 грн. інфляційних нарахувань, 54,59 грн. 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.06.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А